10 жовтня Верховна Рада попередньо схвалила внесення змін до Конституції, що стосуються посилення гарантій незалежності суддів. За таку постанову двічі проголосувало 244 депутати. Опозиціонери не голосували.
Під час обговорення законопроекту радник президента Андрій Портнов наголосив, що проект містить ті ж позиції, на яких наполягає опозиція: Укази про призначення судді президент підписуватиме лише на підставі подань Вищої ради юстиції. Крім того, він зазначив, що співдоповідачки ПАРЄ "закликали всі політичні сили України прийняти запропоновані зміни". З посиланням на співдоповідачів ПАРЄ він повідомив, що "жоден інший законопроект до Венеціанської комісії не надходив".
У свою чергу депутат від "Батьківщини" Сергій Соболєв заявив, що апарат Верховної Ради відмовився реєструвати їхній альтернативний законопроект, який вони подавали за підписом 165 народних депутатів. Соболєв також наголосив, що в разі підтримки проекту у першому читанні, зміни, яких вимагає опозиція, внести у нього буде неможливо.
У відповідь на це спікер Володимир Рибак заявив, що "відповідно до регламенту альтернативний проект подається лише протягом 14 днів після надання народним депутатом проекту про внесення змін до Конституції".
Крім того у четвер депутати проголосували за дозвіл Кабінету міністрів надавати державні гарантії за зобов’язаннями НАК «Нафтогазу» у 2013 році та ухвалили введення кримінальної відповідальності за рейдерство.
Також 10 жовтня голова Верховної Ради Володимир Рибак призначив співголовами комітету парламентського співробітництва ЄС-Україна депутатів Сергія Тігіпка і Петра Порошенка.
"Для забезпечення нормальної роботи мною підписано розпорядження про призначення співголів української частини комітету парламентського співробітництва України з ЄС, співголовами призначено Сергія Тігіпка та Петра Порошенка", – сказав Рибак.
"Про це я поінформував президента Європарламенту Мартіна Шульца. Дуже довго цей комітет збирався, але вони не змогли собі обрати керівників, тому я повинен піти на це", – сказав Рибак.
При цьому він наголосив, що українська частина делегації не мала брати участі у засіданні у середу.
У четвер стало відомо, що Комітет з питань закордонних справ Європейського парламенту схвалив доповідь, в якій містяться положення про те, що якщо Київ виконає необхідні умови, Європейський Союз повинен підписати Угоду про асоціацію на саміті Східного партнерства у Вільнюсі в листопаді і почати відразу ж тимчасове застосування його положень. Відповідний документ, підготовлений співголовою Euronest, віце-президентом ЄНП, депутатом Яцеком Царіуш-Вольським, і присвячений Східному виміру Європейської політики сусідства, був схвалений у Страсбурзі під час засідання комітету Європейського парламенту.
Доповідь буде винесено на голосування Європейським парламентом в цілому на наступній сесії.
10 жовтня стало відомо, що 8 жовтня МЗС Індії викликало посла України Олександра Шевченка і передало йому ноту, в якій "м'якими словами, але гранично жорстко" висловило стурбованість переслідуванням індійських фармацевтичних компаній українськими контролюючими і регулюючими органами.
Як наголошується у ноті, в Делі вважають, що до індійських компаній в Україні ставляться упереджено. Крім того, індійська сторона вважає, що їхні компанії занадто часто і активно перевіряють українські контролюючі та регулюючі органи.
У ноті також згадується, що на одній із зустрічей з індійськими фармацевтами був присутній і співробітник СБУ. За даними журналістів, йдеться про систематичне здирництво з боку держструктур.
Також 10 жовтня Євросоюз порушив у СОТ питання стосовно правомірності запровадження Росією утилізаційного збору на імпортований автотранспорт.
«ЄС сьогодні звернувся в орган СОТ із врегулювання суперечок щодо визначення правомірності запровадження Росією так званого «утилізаційного збору» на імпортований автотранспорт», – повідомили у Єврокомісії.
Як наголошується, цей збір, який ЄС вважає дискримінаційним, має значний негативний вплив на європейських експортерів авто до РФ та призводить до збитків у 10 млрд євро на рік.
У четвер стало відомо, що 16-річна Малала Юсафзай із Пакистану стала лауреатом цьогорічної премії імені Андрія Сахарова, яку вручають за захист прав людини і свободи слова. Таке рішення ухвалили у Європарламенті – інституції, яка є засновником премії.
Малала Юсафзай відома тим, що 2009 року, ще у віці 11 років, почала висвітлювати у своєму блозі жорстоке поводження талібів із місцевим населенням долини Сват. Зокрема, вона виступала проти заборон ісламістів на освіту для дівчат і проти нищення ними жіночих шкіл.
У 2012 році озброєні таліби здійснили на неї напад, вона вижила. Зараз 16-річна дівчина разом з батьками живе у Британії.
Та 10 жовтня Нобелівський комітет визнав канадську письменницю Еліс Манро лауреатом премії з літератури. Згідно з повідомленням комітету, журі відзначило Манро за майстерність у написанні сучасних оповідань.
У Нобелівському комітеті зазначили, що 82-річна Манро є майстром у «тонкому оповіданні історій, для яких притаманні ясність і психологічний реалізм».