Морозов Віктор перекладач

Поттер і тореадори

10 Жовтня 2008, 00:00

 

 
 
 
Близько десяти років тому я почав перекладати практично не відому ще тоді в Україні англійську письменницю Джоан Ролінґ, популярність перших книжок якої про сироту-чарівника щойно починала набирати обертів і виявляти ознаки так досі й не розгаданого остаточно феномену Поттероманії.
 
До цієї праці мене спонукали дві ідеї. Перша була химерною і нереальною ідеєю фікс, що полягала в масовій «українізації» читача – особливо зі східних і південних теренів нашої держави – саме через «Гаррі Поттера». Адже тоді не існувало ще не тільки українського, але й російського перекладу перших томів цієї серії, а я бачив (перебуваючи на той час у Канаді), як починають захоплюватися Поттером діти на Заході, і знав, що невдовзі мала з’явитися екранізація першої книги письменниці «Гаррі Поттер і філософський камінь».
 
Я сподівався, що після виходу фільму діти кинуться на пошуки самої книги і, не маючи російського перекладу почнуть читати український, причому з власної волі і без жодного примусу, що й спричинить поступово згадану вже вище масову «українізацію» через пряник, а не батіг. На жаль, ця моя ідея фікс втілилася частково, бо з незалежних від мене причин перші українськомовні книжки про Поттера вийшли з запізненням, і лише згодом нам пощастило випередити всіх інших видавців.
 
Проте була в мене ще одна, реальніша й здійсненніша ідея: почати потроху заповнювати порожнечу тих полиць книгарень і бібліотек, де мали б стояти українськомовні книжки для дітей підліткового віку. Десять років тому, насамперед завдяки невтомним зусиллям Івана Малковича з його «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГОЮ» почали вже з’являтися розкішні книжки для малечі «від 2-х до 102-х років», але все ж таки відчувався катастрофічний брак українськомовної літератури для підлітків.
 
Чи змінилося щось за ці роки? Безумовно. Варто лишень зазирнути, скажімо, до однієї з найкращих київських книгарень «Є» й оглянути полиці дитячого відділу. Але побіжного погляду достатньо, щоб пересвідчитися: підліткова література здебільшого перекладна, тож далі відчувається брак оригінальних дитячих творів українських авторів.
 
Проте творчість таких фундаментальних метрів дитячої літератури, як Нестайко, дає підстави сподіватися на з’яву в недалекому майбутньому нових цікавих авторів, очікувати прийдешніх перемог Нестайкових «тореадорів» над агресивними «биками» й монстрами модерного бездушного світу.
 
Цим новим майбутнім авторам, щоправда, варто врахувати всі новітні літературні тенденції й напрями, проаналізувати та обміркувати причини неймовірного успіху серед дітей усього світу того ж таки «Гаррі Поттера» та іншої популярної дитячої літератури. Адже найлегше пояснити цей успіх майстерною розкруткою, маркетингом, комерціалізацією, відкидаючи значно суттєвіші, невловиміші й не до кінця усвідомлені чинники, що витворили подібний феномен.
 
Не треба забувати, що першу книжку із серії про Гаррі Поттера нікому тоді ще не відома Джоан Ролінґ видала без жодної реклами й розкрутки в маленькому видавництві мізерним накладом і за не менш мізерний гонорар. І навіть коли ця перша книжка «Гаррі Поттер і філософський камінь» уже вийшла в світ, а письменниця працювала над другою, її видавець наполегливо радив їй підшукати собі якусь «нормальну» роботу, адже з дитячих книжок, казав він їй, вона ніколи не матиме достатніх для життя заробітків.
 
І вже значно пізніше, коли в «Гаррі Поттера» почали з’являтися вдячні юні читачі, котрі відчули в цій історії про маленького чарівника щось близьке собі, щось таке, що захопило їх і «зачарувало» без жодної розкрутки, фільмів і навколишнього галасу, спритні ділки від видавничого бізнесу побачили неабиякий потенціал цієї книги й запустили на повний хід потужну рекламну кампанію. Тому майбутнім дитячим авторам варто детальніше й глибше аналізувати справжні причини цього успіху, такі, скажімо, як динамічність, «відеокліповість» сюжету, що тримає в напрузі сучасного юного читача, збуджуючи його уяву, та інші стилістичні й структурні особливості побудови твору.
 
Саме таке поєднання «свого» коріння (як от Нестайкова творчість) та «чужого» досвіду (Джоан Ролінґ та інші) й зможе зумовити появу в Україні популярної та успішної літератури для дітлахів.