Понад три місяці містами Хмельниччини, зокрема й двома найбільшими в області – Хмельницьким та Кам’янцем-Подільським, після місцевих виборів 2020 року керують нові міські голови разом із новообраними депутатами міських рад. Так сталося, що і в Хмельницькому, і в Кам’янці-Подільському місцеві громади довірили посади своїх очільників представникам Всеукраїнського об’єднання «Свобода». Хмельницький міський голова, свободівець Олександр Симчишин посів посаду вдруге поспіль, отримавши майже 87% голосів виборців уже в першому турі виборів. Натомість на виборах міського голови в Кам’янці-Подільському висуванець «Свободи» Михайло Посітко здобув перемогу з результатом 58% у повторному голосуванні. І якщо успіх Симчишина був передбачуваним (насамперед через популярність у хмельничан та брак сильного супротивника), то його однопартійцю з Кам’янця довелося нелегко.
По-різному склалися й обставини, в яких міським головам-свободівцям випало реалізовувати свої передвиборчі обіцянки: надлояльна більшість і відповідні переваги дісталися Олександру Симчишину в Хмельницькій міській раді, натомість Михайло Посітко досі не може дійти згоди з депутатським корпусом в багатьох важливих питаннях.
«Тепла ванна» для Симчишина
У Хмельницькій міській раді восьмого скликання 26 із 42 депутатів представляють партію з прізвищем міського голови у назві – «Команду Симчишина». Власне, слову «команда» цілком відповідає й склад фракції. Тут і керівники комунальних підприємств, і працівники управлінь та департаментів міської ради. Як свідчить інформація на сайті міськради, з-поміж депутатів – директори комунальних підприємств «Хмельницька інфекційна лікарня», «Хмельницька міська дитяча лікарня», «Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №1», «Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги №2», Хмельницького комунального підприємства «Міськсвітло», «Управляюча муніципальна компанія «Озерна», комунального підприємства по зеленому будівництву і благоустрою міста, а ще керівниця Хмельницького навчально-виховного комплексу №31, начальник управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради й двоє головних спеціалістів різних підрозділів ради.
Фото зі сторінки у фейсбуці Олександра Симчишина
На користь міському голові й розподіл посад у шести постійних депутатських комісіях міської ради. Три з них очолюють представники «Команди». Фракції дісталися чільні посади в комісіях з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища; з питань планування, бюджету, фінансів та децентралізації; з питань роботи житлово-комунального господарства, приватизації та використання майна територіальної громади міста. В двох останніх обранці від партії отримали ще й посади заступників голів. На посадах заступників члени фракції партії імені міського голови осіли в комісіях з питань охорони здоров’я, соціальної політики, гуманітарних питань та розвитку громадянського суспільства, свободи слова та інформації; з питань регламенту, депутатської діяльності, антикорупційної політики, забезпечення правопорядку та зв’язку з військовими частинами; а також з питань соціально-економічного розвитку, інвестиційної політики та дерегуляції.
Читайте також: Підготувалися. У Кропивницькому за місяць майже не виникло конфліктів щодо нових норм мовного закону
Завдяки підтримці в міській раді обрання заступників міського голови Хмельницького відбулося без сюрпризів. Кандидатури, запропоновані Олександром Симчишиним, рада фактично одноголосно затвердила – 38 голосів «за», жодного «проти» чи «утримався». Треба сказати, що двоє з чотирьох заступників, Микола Ваврищук та Василь Новачок, балотувалися від політичної сили «Команда Симчишина» на виборах до міської ради. Ще один заступник, Михайло Кривак, був секретарем міської ради попереднього скликання, яка також не вирізнялася опозиційністю до міського голови. А керуюча справами виконкому Юлія Сабій, яка займає цю посаду з 2015 року, – однопартійка міського голови, принаймні в липні 2019-го вона балотувалася в депутати Верховної Ради за списком партії ВО «Свобода» і вказана на сайті ЦВК як член цієї партії.
