Gazeta Wyborcza з покликанням на високопоставлені джерела в ЄС пише: США тиснуть на МВФ, щоб він продемонстрував більшу гнучкість до Києва, оскільки українському бюджету загрожує колапс, а єдина серйозна противага фінансовим пропозиціям Кремля – перспектива нового кредиту від МВФ
«З деяких західних МЗС долинають голоси, що Київ цілком зарозуміло й легковажно ставиться до Євросоюзу. Та я думаю, що в понеділок усі міністри закордонних справ погодяться відкласти прийняття остаточного рішення», – заявив у коментарі Gazeta Wyborcza високопоставлений дипломат ЄС.
Джерела видання в Брюсселі повідомили, що зусилля місії Кокса–Кваснєвського також супроводжуються тиском Сполучених Штатів на Міжнародний валютний фонд, щоб він продемонстрував більшу гнучкість щодо Києва. «Українському бюджету загрожує колапс. Єдиною серйозною противагою фінансовим пропозиціям Кремля, про які зараз там (в Україні. – Ред.) пліткують, – перспектива запустити кредити МВФ на загальну суму $15 млрд», – пише Gazeta Wyborcza.
Проблема в тому, на думку видання, що Янукович не відповідає на запити МВФ, зокрема, щодо підвищення ціни на газ в Україні, що може остаточно підірвати його популярність.
«Підписання угоди з ЄС було б виходом України на шлях реформ, які б трохи додали впевненості Києву. І можливо, зробили б МВФ більш прихильним до України», – каже джерело Gazeta Wyborcza.
Поза тим, у ЄС також зростає непевність у чесності Януковича. «Збільшуються також підозри, що насправді він цинічно використовує місію Кокса–Кваснєвського для традиційного балансування між Росією та Європою, щоб з обох сторін отримати якусь користь», – пише видання.
Frankfurter Allgemeine пише, що закон, який недавно підписав Віктор Якукович, вважається його «козирною картою», яку режим може використати, якщо Віталій Кличко висуватиме свою кандидатуру на посаду президента
«Якщо наразі дозвіл на проживання в іншій країні може стати причиною виключення з виборчих перегонів, це може мати наслідки для Кличка, оскільки він тривалий час був тісно пов’язаний з Німеччиною», – пише видання.
Кличко підтвердив Frankfurter Allgemeine, що мав «дозвіл на проживання в Німеччині» і донині володіє постійною німецькою візою.
«Усе це не таємниця. Закон, який Якукович недавно підписав, вважається його «козирною картою», яку б режим міг «вийняти зі свого рукава», якщо Кличко захоче висунути свою кандидатуру на пост президента», – пише Frankfurter Allgemeine.
Після презентації Кличка як ймовірного кандидата на виборах президента 2015 року поспішне прийняття закону про зміни до Податкового кодексу – це «спроба повернути його з цього шляху, проте вона не вдалася, оскільки новий закон не може бути застосовано до минулого через заборону зворотної дії», – пише видання. Як зазначив Кличко в інтерв’ю виданню, він завжди був громадянином України і завжди мав проживання тут. Усе це завжди відповідало законам. «Отже, сьогодні немає жодної законної причини виключати мене з президентських виборів», – заявив Кличко.
На запитання журналістів видання про справу Тимошенко, Кличко відповів коротко: «У демократичній країні не може бути політично ув’язнених. Тимошенко має бути звільнена. З політичними в’язнями ми не можемо підписати Угоду про асоціацію у Вільнюсі».
Читайте також: За лаштунками скандальної поправки «проти Кличка»
Ульріх Крьокель у своїй статті на сайті газети Die Zeit пише, що Віктор Янукович, імовірно, недооцінює шкоду, яку він завдає своєю непередбачуваністю. До списку обдурених ним європейських політиків, окрім Пета Кокса та Александра Кваснєвського, потрапили єврокомісари, західні міністри та президенти
«Пет Кокс та Александр Кваснєвський хапаються за останню соломинку, яку їм простягнула українська опозиція», – пише Ульріх Крьокель про рішення місії Європейського парламенту продовжити свою діяльність аж до початку саміту у Вільнюсі.
