Другий день переговорів у Верховній Раді не завершився компромісом між депутатами опозиції і більшості. Зокрема, наразі питанням дискусії є ухвалення календарного плану роботи четвертої сесії.
Зокрема, депутати від провладної більшості пропонували прийняти план, який розробили ще у листопаді, і в якому розписані пленарні тижні та робота в комітетах і округах.
Опозиція ж наполягала, щоб народні депутати працювали у пленарному режимі до того часу, поки не будуть ухвалені всі рішення для розв'язання політичної кризи.
Спікер поставив на голосування старий план, але за нього проголосували лише 185 депутатів. Позафракційні запропонували змінити план таким чином, щоб виконати вимогу УДАРу і зробити весь лютий пленарним. Цю пропозицію підтримали лише 73 депутати. Після цього спікер Володимир Рибак оголосив перерву до ранку четверга.
Закличуть до негайних рішень та дій депутатів Верховної Ради мітингувальники. Вони збираються пікетувати парламент у четвер, 6 лютого.
Разом з тим, в опозиції заявляють, що закони, ухвалені 16 січня, що спричинили конфлікти в Україні, по-суті не скасовані, і закликали Верховну Раду виправити цю помилку. "Ми скасували факт зміни законів, але на скасували самі зміни до законів. Треба ухвалити рішення, згідно з яким законодавчі акти, до яких вносилися зміни, які визнані такими, що втратили чинність, діють у редакції, що існувала до 16 січня. Або необхідно ухвалити "дзеркальні" закони", – сказав народний депутат від УДАРу Віктор Пинзеник.
Натомість у Міністерстві юстиції стверджують, що закони, прийняті Верховною Радою 16 січня, втратили чинність з 2 лютого 2014 року.
Європейський парламент обговорив ситуацію в Україні. Завтра депутати ЄП голосуватимуть за відповідну резолюцію.
У проекті резолюції, зокрема, ЄП збирається закликати країни-члени ЄС до підготовки персональних санкцій проти українських чиновників, законодавців, олігархів, причетних до розгону Майдану і загибелі активістів.
У ЄП в свою чергу наполягають на справжній демократичній дискусії про шляхи і засоби подолання конфронтації. Проект резолюції рішуче засуджує ескалацію насильства щодо мирних громадян і висловлює співчуття сім'ям загиблих в результаті насильства в Україні. Українську владу закликають поважати права та свободи людини та вжити негайних заходів щодо розслідування і покарання тих, хто застосовував насильство щодо мирних демонстрантів. Окремо висловлюється стурбованість з приводу надмірного застосування насильства з боку силовиків, "тітушок" і з приводу насильницьких дій ультранаціоналістів.
Разом з тим, європейський комісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле у середу, виступаючи в Страсбурзі під час обговорення ситуації в Україні на пленарному засіданні Європейського парламенту оголосив стратегію ЄС щодо врегулювання ситуації в Україні без санкцій. За його словами, вона має такі стадії: "перша – деескалація, припинення спіралі насильства, гарантування стабільності та безпеки, друга – це політичний процес, це про платформу для всеосяжного політичного діалогу, щоб знайти вирішення середньострокових і довгострокових викликів, яких так багато".
Останніми днями продовжує падати курс гривні на міжбанківському валютному ринку. 5 лютого гривня впала до 9,40 грн за долар. В.о. прем'єр-міністра Сергій Арбузов на засіданні уряду пояснив, що в Україні немає економічних причин для падіння національної валюти та рейтингів країни. Все це відбувається через політичну нестабільність. "Кожен зайвий день протистоянь та небажання йти на компроміси ослаблює нашу державу, насамперед економічно. Так міжнародні рейтингові агентства через політичну нестабільність уже знизили рейтинги нашої країни. Хоча на початку січня планували змінити прогноз рейтингів на позитивний", – сказав Арбузов.
Економіст Любомир Шавалюк вважає, що передумовою для девальвації гривні стало бажання деяких політиків, які наразі при владі, убезпечити свої гроші виведенням їх за кордон. «На мою думку, спусковим гачком послужило бажання деяких політиків, які зараз при владі, убезпечити частину грошей, які були в українських банках, перевівши їх за кордон. Наскільки я розумію, активного ажіотажу з боку населення у купівлі валюти не було. Спостерігається трохи підвищений попит, але банки могли б його цілком задовольняти», – вважає Шавалюк.
На його думку, підвищення курсу долара є позитивним для економіки України. «Є позитивний момент: девальвація гривні усуває диспропорції в економіці й платіжному балансі. Хоча теперішній рівень ще не достатній для того, щоб повністю усунути диспропорцію, але це вже поштовх. А негативно є те, що населення втрачає у доходах, у заощадженнях», – заявляє економіст.
Служба безпеки порушила проти Юрій Луценка кримінальну справу за «публічні заклики до насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або до захоплення державної влади, а також розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій». Підставою для цього, за словами Луценка, є його заява 22 січня на Майдані з ініціативою створення Народної Ради і її виконкому. Раніше у ЗМІ опублікували документ, в якому Служба безпеки звернулася до засобів масової інформації з вимогою "невідкладно надати всі наявні відеоматеріали" із виступами екс-міністра Юрія Луценко на Майдані 22 січня 2014 року.
Кількома указами Віктор Янукович звільнив з посади голови Волинської ОДА Бориса Клімчука. Замість нього призначив Олександра Башкаленка, який є головою Волинського осередку Партії регіонів. Крім цього, змінивши регламент Кабінету міністрів, Янукович доручив першому віце-прем'єру Сергію Арбузову виконувати повноваження прем'єр-міністра. А закож провів кадрові перестановки керівників управлінь СБУ в чотирьох областях.
Генпрокурор Віктор Пшонка повідомив, що звільнення від кримінальної відповідальності за новим законом про амністію стосується 259 осіб, які порушили громадський порядок під час масових акцій у Києві у січні поточного року. Крім цього, він нагадав, що дія закону про "амністію" учасників масових акцій закінчується 17 лютого.
Разом з тим, посольство Австрії в Україні заперечило наявність її громадянства у лідера Партії регіонів, екс-прем'єра Миколи Азарова, в.о. прем'єра Сергія Арбузова і глави Адміністрації президента Андрія Клюєва.
Водночас Росія продовжує "економічну війну" проти України. РФ відмовилася від продукції української Миронівської птахофабрики. А також Міністерство промисловості і торгівлі РФ має намір скоротити плани з виробництва авіатехніки на 30 %, а фінансування програми «Розвиток цивільної авіатехніки Росії до 2015 року» зменшити на 5,3 %.