Численні обіцянки не застосовувати практику вибіркового правосуддя та припинити тиск на опозицію, які вітчизняні високопосадовці не втомлюються роздавати під час закордонних візитів, не мають нічого спільного з тим, що відбувається всередині країни. Через кілька днів після саміту Україна-ЄС, де президент вкотре пообіцяв «знайти вихід» із ситуації з політв’язнями, одною ногою у в’язниці опинився захисник Юлії Тимошенко Сергій Власенко.
Прямий тиск на Власенка чинився давно, але лежав переважно в інформаційній площині: регулярні інтерв’ю його колишньої дружини Наталії Окунської, в яких вона розповідала яким поганим батьком, чоловіком, скнарою і взагалі негідником був Власенко, нещодавня історія з «ведмедями-есбеушниками» і т.д. Після Нового року тиск почав набувати серйозніших форм: Власенка відмовилися випустити з України, порушили проти нього одразу три кримінальні справи – усі пов’язані з його колишньою дружиною Наталією Окунською (розбій, викрадення автомобіля, невиплата аліментів), арештували майно соратника Власенка, нардепа Сергія Пашинського – теж у зв’язку з претензіями Окунської. Але дати хід справам не можна було, поки у Власенка була депутатська недоторканність. Зняти її вирішили не через Верховну Раду, депутати якої останнім часом виявляють неабияку норовливість, а простішим шляхом, через Вищий адмінсуд, який нещодавно прославився на всю країну, позбавивши депутатства Павла Балогу та Олександра Домбровського.
Влада має принаймі дві серйозні причини збити Власенка з політичної орбіти. По-перше, він є координатором усіх захисників Тимошенко по численних справах проти неї і спікером її групи захисту. Хоча Власенку часто дорікали за вибір ним політико-юридичної, а не винятково правової моделі захисту екс-прем’єра (на останній прес-конференції про це згадав навіть президент Віктор Янукович), лише він володіє нюансами усіх кримінальних справ в достатній мірі. Тож його вилучення з процесу автоматично поставить захист Тимошенко в дуже скрутне становище.
По-друге, Власенко належить до дуже нечисленної групи депутатів ВО «Батьківщина», які ж людьми Тимошенко і не належать до інших внутрішньоопозиційних угруповань. Саме Власенко доносив справжню позицію ув’язненого лідера до решти членів фракції, що подеколи провокувало внутрішньофракційні скандали. Може мати місце і ще одна причина – продовжити тиск на депутатський корпус, який ще не встиг оговтатися від справи Балоги-Домбровського і вкотре показати йому, що мандату можна позбавити будь-якого нардепа, була б причина, а привід знайдеться.
З юридичного боку справа Власенка виглядає наступним чином. Конституція України та закон про статус нардепа забороняють суміщати депутатську діяльність з іншою, окрім творчої, викладацької та медичної практики (адвокатство до переліку винятків не входить). Таким чином, адвокат протягом трьох днів від складання присяги нардепа повинен направити лист до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів, котра видавала йому свідоцтво про право займатися адвокатською діяльністю, з проханням його анулювати.
Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набув чинності 15 серпня минулого року, тож передбачений у ньому 90-денний строк подання відповідної заяви збіг в середині листопада. Нардеп-адвокат, котрий в цей термін не вклався, вважається сумісником, і може бути позбавленим мандату рішенням суду, котре не потребує затвердження Верховною Радою і не передбачає оскарження.
Цей механізм і вирішила використати Партія регіонів. В ролі призвідника було використано харківського регіонала Володимира Мисика. Мисик – невідомий широкій громадськості бізнесмен, його ім’я фігурувало в ЗМІ лише у зв’язку з оголошеним у 2007 році голодуванням (в такий спосіб Мисик протестував проти повернення у власність місцевої громади виділеної його підприємству землі), про якісь його персональні конфлікти з Власенком невідомо, тому скоріш за все, він був використаний в ролі «стрілочника» (як Юрій Кармазін у справі Балоги-Домбровського). Спочатку Мисик звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА), в якій йому підтвердили, що Власенко має діюче посвідчення адвоката й може провадити депутатську діяльність (голова ВКДКА Валентин Загарія вважається бізнес-партнером Валерія Писаренка, котрий входить до групи Андрія Портнова, куратора правоохоронних органів та органів юстиції в Адміністрації президента). Відповідь Загарія датується 22 лютого, в цей же день Власенко, зрозумівши серйозність небезпеки, яка йому загрожує, звернувся із заявою про призупинення свого адвокатського свідоцтва. Хоча за законом про адвокатуру, воно мало бути припинено вже в день подання такої заяви, в єдиному реєстрі адвокатів Власенко значиться діючим адвокатом і досі.
Мисик розвинув успіх і звернувся до регламентного комітету, більшість в якому мають регіонали та комуністи, очолює комітет член фракції ПР Володимир Макеєнко. На своєму засіданні увечері 27 лютого комітет начебто розглянув питання по Власенку і передав своє рішення спікеру Володимиру Рибаку, який вже наступного дня направив до ВАСУ позов про позбавлення захисника Тимошенко депутатських повноважень. Суд мав задовольнити позов Рибака вже в п’ятницю, в режимі таємності (інформація про розгляд справи станом на вечір четверга на сайті ВАСУ була відсутня) – але опозиція дізналася про все з власних джерел і підняла розголос. Тому розгляд справи було призначено на 5 березня.
Опозиціонери продовжили своє міні-розслідування і з’ясували, що 27 лютого жодного засідання регламентного комітету не було, його рішення по Власенку – сфальшоване, відповідна заява була направлена до Генпрокуратури. Тепер, за даними опозиції, комітет в екстреному порядку збирається понеділковим ранком.