«Щоб вирішити справу Тимошенко залишилося приблизно 300 годин», – нагадує журналіст.
На цьому тлі поведінка української влади в Києві видається не лише «великою провокацією, а й цілком безвідповідальною», – обурилася лідер фракції Зелених у Європарламенті Ребекка Хармс у розмові з Die Zeit. На негативне рішення щодо закону, який би дозволив Тимошенко лікуватися за кордоном, вона відреагувала таким чином: «У мене немає слів, це політичне безумство», – додавши, що «це нерозумно, небезпечно, образливо».
«Образа – це передусім порушення Януковичем даного слова. Він той, хто керував зривом голосування у парламенті з-за куліс. Раніше впродовж місяця президент давав сигнал представникам ЄС усіма каналами, що рішення у справі Тимошенко буде позитивним», – пише Крьокель.
«ЄС не може дозволити собі піддаватися на шантаж. Янукович також, імовірно, недооцінює шкоду, яку він завдає своєю непередбачуваністю. Список обдурених довгий. Окрім Кокса і Кваснєвського, він містить імена різних комісарів ЄС і західних міністрів закордонних справ. Президент Європейського парламенту Мартін Шульц, німецький президент Йоахім Ґаук і президент Польщі Броніслав Коморовський також потрапили туди. Усіх їх Янукович запевняв, що вирішить справу Тимошенко», – пише Die Zeit.
Не менш важливим, на думку видання, є те, що більшість українців також мають відчути себе обдуреними, адже три чверті населення, які висловили свою думку, підтримували зближення з ЄС.
Die Welt пише, що підозріло швидка розв’язка проблеми з облігаціями зовнішнього боргу України породжує чутки, що президентська сім’я дала неформальні гарантії компанії Franklin Templeton і таким чином, можливо, відмиває гроші
Повідомлення, що американська інвестиційна компанія Franklin Templeton стала основним донором, який допоміг Україні запобігти банкрутства, стала абсолютною сенсацією. «Вже більше року експерти ламали голову, чому Міжнародний валютний фонд (МВФ), який врятував Україну на початку фінансової кризи від банкрутства, не продовжив свою програму підтримки, а хто замість нього дає гроші, зокрема, для врегулювання боргових зобов’язань української влади перед МВФ», – пише видання.
На його думку, така «підозріло швидка розв’язка» призвела серед іншого до чуток, що президентська сім’я дала неформальні гарантії і таким чином, можливо, відмиває гроші.
Як пояснив експерт із державного боргу Інституту економічних досліджень «CASE Ukraine», «чутки також підігрівалися тією обставиною, що випуск державних облігацій упродовж минулого півтора року щоразу швидко розвивався за один день, тимчасом як в інших випадках справу могли довго тягнути».
«Отже, тепер зрозуміло, хто купив. До пояснення також привнесли свою частку і українські медіа, які повідомляли, що віце-прем’єр Сергій Арбузов і міністр фінансів Юрій Колобов на початку року відвідали центральний офіс компанії Franklin Templeton у Каліфорнії начебто, щоб надати кредиторам гарантії», – пише Die Welt.
Templeton вже має добрий досвід з облігаціями кризових країн. Фонд, зокрема, допомагав Ірландії. «Під час кризи фонд купив облігацій острівної країни майже на шість мільярдів, що після того йому добре відплатилося, оскільки і ЄС, і МВФ кинулися допомагати країні», – пише Die Welt. Фонд також допомагав Угорщині та Південній Кореї.
