Влада називає Генплан важливим інструментом та механізмом реалізації Стратегії розвитку Києва до 2025 року. яку розробили міжнародні фахівці. Очікується, що проект Генплану розглядатимуть на сесії до кінця поточного року. Більшість Київради сподівається його і прийняти, щоб з чистою совістю та почуттям виконаного обов’язку роз’їхатись на зимовий відпочинок.
Щоправда, голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов з цим не погоджується: 8 грудня на загальноміському обговоренні Стратегії та Генерального плану розвитку столиці він повідомив наступне: «генеральний план – дуже важливий інструмент реалізації Стратегії. За час його обговорення ми отримали велику кількість зауважень та пропозицій, тому ми вирішили, зо поки не будемо мати консолідовану думку громади та фахівців щодо остаточного варіанту генерального плану, ми не будемо його приймати на сесії Київради».
Тим часом, опозиція категорично проти пропонованої Стратегії: серед іншого, ідеться про незаконність цього документу та непослідовність дій київської влади. Подібне відношення опозиціонери мають і до генплану. Про це розповідає депутат Київської міськради (КМР), голова Комісії КМР з питань розвитку культури Олександр Бригинець:
– Перш за все, звертаю Вашу увагу, що такий документ, як Стратегія розвитку Києва, не передбачений чинним законодавством України, з юридичної точки зору жодної потреби у ньому немає. Фактично. Розробка цієї Стратегії – це ідея тієї команди, яка прийшла більше року тому до влади у Києві, їхній «рекламний буклет», якщо хочете. Вважаю, що Стратегія розвитку Києва – це стратегічна PR-акція Олександра Попова та його «регіональної» команди.
У.Т.:Що вам, як голові Комісії з питань розвитку культури, «муляє» у цьому документі?
Насправді, ця Стратегія досить дивна, вона має чимало вад, у ній відсутня нормальна логіка. Наведу кілька прикладів: так, автори Стратегії пропонують збільшити у Києві кількість театрів та музеїв у багато разів. Отже, уявімо, що у Києві має бути побудовано понад сто нових музеїв і більше п’ятдесяти нових театрів. Чи потрібна Києву така кількість подібних закладів? Відповім: безумовно! Але треба розуміти: Київ, який багато років не може побудувати один музей (Музей історії міста), і який з десяток років намагається побудувати один театр (на Андріївському узвозі), не здатен побудувати до 2025 року. як то значиться у Стратегії та у Генеральному плані, стільки музеїв і театрів. ДО того ж, незрозуміло, звідки надходитимуть кошти на ці будівництва. Але ця ідея для мене показник того, наскільки не професійно, халатно розробники підійшли до аналізу ситуації у Києві, до написання Генплану та самої Стратегії.
У.Т.: Голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов закликає киян та депутатів Київради активніше включатися в обговорення і Генплану, і Стратегії розвитку міста. Чи незалежні українські, київські експерти можуть вплинути на написання цих документів?
Зачекайте хвилинку! Хочу підкреслити, що Стратегія ніяк не поєднана з Генпланом, і можу навести приклади. Так, якщо Стратегія передбачає побудову нових театрів та музеїв, то у Генплані про це не ідеться: генеральний план взагалі «не помітив» потреб культурного та освітнього розвитку Києва, передбачивши реконструкцію одного закладу освіти, пов’язаного з культурою та мистецтвом. Тобто, розробники законного документу – Генплана розвитку міста до 2025 року – побачили розвиток столиці України по-своєму; міжнародна команда, котра розробила і широко прорекламувала Стратегію розвитку Києва – побачила міський розвиток в іншому ключі, я би його назвав романтично-безглуздим, натомість з польотом урбаністичної фантазії: так, автори Стратегії пропонують заклади культури розмістити у «культурній долині». А щодо участі незалежних експертів – так, їх думки послухали, їхні ідеї почитали і все зробили по-своєму, як у нас традиційно ведеться.
Щодо «культурної долини», у мене особисто це викликає певну аналогію з уславленою «Силіконовою долиною». Схоже, у розробників Стратегії подібні асоціації були…
Цілком імовірно – але ж Київ на весь світ славиться своїми схилами, пагорбами, Дніпровськими кручами. Та і не у назві справа – справа у відсутності механізму побудови нових закладів культури, у невизначеності шляхів залучення інвестицій або ж бюджетних коштів на ці цілі. Не менш цікавий момент стосується туристичної складової: автори Стратегії вважають, що у Києві основну увагу туристів розробники екскурсійних маршрутів приділяють храмам. У мене відразу питання виникає: а що ще може бути цікавим для цивілізованого туриста? Хіба ми маємо право залишити осторонь туристичних маршрутів Святу Софію, Києво-Печерську Лавру, Синагогу Бродського чи щойно відкриту мечеть?! Чи зацікавиться турист оцими багатоповерховими «Парусами» (бізнес-центри поблизу Бессарабської площі – примітка авторки) або лише прогулянками по київських вулицях? Звичайно, ні! Власне, ознайомившись із Стратегією, я зрозумів, що означає – сторонній. Люди, які готували документ – професіонали, експерти високого ґатунку, але вони не знають Києва, вони глибоко у міську історію та особливості не вдивлялись. У даному випадку професійний, але сторонній (чи то відсторонений) погляд на Київ враження від розробки зіпсував.
У.Т.:Що би ви порадили розробникам Стратегії зробити перш, ніж сідати над таким документом працювати?
Я би порадив неквапом пройти подвір’ям Лаври, зазирнути у її стародавні храми. Порадив би зайти і вдивитись у тисячолітню Богородицю Оранту у храмі Святої Софії. Я би провів цих людей вниз від Володимирської вулиці через Андріївський узвіз на Поділ, і там би ми прогулялися вулицею Сагайдачного. Власне, ця вулиця для мене – показова: колись давно тут було багато усього, тут вирували торгівля, релігійне життя, спудеї (студенти) вчились. Значно пізніше, уже у добу Незалежної України, у якийсь момент Сагайдачного перетворилась повністю на вулицю магазинів, при тому недешевих. А зараз можна спостерігати, як поступово ресторани та кав’ярні відвойовують свої позиції. При цьому ці заклади харчування вельми симпатичні – зі своїм дизайном, зі своїми стравами, зі своєю атмосферою. Нарешті я віднайшов правильне слово: Стратегії розвитку Києва та Генплану не вистачає київської атмосфери!