«Близько 19 години сьогодні моя помічниця з якихось третіх рук дізналася, що на восьму ранку понеділка, 4 березня, призначено засідання комітету з питань Регламенту. Очевидно, буде розглядатися питання про припинення повноважень Власенка», – написав в неділю на своїй сторінці у Facebook заступник голови комітету свободівець Ігор Швайка. В будь-якому разі, очевидно, що рішення комітету регіонали будуть намагатися легалізувати «заднім числом».
Втім, подібні маніпуляції – не єдиний аргумент Власенка, який він зможе озвучити на засіданні ВАСУ. Захисник Тимошенко наголошує, що взагалі не є адвокатом, адже депутатської діяльності не провадить з 2008 року (стаття перша Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вказує, що адвокатом є особа, яка здійснює адвокатську діяльність). Відповідно, підкреслює Власенко, вимоги щодо призупинення свідоцтва на право здійснення адвокатської діяльності на нього не розповсюджуються, а сам факт наявності відповідного свідоцтва жодної ролі в справі не грає. «Якщо у вас є водійські права, це ж не означає, що ви водите машину», – провів він аналогію в п’ятничному ефірі одного з телеканалів.
В якості доказу Власенко оприлюднив низку документів, пов’язаних з його роботою в якості захисника Юлії Тимошенко – в них було вказано, що до справ він залучається не як адвокат, а як «інший фахівець в галузі права, народний депутат України». Таким чином, запевняє Власенко, жодної адвокатської діяльності він не провадив, грошей за це не отримував, а, отже, сумісником не був і не є.
Втім, ці аргументи Вищий адмінсуд напевно зможе обійти – зміг же він парою тижнів раніше де-факто приписати ігнорувати Конституцію в рішенні про позбавлення мандатів Балоги й Домбровського – а в цій справі позиції Власенка хиткіші, ніж у двох вищезгаданих колег.
Тому в цій справі цікавіше пошукати відповідь на питання «а судді хто?» Одним з найактивніших коментаторів справи Власенка став один зі спікерів Партії регіонів, колишній суддя та один з перших перебіжчиків з БЮТ до ПР, Володимир Олійник. Він вирішив упередити будь-які звинувачення у вибірковому правосудді та повідомив, що ВАСУ, окрім справи Власенка, буде розглядати й питання про позбавлення мандата одного з найзлісніших прогульників парламентських засідань, члена фракції ВР Андрія Веревського.
Справа Веревського дійсно буде слухатись у ВАСУ 5 березня, через чотири години після справи Власенка, але, за інформацією Тиждень.ua, позбавлення Веревського повноважень насправді узгоджено з ним самим – цей бізнесмен-регіонал вирішив за краще проміняти депутатську недоторканність на можливість вільно вирішувати свої бізнесові інтереси і не бути прив’язаним до сесійної зали, в якій з недавніх пір треба особисто натискати «кнопку».
«Закон є закон, Конституція є Конституція. І її треба виконувати, незалежно від того, до якої партії належиш», – повчально зазначив Олійник. Але досить швидко з’ясувалося, що Конституцію не виконує і він сам – а разом з ним ще 36 колег по фракції, котрі є сумісниками і займаються, зокрема й адвокатською діяльністю (за підрахунками руху «Спільна справа»).
Звинувачення опонентів в сумісництві з боку представників Партії регіонів звучать цинічно тому, що саме вони в новітній політичній історії і відзначились як найбільші порушники відповідних норм законодавства. Так, одразу після приходу до влади Віктора Януковича і відповідного переформатування виконавчої гілки влади кільканадцять регіоналів місяцями не здавали свої депутатські мандати, приміром, Василь Горбаль та Ярослав Сухий встигли побути губернаторами Львівщини та Тернопільщини відповідно, і повернутися в парламент. Є й сучасні приклади – так, нардеп-регіонал Павло Лєбєдєв, в кінці минулого року призначений міністром оборони, досі не склав депутатських повноважень (більше того, за чутками, він невдовзі має повернутись на роботу у Верховну Раду).
Хвиля критики змусила Партію регіонів виправдовуватись – так, на останніх вихідних партійна прес-служба оприлюднила одразу кілька заяв своїх депутатів, котрих звинувачували у сумісництві. Усі як один, регіонали запевняли, що після обрання депутатами працювати адвокатами та нотаріусами вони перестали. Вищезгаданий Володимир Олійник повідомив, що подав заяву про припинення адвокатської діяльності ще 3 жовтня минулого року – але на час написання статті в Єдиному реєстрі адвокатів це чомусь не було зазначено.
Вівторкове засідання ВАСУ по справі Власенка стане для влади черговою перевіркою на наявність в Україні вибіркового правосуддя. Крім усього іншого, головуючий суддя по цій справі, Михайло Зайцев, два роки тому був у складі колегії суддів, котрі відмовились позбавляти депутатських повноважень Владислава Каськіва. У грудні 2010 року Каськів був призначений головою сумнозвісного Держагентства з питань інвестицій та управління національними проектами, але депутатський мандат на стіл так і не поклав. Але через чотири місяці після його призначення суд визнав, що Каськів не є сумісником – серед аргументів суду було вказано зокрема те, що регламентний комітет парламенту не запросив Каськіва на засідання, де розглядалося його питання, і проігнорував його письмові пояснення. У випадку з Власенком, той навіть не мав гадки, що таке засідання взагалі відбувається. Чи візьме це до уваги суддя Зайцев, стане відомо вже дуже скоро.