13 березня Захисника екс-прем’єра Юлії Тимошенко Сергія Власенка вкотре не випустили за кордон у аеропорту «Бориспіль».
«Сьогодні, 13 березня, вчергове, прикордонна служба відмовила мені у виїзді за кордон. Сьогодні я збирався на персональне офіційне запрошення представників Європарламенту взяти участь у термінових дебатах, які організовано щодо питання України, де буде розглядатися та ганебна справа, яку розглядав ВАСУ щодо позбавлення мене мандату», – повідомив Власенко.
«Це все відбулося всупереч заяві ГПУ, що у них немає до мене претензій. Це політичні репресії, це продовження ескалації і того, що ніхто не збирається зупинятися», – додав Власенко.
«Тому я підкреслюю, що найближчим часом я чекаю арешту і це буде наступним кроком, який чиниться задля того, щоб у Юлії Тимошенко не було належного фахового захисту у сфальшованих проти неї кримінальних справах», – заявив Власенко.
Згодом Власенко надав документ, що підтверджує виконання рішення Печерського райсуду Києва, яке послугувало причиною для заборони виїзду за кордон.
Крім того у середу Власенко подав заяву до Верховного суду про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України про позбавлення його депутатського мандата.
«Можливість перегляду рішення ВАСУ виникла у зв’язку з тим, що воно прямо суперечить попередньому рішенню того ж суду щодо сумісництва народного депутата Каськіва. Тоді суд вирішив, що Каськіва не можна позбавляти мандата, оскільки він не був присутній на засіданні Регламентного комітету з його питання. До речі, в ухваленні того рішення брали участь двоє з п’яти суддів, які за аналогічних обставин зараз позбавили депутатства мене», – пояснив Власенко.
В суді ж зазначили, що зазначили орієнтовно до квітня судді ВАСУ вирішать долю заяви Власенка: чи буде Верховний суд розглядати його або відмовить, не знайшовши підстав для такого перегляду. У ВАСУ додали, що підставою для прийняття рішення про допуск у виробництво Верховного суду заяви захисника Тимошенко може бути неоднакове застосування норм матеріального права або встановлення міжнародною судовою інстанцією факту порушення українським судом міжнародних зобов'язань при розгляді даної справи.
Центральна виборча комісія, тим часом, вивчає рішення Вищого адмінсуду про дострокове припинення повноважень депутатів Верховної Ради Сергія Власенка та Андрія Веревського. Заступник глави Центрвиборчкому Андрій Магера повідомив журналістам, що процес реєстрації депутатами наступних кандидатів у списку партій "Батьківщина" і Партії регіонів замість Власенка і Веревського не почався.
Також 13 березня президент Віктор Янукович своїм указом увів в дію рішення Ради національної безпеки України від 12 березня про невідкладні заходи щодо євроінтеграції України. Відповідний указ оприлюднений на сайті глави держави.
Згідно з указом, Кабміну, зокрема, доручено «щомісячно інформувати Європейський Союз про заходи, вжиті Україною з метою забезпечення необхідних умов для підписання у 2013 році Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у тому числі з урахуванням Висновків Ради міністрів закордонних справ Європейського Союзу від 10 грудня 2012 року».
13 березня громадянка України Анхар Кочнєва, яка перебувала в полоні у сирійських повстанців, заявила про намір приїхати в Україну через тиждень і провести прес-конференцію для українських журналістів.
"У Київ я не повернуся, а відвідаю його. Я не можу сказати день, тому що я не хочу давати шанс себе відловити. Буде прес-конференція у Києві приблизно через тиждень", – повідомила Кочнєва.
За її словами, після отримання в Києві паспорта, вона поїде до Москви, де перебуває її дитина. Розповідаючи про свої плани на майбутнє, Кочнєва зазначила, що хоче написати книгу про свою історію, побувати в Києві і Москві, а також дати прес-конференції.
Журналістка обурилася тими подіями, які відбуваються в Сирії: "Ця демократія виглядає як відрізання живим людям голів бензопилою, але про це замовчується. Ніхто не знає, що тут відбувається".
Кочнєва позитивно оцінила роботу українських дипломатів, які всіляко намагаються їй допомогти.
Та 13 березня Конклав, що відкрився напередодні у Ватикані, обрав 266-го Папу Римського. Ним став кардинал з Аргентини, архієпископ Буенос-Айреса, Хорхе Маріо Берґольйо. Про це з балкону Собору св. Петра у Ватикані оголосив кардинал-протодиякон Римо-католицької церкви Жан-Луї Торан. Новий Папа прийняв ім'я Франциск.
Тим часом, джерела Тиждень.ua в УГКЦ вже повідомили, що новий Папа Римський може надати Греко-католицькій церкві патріархат.
«Цілком можливо, що українські справи в Римі, а саме надання УГКЦ Патріархату, з обранням нового Папи будуть вирішуватись інтенсивніше та в позитивний бік», – зазначило джерело.