В Торецьку на протести вийшов колектив “Шахти імені Святої Матрони Московської”. Люди не отримують заробітну плату за три місяці, активісти попереджають, що зупинення процесу видобуткуу на шахті призведе не тільки до втрати робочих місць в прифронтовому місті, хоча вугілля цієї шахти є цілком конкурентоспроможнім, а й до екологічної катастрофи через затоплення копальні підземними водами. “На підприємстві тотальні порушення трудових прав: невиплата заробітної плати (є випадки, коли з людьми не розрахувалися за 2014 рік). Не укладаються трудові договори. Люди в основному працюють через терміновий цивільно-правовий договір, таким чином роботодавець економить на відрахуваннях ЄСВ. За словами плюдей, приховуються випадки виробничого травматизму гірників”, – написав на своїй сторінці в соцмережі Павло Лисянський, представник Уповноваженого з прав людини в Донецькій та Луганській області, що прибув у Торецьк за запрошенням місцевих правозахисників.
За час протестного руху працівники домоглися зустрічі з виконавчим директором, який передав обіцянку керівництва погасити борги в найближчий час. А наживо поспілкувались з представником власника, не вдалось: його люди змогли побачити тільки через монітор комп’ютера. Андрій Куліков вибачився перед працівниками за ту ситуацію, що склалась, та пообіцяв в найближчий час залучити інвестиційні гроші, щоб втримати шахту в робочому режимі. “Я на цій шахті з 2001 року, вже скоро б мав право вийти на пенсію, тому ще сподіваюсь на те, що шахта запрацює, – пояснює бригадир В’ячеслав Руденко. – Але ми вже понад місяць не виходимо на роботу, з вересня не бачили грошей, і не зрозуміло, чи відновить роботу підприємство взагалі.
В них борги за електрику. А ще я бачив компресори, які подають повітря в шахту: їх розібрали для ремонту, але, схоже, відновлювати або купувати нові вже й не збираються — бо це дуже дорого”. Директор шахти Михайло Копін стверджує, що патова ситуація з заробітною платою та відрахуванням податків сталась через низку причин: суттєве подорожчання електроенергії, яке забирає левову частину прибутку, періодичне відключення електрики, що знизило рівень видобутку майже в половину, та припинення договорів про постачання вугілля, наприклад, в листопаді – з Авдіївським коксохімзаводом. Під час спілкування з пресою, він підтвердив й проблеми з перерахування соціальних внесків за українським законодавством у працівників окремих підрядних організаціях.
Читайте також: Шанс на енергомодернізацію
Ці факти нарешті зафіксували та почали розслідувати правоохоронні органи та служби різних рівнів, до яких під час протестів з масовими зверненнями прийшли шахтарі та правозахисники. Підписали звернення сотні людей й до керівництва держави. Але вони все ж повинні стосуватися перевірки порушень, що дозволили собі власники, бо апелювання до державного дотування саме в цьому випадку не має сенсу: вугільне підприємство, що раніше входило до ДП “Дзержинськвугілля”, зараз вже не є державним. “Матрона” у 2011 році була інтегрована в Групу Coal Energy S.A — холдингову вугледобувну компанію зі штаб-квартирою у Люксембурзі. Вона об'єднує активи підприємств науково-виробничого об'єднання “Механік”, виробника вугілля, третього за обсягом запасів та сьомій за обсягами видобутку в Україні. Про факт інтегрування згадано на сайті компанії: “ОДО АП «Шахта Новодзержинська» (перейменована у 2012 році в ОДО АП “Шахта імені Святої Матрони Московської”) з 20 млн. тон видобутих запасів коксівного вугілля або близько 13% загальних запасів вугілля Групи за методологією JORC (активи підприємства взяті в оренду на 49 років)”. Також на сайті вказано, що на даний час 75% акцій Coal Energy SA, що перебувають в обігу, належить кіпрській компанії Lycaste Holdings Limited, а 50% в акціонерному капіталі належить Віктору Вишневецькому, який є головою правління. Майже ідентична ситуація на ще одній шахті цієї компанії – “Свято-Покровській” у Білозерську.
Мітингували й у маленькому містечку Родинське, де вже три місяці не отримують заробітну плату співробітники державної вугільної компанії “Краснолиманська”. Причиною чергового фінансового піке теж стали відмови у споживанні вугілля підприємств, що отримали дешевші варіанти. “В нас ніхто не купує продукцію. Раніше брали на електростанції, а зараз там російське вугілля та електроенергія”, – стверджує заступник голови профспілки шахти Сергій Сушко. Після мітингу шахтарям традиційно пообіцяли розв’язання питання та додаткові гроші на погашення боргів. Але рух проти політики уряду щодо постачання в Україну вугілля та електрики з Росії не припинився. В цей час майже в усіх шахтарських містах, за ініціативою профспілок та підтримкою громадських об’єднань та навіть представників місцевого самоврядування, почали мітингувати проти енергетичного імпорту з сусідніх країн.
Нещодавно масштабний протест відбувся, наприклад, в центрі Добропілля, де вийшли проти імпорту електроенергії і вугілля з Росії та Білорусі, що, на думку шахтарів, вже призводить до закриття вугільних підприємств, застосування на шахтах скороченого робочого часу, зменшення заробітної плати працівників вугільної промисловості. “За підсумками проведення акції спільно з Незалежною профспілкою гірників України, з Добропільського, Білозерським, Білицький місцевими радами депутатів, сформовано спільне звернення до Президента України, Верховної Ради, міністерству енергетики з приводу критичної ситуації в паливно-енергетичному комплексі України”, – наголошується в місцевій пресі.
Читайте також: Імпорт: вишукана пастка
Звісно, навряд чи цей протест можна назвати принциповим та ідеологічним для кожного шахтаря чи члена його родини. В більшості випадків людей цікавить не ланцюг причин, а кінцевий результат — вчасне отримання заробітної плати. Працівники галузі наразі вже вимагають від держави не тільки повернути борг та змусити одного свого земляка поступитися декілька копійками на кіловаті, а й принципового: не створювати умови, за яких українські енергетики та шахтарі не відчувають себе захищеними у двобої з дешевшим постачальником з Росії. І такі гасла, дійсно, виглядають ще не дуже традиційно на вулицях та площах донецьких та луганських міст, де часто вимагають, навпаки, поновлення дружби та співпраці з Росією. Але це певна трансформація, яку варто помітити. Як і замальований надпис – “Московська” – зі стели з назвою торецької шахти імені Святої Матрони, яку так забажав назвати набожний власник, забувши при цьому про елементарні права своїх працівників.