Світ про Україну: Митний союз як точка неповернення і «безкоштовний сир» для Януковича

Політика
3 Червня 2013, 12:09

Німецьке видання Die Welt пише, що дозволивши надати Україні статус спостерігача в Митному союзі, Росія перемогла ЄС.

«У боротьбі за майбутнє України це (надання Україні статусу спостерігача – Ред.) є важливою перемогою Москви. Президент Росії Владімір Путін похвалив в Астані Митний союз як «найважливіший інструмент інтеграції» на пострадянському просторі і нагадав про плани побудувати з країн, які в ньому беруть участь до 2015 року Євразійський економічний союз», – пише видання.

«Наскільки великим успіхом для московського керівництва є перше наближення України наразі все ще неясно. Що саме буде підписано в п'ятницю в Мінську за доброю пострадянською традицією залишатися таємницею допоки не висохне чорнило», – йдеться в статті.

В той же час коментуючи рішення, прийняті в Астані, глава парламентської групи дружби ЄС-Україна в Європейському парламенті Павел Коваль вимагає Брюссель повернутися обличчям до Києва.

«Це остання можливість. Якщо цього не станеться зараз, країна зрештою піде на Схід і вступить в Євразійський союз. Це точка неповернення», – сказав польський політик Die Welt. 

Читайте також: Тисяча й одна інтеграція. Домовленості з Митним союзом не матимуть практичних наслідків

Професор, старший науковий співробітник кафедри міжнародних відносин в Університеті Джона Гопкінса Тарас Кузьо вважає, що Віктор Янукович сподівається, що ЄС підпише угоду про асоціацію в листопаді навіть, якщо Юлія Тимошенко і далі перебуватиме у в’язниці.

На думку Кузьо заяви про загрозу повороту України на схід є безпідставними.

«Більшість бізнес-еліт України, не кажучи вже про політичні опозиційні групи, виступають проти. Президент Янукович і так званий «Донецький клан» олігархів з його рідного міста є економічними націоналістами і  не бажають відмовлятися від суверенітету на користь чи то ЄС, чи Росії. Вони хочуть жити в доглобалізованому світі, в якому вони здійснюють інтеграцію зі Сходом чи з Заходом на своїх власних умовах. Вони забули старе прислів'я, що тут (в ЄС – Ред.) немає такого поняття, як «безкоштовний сир»… Здається, президент Янукович переконаний, що незважаючи на всі західні заяви останніх 18 місяців він зможе і далі утримувати її (Юлію Тимошенко – Ред.) у в’язниці і в будь-якому разі підписати угоду з ЄС. Іншими словами: він сподівається на «безкоштовний сир» у Вільнюсі», – пише експерт.

«Брюссель і, що більш важливо місія Кокса-Кваснєвського, повинні розуміти, що основна мотивація правління президента Януковича –  влада і гроші. Все інше, в тому числі європейська інтеграція, – вторинне. Звільнення Тимошенко може сприяти підписанню угоди про асоціацію, але водночас він боїться через це втратити владу в 2015 році. У той же час, реальна влада в Україні перебуває в руках спонсорів Януковича олігархів. Якщо ЄС погрожуватиме деяким великим рибам, таким як Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ візовими заборонами і заморожуванням активів, можна буде швидко побачити як на Януковича натиснуть, щоб він звільнив Тимошенко і приборкав своїх головорізів. Це єдиний спосіб змусити його грати за правилами, а не правилами, як колись сказав колишній керівник зовнішньою політикою ЄС Хавьєр Солана. ЄС повинен нарешті дуже чітко показати, що безкоштовного сиру не буде», підкреслює аналітик. 

Керівник дослідницької групи з питань Росії та СНД в німецькому дослідницькому центрі Stiftung für Wissenschaft und Politik Сьюзен Стюарт також вважає, що українська влада намагається мінімальними зусиллями добитися підписання угоди про асоціацію на саміті Східного партнерства в листопаді.

«Хоча точний сценарій розвитку подій (в Україні – Ред.) залишається неясним, очевидно все ж, що політична еліта в основному займається захистом свого політичного та фінансового майбутнього. Це супроводжується подальшим обмеженням свободи ЗМІ. Кілька проведених реформ не можуть служити фіговим листком для внутрішньополітичного розвитку, який, за демократичними та правовими нормами ЄС жодним чином не є справедливим», – переконана аналітик.

