Акції протесту та мітинги поширилися в регіонах України у відповідь на ухвалення мовного законопроекту. У той же час у Києві продовжується мітинг біля Українського дому, де активісти залишаються вже другу ніч, попри те, що Окружний адміністративний суд столиці заборонив проведення будь-яких акцій і мітингів у центрі міста з 4 по 9 липня.
Міліція кілька разів пробувала розігнати учасників акції, внаслідок чого виникали сутички. Уже на ранок 4 липня МВС повідомило, що біля Українського дому постраждало 10 правоохоронців. У свою чергу, учасники акції також повідомили про потерпілих від конфліктів з міліцією.
Однак, опозиція вирішила продовжувати акцію протесту, що призвело до перенесення підсумкової прес-конференції президента Віктора Януковича, яка була запланована на 4 липня в Українському домі. Окрім цього, він скликав керівництво Ради на засідання, під час якого не виключив проведення дострокових парламентських виборів, а також пообіцяв вивчити ситуацію з ухваленням в цілому законопроекту «Про основи державної мовної політики» і лише після того висловити свою думку щодо нього.
Попри активність протестувальників ухвалення закону спричинило низку політичних заяв та рішень. Зокрема, найгучнішими з-поміж них стала заява голови Верховної Ради Володимира Литвина та його заступника Миколи Томенка про відставку. Як відомо, Литвин не був присутнім під час скандального голосування. А голос Томенка у статистиці Ради був зарахований за мовний законопроект попри те, що його у сесійній залі також не було.
Крім цього, голова Ради звинуватив фракцію Партії регіонів і першого віце-спікера парламенту Адама Мартинюка у зраді, зазначивши, що в Раді зареєстрований проект закону про зміну процедури обрання голови Верховної Ради і провладна партія готувалася до цього заздалегідь. Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов вважає некоректними ці звинувачення Литвина і не згоден із заявою спікера про відставку.
Пізінше Рада таки змінила процедуру обрання та звільнення голови парламенту. Згідно з прийнятим документом, спікер обирається та звільняється з посади шляхом відкритого голосування більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради (мінімум 226 голосів). До цього голова ВР обирався таємним голосуванням бюлетенями.
Також «Фронт змін» розповсюдив заяву, що Литвин запевнив об’єднану опозицію, що за жодних обставин не підпише мовний закон. Аналогічну заяву зробив і лідер партії «Свобода» Олег Тягнибок. Однак, пізніше прес-секретар Литвина Вікторія Шведова зазначила, що спікер нікого не уповноважував робити заяви про те, що він не підпише мовний закон.
Продовжилося і відкликання голосів народними депутатами з-під закону про мови. Зокрема, це зробили депутати від фракції Народної партії Катерина Ващук, Сергій Терещук, Василь Шпак, Микола Шершун та Василь Черній, а також депутати від фракції Партії регіонів Петро Писарчук, Василь Чуднов та Орест Муц.
На ухвалення мовного закону посипалось чимало критичних заяв. Зокрема, лідер Меджлісу кримськотатарського народу, депутат Верховної Ради України (фракція «Наша Україна – Народна самооборона») Мустафа Джемілєв вважає закон про засади державної мовної політики, ухвалений напередодні парламентом країни, неприйнятним для кримських татар.
Лідер партії "Наша Україна" Віктор Ющенко заявив, що об'єднана опозиція неспроможна протистояти наступу на українську мову та має скласти мандати депутатів.
Письменниця Оксана Забужко назвала прийняття закону остаточним кінцем фарсу "української парламентської демократії".
Ветувати закон про мови Януковича закликала Львівська облрада, глави українських церков, група "Першого грудня" та інші видатні політичні та громадські діячі.
У свою чергу, прем’єр-міністр України Микола Азаров під час зустрічі з делегацією Парламентської Асамблеї НАТО пояснив, що дії парламентської опозиції при ухваленні закону про регіональні мови свідчать, що опозиція заперечує право половини населення України спілкуватися рідною мовою.
Лідер об’єднаної опозиції Арсеній Яценюк заявив, що її об’єднання завершилося, нагадавши, що останньою політичною силою, яка приєдналася до об’єднаної опозиції, стала «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. Крім цього, Яценюк пообіцяв, що 5 липня представить перших своїх 50 потенційних кандидатів у мажоритарних округах.
Верховна Рада виділила Центральній виборчій комісії 993,6 млн гривень для оснащення виборчих дільниць на парламентських виборах системами відеоспостереження. Заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера сумнівається в ефективності встановлених на виборчих дільницях веб-камер на виборах Ради.
Крім цього, Рада прийняла у другому читанні та в цілому законопроект №9634 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань державних закупівель». Законопроект передбачає виключення з під дії закону «Про здійснення державних закупівель» тендерів контрольованих державою підприємств, які проводяться за власні кошти таких підприємств.
Світова спільнота відреагувала на рішення Європейського суду з прав людини щодо вироку екс-міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. Зокрема, представництво ЄС в Україні поширило повідомлення, в якому ЄС закликав українську владу вжити термінових заходів для виправлення системних процедурних недоліків, виявлених цим рішенням.
Велика Британія сподівається на використання владою України цього рішення Євросуду для покращення демократії в країні. А МЗС Франції заявило, що це рішення підтверджує її побоювання щодо ситуації в Україні.