«Експерти припускають, що Templeton погодився на купівлю цих облігацій в очікуванні, що Україна через заплановане підписання Угоди про асоціацію з ЄС наприкінці листопада отримає стабілізаційний поштовх. Інші експерти припускають: фонд поставив на кін, що МВФ знову застрибне на середній термін», – пише видання.
Читайте також: Хто сказав, що банкіри сплять спокійно?
The Financial Times пише, що революція сланцевого газу повільно розгортається у Європі, проте в Україні може мати злет
Минулого тижня Україна підписала угоду щодо видобування сланцевого газу з компанією Chevron, у січні схожу угоду було підписано із Shell.
«Проте Україна не лише укладає угоди для розробки нетрадиційних газових родовищ. Вона також веде переговори щодо угоди про поділ продукції (УРП) із консорціумом, який очолює компанія ExxonMobil для розробки поля біля західного узбережжя Чорного моря. Як очікується, угоду буде підписано до кінця року», – пише видання і додає, що все це робить Україну однією з найбільш перспективних в енергетиці країн Європи.
Газ залишається ключовим паливом для важкої промисловості, а імпорт з Росії становить 60% споживання. Проте Росія після Помаранчевої революції почала підвищувати ціни й зменшувати поставки.
«Дві інші європейські країни, які найбільш готові до розробки внутрішніх запасів сланцевого газу – Польща та Литва, –аналогічно залежать від імпорту Росії і затиснуті у цінових рамках. На відміну від Польщі, яка знизила оцінку своїх сланцевих запасів 2011 року, досі вважають, що Україна має треті за величиною запаси сланцю в Європі», – пише видання. Так, управління енергетичної інформації США оцінює українські запаси в 1,18 трлн кубометрів газу.
Ян Трейнор у своїй статті для The Guardian пише, що провал Києва у прийнятті законодавства для звільнення Юлії Тимошенко зміцнює позиції Москви
«Надії Європи взяти гору над Владіміром Путіним і виманити Україну з орбіти Москви завдяки вільній торгівлі та перспективі членства в ЄС зазнали невдачі в середу (13 листопада), коли парламент у Києві відмовився від ключового рішення, необхідного для просування країни на Захід», – пише The Guardian.
Видання вважає таку бездіяльність тактикою гальмування президентом Віктором Януковичем, що додає переможних балів Кремлю в його кампанії втримання впливу на території колишнього Радянського Союзу між Росією та ЄС.
«У жорстокій боротьбі між Москвою та Брюсселем Путін здобув суттєву перемогу у вересні, коли Вірменія зробила раптовий крутий поворот, убивши роки переговорів з ЄС і оголосивши, що вона вступає до Митного союзу на чолі з Росією замість цього», – пише Трейнор.
«Дипломати в Брюсселі заявляють, що шанси України на підписання угоди у Вільнюсі зменшуються, але таке балансування на межі війни може тривати до останньої хвилини», – вважає він.
Читайте також: Подвійне дно «євроінтеграції». Вірменський сценарій для України
The Economist пише, що багато, хто сподівається, що в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС українцям буде легше їздити на Захід, проте проблеми з отриманням віз ще у процесі підготовки до підписання Угоди про асоціацію надсилають неправильний сигнал простим українцям і шкодять іміджу ЄС
«Для українців шенгенська віза є щасливим квитком, тому що дозволяє подорожувати до Європейського Союзу. 2012 року майже 1,3 млн віз видано українцям, більше видано лише росіянам… Багато, хто сподівається, що в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС українцям буде легше їздити на захід. «Проте в той час, коли Брюссель повинен тримати зв’язок із простими українцями, інциденти, пов’язані з видачею віз, завдають шкоди іміджу ЄС», – наголошує The Economist.
За останні роки десятки українських журналістів та інтелектуалів, як і багато інших, зокрема й студентів, мали проблеми з отриманням віз для в’їзду до ЄС.