«Українське керівництво не прийняло ні духу, ні букви критики ЄС, не кажучи вже про те, що воно не зробило жодних серйозних кроків для виправлення ситуації. Воно намагається з мінімальними зусиллями досягти укладення угоди, щоб потім скористатися асоціацією більше символічно, ніж по суті – для своїх внутрішніх і зовнішньополітичних цілей. Якщо ці умови до листопада не зміняться, з боку ЄС було б необачно підписувати угоду», – вважає Стюарт. 

Читайте також: Секретар Венеціанської Комісії: “Київ має достатньо часу, щоб виконати вимоги ЄС”

На думку політолога Єгора Васильєва, Віктор Янукович зможе залишитись на другий строк на посаді президента лише завдяки зміні конституції або відвертій фальсифікації виборів.

«Протестні настрої по всій країні вищі, ніж у напередодні Помаранчевої революції. Але вимог, таких як оголошення виборів мера Києва – вторинних з точки зору їх можливостей впливати на ситуацію в країні, для громадськості не достатньо. Втім, як тільки справа доходить до простих, але найбільш значущих питань – хто очолить країну далі, презирство до їх волі може спровокувати дійсно масштабні протести», – вважає експерт.

В той же час, на думку експерта, режиму не вистачає переконаних прихильників.

«Його електорат складається з деідеологізованих, обмежених окремими регіонами виборців, які звикли до спадкового правління корумпованої еліти, а також похмурих соціально-економічних умов, і ніколи не виявляли настійливості у підтримці будь-яких переконань. Це зменшує ймовірність насильницької конфронтації між частинами країни, але збільшує ризик їх активного підбурювання», – пише Васильєв.

Крім того, на думку Васильєва, нинішні справи Януковича відрізняються від ситуацій Аляксандра Лукашенки і Владіміра Путіна, які вже кілька строків підряд перебувають при владі.

«Вони обоє отримали достатньо державної підтримки на виборах, щоб зробити її переважаючою. Але соціологічні опитування свідчать, що Янукович не в змозі її забезпечити. Він зможе залишитись при владі лише з допомогою таких схем як зміна конституції, системи управління та моделі президентських виборів, або через очевидні фальсифікації виборів. Якщо опозиція залишиться єдиною і чітко налаштованою перемогти Віктора Януковича за менш ніж два роки, які йому залишилось перебувати на посаді,  рано чи пізно перед ним постане дилема, коли йому треба буде перетнути лінію, щоб залишитися на посаді. Рішення, яке він врешті прийме матиме високу ціну для України», – зауважує Васильєв.

Читайте також: Україна «закипає», але влада не турбується. Опозиція поки не здатна очолити протестний рух

Експерт з російських та євразійських студій, докторант Університету Ляйдена Макс Бадер та декан факультету правничих наук НаУКМА Андрій Мелешевич зазначають, що наразі Віталію Кличку недостатньо його нинішнього статусу голови партії, і швидше за все він буде балотуватися на посаду президента в 2015 році.

«За короткий період після виборів УДАР став стабільною політичною силою і може ще більше посилити свою позицію. За наступні роки партія може стати третьою силою між партіями Юлії Тимошенко і Віктора Януковича. Для того, щоб досягти збільшення електорату вона повинна добитися уваги виборців на Сході та на Півдні і в меншій мірі на Заході. Наразі доля партії залежить від її лідера. Режим може його кооптувати (переманити на свою сторону – Ред.), як було зроблено з іншими опозиційними політиками, або ж вдатися до його переслідувань, якщо Кличко стане більш небезпечним», – пишуть експерти.

«Хоча за останні роки Кличко і набрав політичної ваги та досвіду, йому все ще не вдалось показати себе в якості кмітливого політика та великого оратора. Амбіції Віталія Кличка перевищують його нинішній статус лідера середньої за вагою опозиційної партії і її фракції. Не викликає сумнівів, що найближчим часом він прагнутиме до більшого. Опозиційні партії натякали Кличко втретє номінуватися на посаду мера Києва і обіцяли свою підтримку…До сьогодні він не підтвердив і не спростував своє балотування. На думку багатьох експертів, багато що вказує на те, що кличко розглядає можливість брати участь у президентських виборах у 2015 році», – зазначають Мелешевич та Бадер.

Читайте також: Черговий УДАР. Чим Кличко може розчарувати Україну і Захід