Відсутність опозиції чітко проглядається і в голосуваннях. Про роботу депутатського корпусу схвально відгукується й сам міський голова, який, наприклад, після сесії 17 лютого заявив: «Завдяки тому, що депутати добре працюють у постійних комісіях, під час пленарних засідань рішення приймаються оперативно і майже одностайно». Підтверджують це і дані в протоколах сесій, що оприлюднені на сайті міської ради: депутати голосують переважно одноголосно і навіть поодинокі голосування «проти» відбуваються, як правило, одностайно й у випадках, коли є пропозиція профільної комісії відхилити рішення.
Олександр Симчишин. Фото зі сторінки у фейсбуці «Команда_Симчишина»
Про свої «сто днів» на посаді міський голова Хмельницького не звітував, вочевидь, вважаючи, що підстав для цього немає, адже посаду обіймає вдруге, продовжуючи взятий у 2015 році курс.
Усупереч протистоянню
У Кам’янець-Подільській міській раді про злагоду між міським головою і депутатським корпусом ще й донині можна лише мріяти: міськрада досі працює без секретаря, а очільник міста так і не зміг призначити своїх людей на посади заступників.
Утім до труднощів Михайло Посітко, здавалося б, уже мав звикнути. На виборах міського голови його головним суперником був колишній нардеп-мажоритарник Володимир Мельниченко, який двічі поспіль у Верховній Раді України представляв 193-й виборчий округ з центром у Кам’янці-Подільському. І саме Мельниченкові дісталася перемога в першому турі виборчих перегонів, однак другий тур став виграшним для Посітка. До слова, нинішній очільник Кам’янця балотувався на цю посаду вдруге, на виборах у 2015 році він програв Михайлу Сімашкевичу – кандидату, наближеному до Мельниченка.
Читайте також: Програми переможців. Що чекатиме на Кропивницький і область, якщо народні обранці реалізують офіційні обіцянки
Наразі основну підтримку Михайлу Посітку в міській раді складають депутати від «Свободи», які на виборах отримали 11 мандатів з 38. Однак на противагу їм в опозиційну депутатську групу «Ми – кам’янчани» з майже двох десятків осіб об’єдналися представники чотирьох партій («Європейська солідарність», «За майбутнє», «За конкретні справи» і «Рідне місто»), які на виборах підтримували кандидатуру Володимира Мельниченка.
Попри програш, з життя Кам’янця-Подільського Мельниченко не зникає і періодично продовжує нагадувати про себе. Найбільш гучно – наприкінці січня цього року, коли з відео на своїй сторінці в фейсбуці заявив про «замовлення на його вбивство», після чого переконував, що не змінить своєї позиції, не перестане займатися своєю громадською позицією, обіцяв «вичистити місто від нечисті і сволоти».
Утім нинішньому міському голові Кам’янця більшого клопоту завдають не фейсбучні відео колишнього супротивника, а радше постійні чвари та неможливість дійти компромісу з депутатами.
Михайло Посітко. Фото зі сторінки у фейсбуці Кам’янець-Подільської міської ради
Через потужну опозицію хроніка протистояння в Кам‘янець-Подільській міській раді восьмого скликання доволі насичена. На другій сесії міськради депутати не підтримали кандидатуру Ірини Шелепницької, яку запропонував міський голова, на посаду секретаря міської ради. Тоді справа не дійшла навіть до підрахунку голосів. Тож Михайлу Посітку довелося одразу її відкликати, щоб мати змогу подати іншу. Відтак не отримав необхідної підтримки й Аракел Межлум’ян, ще один кандидат від міського очільника. У результаті фракція «Ми – кам’янчани» й позафракційні депутати подали на посаду секретаря свого представника – Сергія Самсонюка. Він, хоч і отримав потрібну кількість голосів, сісти в крісло секретаря не зміг – завадив міський голова, ветувавши відповідне рішення депутатів. Подолати вето міського очільника депутатам забракло голосів.
У результаті, за відомостями на порталі «Судова влада України», на початку березня суд ухвалив відкрити провадження в адміністративній справі за позовом депутата Самсонюка до міського голови Кам’янця про визнання протиправним та скасування розпорядження. Йдеться про розпорядження щодо зупинення рішення сесії міської ради про обрання позивача секретарем міськради.