«ЄС полегшує візовий режим з Україною та Молдовою. У рамках цього плану дій щодо візової лібералізації ЄС спростив процес подачі заяви для певних груп, зокрема й журналістів, а число успішних заяв на отримання віз суттєво зросло. Утім, досі трапляються відхилення», – пише The Economist.
Проте, як зазначає видання, тим часом, як безвізовий режим з ЄС залишається далекою перспективою, українці можуть в’їжджати до Росії та Білорусі без закордонного паспорта.
Читайте також: Кафкіанські замки Шенгену. Європейська візова бюрократія на межі абсурду
Член Комітету Європарламенту у закордонних справах Яцек Саріуш-Вольський у передачі «Сигнал дня» на польському радіо висловив припущення, що Віктор Янукович уже зробив вибір на користь Росії
«Це сумна очевидність, але президент Янукович довго провадив нечесні переговори з ЄС, тому є мало підстав для оптимізму щодо підписання Угоди про асоціацію України з ЄС», – заявив європарламентарій. За словами Яцека Саріуша-Вольського, все вказує на те, що Україна не хоче підписувати Угоду про асоціацію. «Схоже, рішення вже прийнято. Пропозиція Росії та переговори з президентом Владіміром Путіним – це те, що обирає Віктор Янукович. Він ставить своє переобрання 2015 року над творенням нових горизонтів для України», – вважає європараламентарій.
Політик також пояснив, що умови, які ставить Європа Україні – звільнення з в’язниці Юлії Тимошенко, – виникли у зв’язку з тим, щоб перетворити Україну у правову державу.
«Ішлося про основи демократії, згідно з якими політичних опонентів не саджають до в’язниці. Тимошенко є його головним символом», – наголосив політик.
Європарламентарій додав, що відмова від підписання угоди з Януковичем не означає остаточного кінця інтеграції ЄС з Україною. Він сказав, що пропозиція ЄС як і раніше «лежить на столі», та для її укладання достатньо буде підпису президента. Проте він зазначив, що більше шансів для цього вочевидь з’явиться вже після президентських виборів 2015 року.
Депутат політичної групи Альянс європейських консерваторів і реформістів Європарламенту Павел Коваль у своїй статті дляThe New Eastern Europe пише, що ЄС повинен надіслати чіткий сигнал, що він не відмовляється від України, і довести, що не лише Владімір Путін може бути переконливим
Європарламентарій наголошує на необхідності рішучих дій ЄС щодо України. «Настав час для Жозе Баррозу та Ангели Меркель зробити дзвінок, щоб нагадати Януковичу про пропозицію ЄС. Вони повинні надіслати нагадування про Вільнюс, реальну підтримку МВФ, а також скасування віз для українських громадян, які подорожують в країни ЄС», – вважає Коваль.
На його думку, останні хвилини переговорів особливо цінні. «Існує щось у психології останніх хвилин переговорів. Не має виникати враження, що тільки Владімір Путін переконує. Українська громадськість повинна отримати сигнал, що ЄС не відмовляється від України, що він бореться за майбутнє цієї важливої частини континенту. Такий наголос необхідний для ЄС. ЄС має показати, що він має політичні цілі, що він не є пасивною зграєю офіціозу, а може конкурувати з іншими», – наголосив євродепутат у своїй статті.
Європарламентарій також нагадав про те, що США також розуміють геополітичну необхідність європейського вибору України. «[Держсекретар США] Джон Керрі розуміє суть цього геополітичного змагання. Під час свого візиту до Варшави він чітко заявив, що Україна не можна залишати у спокої у важкі часи. Радослав Сікорський має рацію, що Угоду про асоціацію можна підписати і за кілька місяців, але ми можемо зробити це і завтра. Документ готовий, перекладений і чекає підпису», – вважає Коваль.
