Український президент звик пояснювати всі порушення під час судових процесів над Юлією Тимошенко та Юрієм Луценко винятково застарілістю кримінально-процесуального законодавства – поки ще чинний КПК був ухвалений 1961 року. Символічно, що документ, після прийняття якого (якщо вірити Януковичу) Україна стане ледь не абсолютно правовою державою, ухвалювався в абсолютно неправовий спосіб.
Працювати над майже чотирма тисячами поправок до другого читання нардепи почали незадовго до полудня. Процес йшов повільно. Опозиційні депутати, насамперед Володимир Мойсик, Еліна Шишкіна, Юрій Прокопчук, Сергій Сас, Юрій Одарченко, що сумарно подали сотні поправок, попри очевидну безперспективність своїх зусиль, вперто наполягали на своїх поправках, обґрунтовуючи їх протягом відведеної регламентом хвилини. Жодна не набирала й сотні голосів.
Можливо, розгляд йшов би ще повільніше, але від сотень своїх поправок раптово відмовився один з найбільш принципових нардепів – нунсівець Юрій Кармазін, який часто втомлює своїх колег багатогодинним відстоюванням власних пропозицій, за які нерідко голосує лише він один. Злі язики в парламентських кулуарах подейкували, що Кармазін проявив нехарактерну для себе безпринципність не просто так – а отримавши певну «подяку» від регіоналів, яким з Банкової, судячи з усього, дали вказівку ухвалити КПК якнайшвидше і за будь-яку ціну.
За словами одного з колишніх прокурорів з багаторічним досвідом роботи, з яким поспілкувався в парламентських кулуарах кореспондент Тижня, після ухвалення нового КПК пересічний українець аж ніяк не стане більш захищеним, як те обіцяє президент і головний ідеолог кодексу, його радник Андрій Портнов.
Так, передбачається, що кримінальну справу будуть порушувати одразу після подання заяви в міліцію чи прокуратуру, без дослідчої перевірки.
Читайте також: Експерти вважають, що новий КПК не поліпшить ситуацію в судочинстві
Крім того, за його словами, слідчий в кримінальному процесі стане безправним перед прокурором – останній зможе давати йому вказівки, але нести за них відповідальність буде саме слідчий. Окрім іншого, в КПК передбачена можливість захищатися лише за допомогою адвоката – в той час як наразі можна залучити захисником родича (як, приміром, зробила Юлія Тимошенко, яку захищали зокрема донька та чоловік). «Адвокати перетворяться в замкнуту корпорацію, абсолютно залежну від влади – за бажання позбавити адвоката ліцензії можна без особливих труднощів», – пояснив нам колишній прокурор. «Загалом, ми приймаємо так званий «ментовський» кодекс – де всі органи зведені у жорстку вертикаль, повністю підконтрольну владі. Натомість «прокурорський» кодекс дає більше свободи громадянину, але кого це в залі цікавить», – з сумом резюмував співрозмовник.
…Кого ці деталі точно не цікавили – так це «диригента» парламенту Михайла Чечетова, який спираючись на прописані у його блокноті «плюсики», невтомно розмахував правою рукою. Депутати більшості за звичкою не проявляли навіть ознаки непокори чи самостійності мислення, загіпнотизовано дивлячись на кінцівку Михайла Васильовича.
Оцінивши ситуацію, більшість опозиціонерів покинули сесійну залу. Аналогічно вчинили і чимало провладних депутатів. Ті, хто лишився на робочих місцях, розташувалися у шаховому порядку, забезпечуючи необхідні голоси, коли Чечетов підіймав руку. Під кінець ранкового засідання в залі залишилось не більше 70 народних обранців. Норма Конституції про обов’язковість особистого голосування кожного нардепа законодавців, звичайно, не хвилювала.
Читайте також: Як міліція змушує зізнаватись невинних
Така ситуація обурила навіть спікера Володимира Литвина. «Люди добрі, – у звичній манері звернувся він до колег, – ну хоча б щоб 150 людей треба, щоб в залі було! А то три десятки сидять і голосують…»
Частина нардепів його почула – після обіду до сесійної зали дісталося півтори сотні обранців. Але в процесі ухвалення кодексу нічого не змінилося – хіба що Чечетов вже не стояв, а сидів, а замість стомленої правої руки керував більшістю рукою лівою. Депутати швидко втратили ентузіазм і почали розходитись «з-під купола». Як підрахував кореспондент Тижня, відтік депутатів відбувався з середньою швидкістю десять нардепів на годину. Процес припинився, коли в залі залишилось близько сорока представників більшості – меншими силами набирати 226 «за» вони ще не навчились.
Але навіть за таких умов ці нардепи повертались до зали після коротких перерв з великою неохотою. Одного разу Литвин ледь встиг скасувати голосування, яке вже розпочалось, після сигналу Чечетова про недостатню кількість присутніх «кнопкодавів».
Коли за вікном стало зовсім темно, в злагодженій системі «зошит Чечетова-рука Чечетова-результат голосування» почали траплятись збої.
«Ой, шановні колеги, а ця стаття до якого розділу відноситься?.. – розгублено запитав Литвин у своїх «підопічних». Відповіді не було. «Ну, голосуємо…» – непевно сказав спікер. Рішення ухвалили. «Ой, колеги, у нас з’явилась зайва стаття», – головуючий остаточно розібрався в ситуації. За вказівкою Чечетова «зайву статтю» вилучили.
Цей епізод став предметом бурхливого обговорення в кулуарах. «Про яку якість голосувань, про які дискусії ми можемо говорити?» – крізь сміх казав колезі один з депутатів більшості. «У нас он «зайві статті» виникають. Зараз таке приймемо, що самі потім нічого не розберемо», – продовжив він. Широко усміхаючись, його співрозмовник схвально кивав головою.
«Ми тут сміємось, а людям потім долі переламають», – сумно прокоментував ситуацію згадуваний в тексті екс-прокурор.
Тим часом Чечетов махав у залі відпочилою правою рукою.
Майже опівночі дійство добігло кінця: «віртуальна більшість» ухвалила 837 з 3890 поправок до нового кримінально-процесуального кодексуі перенесла засідання на 11 квітня.