«Прикметно, що свого часу про зазначений законопроект (про ліцензування імпортних ліків – Ред.) у ВР доповідав особисто Михайло Чечетов, – розповідає нардеп Леся Оробець. – Чималу роль відіграв у цій історії також Костянтин Грищенко. Вельми показовою є позиція МОЗ в особі Раїси Богатирьової, яка спочатку була різко проти документа, а тепер з усім погоджується. Скидається на те, що саме ці люди й не поділили між собою нову дуже вигідну корупційну схему».
У статті відзначається, що справді, якщо звернути увагу на кількість публічних заяв віце-прем’єра з гуманітарних питань Костянтина Грищенка, який за своєю посадою нібито не пов’язаний із фармацевтичною галуззю, стає зрозуміло, що він насправді має до неї безпосередній стосунок.
«Так, тільки за лютий чиновник зробив близько 10 заяв щодо позитивного впливу ліцензування, його потрібності, неможливості виникнення дефіциту після впровадження тощо. Ще показовіше, що саме йому Микола Азаров доручив у лютому «розібратися зі зволіканням з уведенням норм ліцензування ліків». Якщо перекласти з бюрократичної мови, це означає карт-бланш на реалізацію його варіанта проекту. Адже у віце-прем’єра були й впливові «конкуренти», – йдеться у статті.
Автор відзначає, що на певному етапі головним противником згаданого закону була Раїса Богатирьова, син якої має інтереси у фармацевтичному бізнесі й пов’язаний із нещодавнім скандалом з держзакупівлями у МОЗ.
«Подейкують, що саме міністр охорони здоров’я відчайдушно вимагала якщо не скасування документа, то хоча б його відтермінування. А головним наріжним каменем було питання органу ліцензування – Богатирьова, природно, хотіла, щоб це був підконтрольний їй МОЗ, тоді як Грищенко вимагав зробити ним Держлікслужбу, яка підпорядковується особисто прем’єр-міністрові. Як бачимо, перемогла позиція віце-прем’єра», – йдеться у статті.
«Цілком можливо, що зазначеним законом ті ж таки лобісти хочуть увести механізм, подібний до того, який діє на нашому автомобільному ринку, – пояснює Леся Оробець. – Коли ввозяться всі агрегати в Україну, а тут вони просто складаються, і це вважається українським виробництвом. Так само, судячи з позиції пана Азарова, хочуть вчинити і з ліками, тобто щоб сюди постачалася готова сировина, з якої потім фасувалися медикаменти. Нібито так буде дешевше, плюс гарне прикриття – розвиток вітчизняного фармвиробництва».
Більше про це читайте у матеріалі Богдана Буткевича у № 10 "Українського тижня".
Нагадаємо, наприкінці лютого МОЗ запровадив заявний принцип для отримання документів на право ввезення імпортних препаратів в Україну, який діятиме з 1 березня по 1 грудня 2013 року .
1 березня набрав чинності новий закон, що передбачає додаткове ліцензування імпортних ліків.
Громадські активісти зауважують, що цей закон є лобістським і "покликаний збагатити чиновників за рахунок хабарів на додатковому ліцензуванні".