Він ще раз наголосив на необхідності підписати угоду на саміті у Вільнюсі, оскільки пізніше це важче буде зробити через політичний складник. «Наступного року в ЄС відбуватимуться вибори. Нові політики відповідатимуть за співпрацю з Україною. Наступник Штефана Фюле може бути менш сприятливим для країн Східного партнерства. Можливо, це буде політик з півдня континенту, зацікавлений у політичній активності Середземномор’я. 2015 рік буде роком президентських виборів в Україні», – зауважив політик і наголосив, що можливість підписати угоду найбільш ймовірно випаде аж 2016 року.
Читайте також: «Пауза на рік» або дуже велика «регіональна» брехня
Один із дипломатів ЄС, який попросив не називати його імені, у коментарі виданню The EUobserver висловив думку, що Янукович, імовірно, приїде до Вільнюса підписати деякі незначні угоди, щоб зберегти відносини з ЄС, проте підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі не відбудеться
Коментуючи справу адвоката Юлії Тимошенко Сергія Власенка, він заявив, що вона призначена для того, щоб впливати на звіт місії Європейського парламенту: «Таким чином вони намагаються спровокувати ЄС на перший постріл у грі звинувачень у тому, хто винен у непідписанні».
Європейський дипломат заявив в інтерв’ю виданню EUobserver: «Ми впевнені, що підписання (Угоди про асоціацію України з ЄС на саміті у Вільнюсі) не відбудеться».
Він додав, що Янукович, імовірно, приїде до Вільнюса підписати деякі незначні угоди, такі як про спільний авіаційний простір з ЄС, що дозволяє дешеві рейси між європейськими та українськими містами, для збереження європейських відносин.
Дипломат зазначив, що Янукович також навряд чи приєднається до російського Митного союзу. Зважаючи на статус-кво, що допомагає клану президента зберігати контроль над українським бізнесом і зберегти владу у майбутніх президентських виборах без втручання Брюсселя або Москви, дипломат з ЄС додав: «Вони хочуть утримати і Росію, і ЄС на відстані витягненої руки, і якомога довше».
У коментарі виданню європейський дипломат також заявив, що «це буде диво, якщо парламент прийме закон (що дозволить Тимошенко лікуватися за кордоном. – Ред.) разом з іншими двома, важливими для ЄС: щодо незалежності роботи прокуратури та реформи виборчого права».
Дипломат зазначив, що високопоставлені представники ЄС, такі як Президент Литви Далія Ґрібаускайте та міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський, «змінили свою риторику» в останні дні.
Попередній меседж ЄС звучав так: якщо Україна не підпише договір у Вільнюсі, вона раз і назавжди потрапить до сфери впливу Росії.
Проте останні заяви свідчать про те, що це не буде катастрофою, якщо договір буде підписано пізніше.
Аналітик брюссельського Центру європейської політики Аманда Пол вважає, що не підписання Угоди про асоціацію з Україною спричинить ефект доміно для Грузії та Молдови
«Якщо угоду з Україною не підпишуть, це не тільки матиме серйозний вплив на відносини Україна – ЄС, а й спричинить суттєвий ефект доміно, що вдарить по Молдові та Грузії. Геополітичним наріжним каменем є заява президента Росії Владіміра Путіна, який проголосив Україну та Росію одним народом. Для Путіна, «втрата» України буде особливо принизливою, тому не дивно, що Росія посилила тиск на Київ», – наголосила експерт.
На думку Пол, треба докласти серйозних зусиль, щоб пришвидшити технічний процес після саміту у Вільнюсі для ранішого підписання угод із Молдовою та Грузією. Це також матиме позитивний психологічний вплив.
Як вважає експерт, необхідно також збільшити фінансову підтримку Східного партнерства. «Держави змушують здійснювати болючі реформи, практично ідентичні тим, яких вимагають від країн-кандидатів, але без доступу до тих же фондів ЄС. Це несправедливо», – вважає Аманда Пол. Вона також додала, що саміт у Вільнюсі треба використати як можливість для консолідації підтримки ЄС своїх партнерів.
Читайте також: Європейський парламент: “Не все так темно в Україні”