Зокрема, 15 поправка передбачає імовірність санкцій, якщо політична ситуація в державі не покращиться. Текст пропозиції наступний:
«Додати після параграфу 14 проекту резолюції такий абзац: «Асамблея вважає, що виконання рекомендацій, і зокрема тих, які стосуються політичних переслідувань членів колишнього уряду засвідчило б про політичну волю влади поважати норми та цінності Ради Європи. У протилежному випадку, якщо рекомендації не будуть застосовані в розумні терміни, це стане приводом до серйозних сумнівів щодо поваги з боку влади до принципу верховенства права, і призведе до адекватної відповіді з боку Асамблеї. Зокрема, Асамблея закликає Моніторинговий комітет далі ретельно відстежувати ситуацію та, імовірно, запропонувати Асамблеї вжити відповідних до ситуації заходів, аж до імовірних санкцій, якщо вимоги Асамблеї не буде задоволено».
Цю поправку ініціював член юридичного комітету, народник, голандський депутат Пітер Омзіт. У листопаді Омзіт став спеціальним доповідачем Ради Європи з питань відокремлення політичної відповідальності від кримінальної. Він готуватиме по цій проблемі спеціальну доповідь та мусить відвідати, для підготовки свого документу, Україну.
Поправку Омзіта підтримують доповідачки по Україні Майліс Репс та Маріетта де Пурбе-Лінден. У кулуарах ПАРЄ вважають, що у неї є високі шанси бути підтриманою.
Натомість, представники Партії регіонів з української делегації ПАРЄ намагаються мінімізувати наслідки цієї поправки. І Юлія Льовочкіна, новий представник України в моніторинговому комітеті, та Іван Попеску, голова української делегації, намагаються переконати журналістів, ніби «це не важлива позиція, бо про жодні конкретні терміни не йдеться».
Нагадаємо, сьогодні, 26 січня, у Парламентській Асамблеї Ради Європи пройдуть дебати з питання функціонування демократичних інституцій в Україні, після чого планується ухвалення резолюції щодо України.