«Більша протестна активність проти таких заходів буде на Сході й Півдні. А якщо додадуться економічні негаразди, то це може привести до достатньо серйозних протестних акцій у цих регіонах», – прогнозує Головаха.
За його словами, цілком закономірно, що протестні настрої наростатимуть у людей, яких найбільше зачеплять економічні реформи.
«У більшості людей є розуміння того, якою складною буде ситуація у країні і як буде важко нам виходити з цього. Я думаю, що перші місяці не буде протесту. А далі – все залежатиме від того, що чинитиме уряд, аби пом’якшити затягування пасків. Якщо уряд справиться, то можливо, Україна протримається без потужних протестних акцій до того періоду, коли почнеться зростання економіки», – заявив він.
Головаха не виключає, що дрібні акції протесту можуть відбуватися по усій Україні, «але в цьому немає нічого дивного, таких акцій щодня у світі відбувається дуже багато».
Соціолог, директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна також погоджується із думкою Головахи, зауважуючи, що люди готові терпіти «стабільне затягування поясів, але не постійне погіршення ситуації».
«Якщо це просто не підвищення рівня життя, а заморожування зарплат, пенсій – це одне, а падіння рівня життя – інше. Люди можуть жити стабільно погано, але якщо їхній рівень життя різко падає, то тоді можливі протести», – зазначила Бекешкіна.
На її думку, з розумінням до «непопулярних методів» поставиться частина людей, «яка підтримувала Майдан, яка очікує чогось доброго від нинішньої влади, для якої ця влада, попри всі недоліки, своя».
«Очевидно, що такі реформи будуть негативно сприйняті тими, хто вважає цю владу чужою. А якщо такі заходи будуть пов’язані з падінням рівня життя, то для цих людей це буде ще одним доказом того, що нова влада – не їхня, нелегітимна. Можливо, будуть згадувати часи екс-президента Віктора Януковича, як колись згадували Леоніда Кучму», – зауважила соціолог.
Вона наголосила, що минулого року відбулося багато локальних протестів – в основному через економічні проблеми.
Як повідомлялось, 1 квітня вступив у силу закон "Про запобігання фінансової катастрофи та створенні передумов для економічного зростання в Україні", який Верховна Рада прийняла 27 березня. У законі зокрема були ухвалені зміни про скорочення витрат на 25,4 мільярдів гривень, також уряд Яценюка економитиме на літаках, автомобілях і десятках тисяч посад чиновників
Нагадаємо, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що Україна перебуває на межі економічного і фінансового банкрутства, а обсяг фіскального розриву, або тих коштів, яких не вистачає для виживання країни, складає 289 мільярдів гривень.
На думку економіста Любомира Шавалюка, теперішня ситуація в країні – ідеальний ґрунт для економічних реформ.