Непорозуміння й нездатність до компромісів між міським головою та депутатським корпусом призвели також до того, що депутати за понад три місяці роботи так і не затвердили ані нових заступників Посітка, ані керуючого справами. Донині на цих посадах люди, які працювали при попередньому міському очільнику. Немає й рішення про новий склад виконавчого комітету. Наразі таблиця з інформацією про членів виконкому, розміщена на сайті ради, рясніє порожніми графами, а проєкт відповідного рішення все ще чекає свого розгляду.
Читайте також: Фасади, тролейбус, залізниця. Як голова Луганщини хоче сподобатися мешканцям області
На відміну від Симчишина, свободівці Посітка отримали меншу перевагу в постійних депутатських комісіях, очоливши три з п’яти: з питань регламенту, депутатської та антикорупційної діяльності, етики, прав людини та законності, забезпечення правопорядку та зв’язку з військовими частинами; з питань освіти, культури, туризму, молоді та спорту, охорони здоров’я, соціального захисту населення; з питань житлово-комунального господарства, комунальної власності, транспорту та зв’язку. Чільні посади в традиційно ключових комісіях «Свободі» не дісталися. Посада голови комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку територій, інвестиційної діяльності, промисловості, підприємництва, сфери послуг – в руках опозиційної групи «Ми – кам’янчани», а комісію з питань землекористування, архітектури, будівництва та екології очолив позафракційний депутат.
Та всупереч політичній нестабільності, на думку самого Михайла Посітка, певних позитивних зрушень в місті за перші сто днів роботи йому досягти все ж вдалося. «Незважаючи на деякі політичні протистояння, відсутність заступників, багато вже вдалось зробити для Кам’янець-Подільської міської тергромади», – зазначає Посітко.
Що саме вдалось зробити – міський голова, якому, до слова, не можна дорікнути в недостатній публічності, розповідав, зокрема, в соцмережах впродовж 15-19 березня. За словами Посітка, за цей час в Кам’янці відбулися шість сесій міської ради, ухвалено 437 рішень, дев’ять разів на засідання збирався виконавчий комітет, було видано 186 розпоряджень. У звіті за сто днів, що складався з трьох частин, йдеться про ухвалення бюджету, кадрові зміни, досягнення в житлово-комунальній, медичній, освітній сферах тощо.
Натомість голова фракції партії «Європейська солідарність» та опозиційної депутатської групи «Ми – кам’янчани» Василь Кобильник під час останньої сесії, що відбулася 19 березня, звіт Посітка розкритикував, назвавши перші сто днів нового міського очільника «періодом безпорадності, брехні та маніпуляцій».
Читайте також: Запас міцності. Реакція Маріуполя на нові мовні норми
Власне, чи поліпшилось життя мешканців громади з приходом нових голови та депутатів, треба цікавитись у них самих. Та й сто днів – занадто малий відтинок часу, щоб говорити про кардинальні зміни. А от напрямок, який обрав Посітко зі своєю командою, суттєво відрізняється від того, якого дотримувалася попередня влада в місті. Про це може свідчити спротив опозиційних депутатів, які, треба нагадати, підтримували на виборах Володимира Мельниченка, дотичного до колишнього міського очільника.
Проте, на чиєму боці не була б правда, і для самих кам’янчан, і для сторонніх спостерігачів очевидно, що розбрат у сесійній залі аж ніяк не стимулює місто вирішувати давні проблеми і розвиватися, а навпаки, створює для цього серйозні перешкоди.
Приклади протистояння міського голови й депутатів Україна вже має. І ні до чого доброго вони не призвели. У цьому контексті можна згадати глухівського міського голову Мішеля Терещенка, повноваження якого намагалися припинити депутати міської ради, а потім їх поновлював суд. Через розбрат між депутатами – прихильниками Терещенка та опозиційними обранцями рада не могла ухвалювати важливих рішень, насамперед вчасно приймати міський бюджет.
Підсумовуючи позиції влади в обох громадах – Хмельницькій і Кам’янець-Подільській, можна впевнено прогнозувати, що в Хмельницькому депутатська підтримка дозволить Симчишину й надалі безперешкодно реалізовувати заявлену політику. Непевна ж ситуація в Кам’янці змушує сподіватися, що приклад Глухова і спільне бажання уникнути нових виборів усе ж підштовхне міського голову та депутатів до пошуку шляхів порозумітися.