У п’ятницю завершився майже двотижневий кліматичний саміт Організації Об’єднаних Націй COP27 у Шарм-ель-Шейху. Його проводять щорічно від підписання Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату (РКЗК) 1992 року. COP розшифровується як «Conference of the Parties» – тобто «конференція сторін РКЗК ООН». Саміт є місцем для обговорення та погодження кроків у боротьбі проти кліматичних змін урядами країн-підписанток Конвенції. Втім, цьогорічний COP виділяється не лише рішеннями щодо змін клімату.
BBC виділяє три основні напрямки обговорення: зменшення викидів, допомога країнам впоратися зі зміною клімату і відповідне забезпечення технічною підтримкою та фінансування країн, що розвиваються. Обговорювали не лише попередження змін, а й фінансування збитків та способи відновлення. За результатами мали б також виділити чіткі зобов’язання щодо скорочення використання вугілля та інших забруднювачів. Утім, цьогоріч COP зібрав чимало критики якраз через незмогу чітко сформулювати цілі на прийдешні роки.
У попередніх висновках про результати саміту, кореспонденти Financial Times пишуть про проєкт прикінцевої угоди. За словами авторів, у тексті є цікава згадка про поступове припинення викидів вуглецю, а не поступове зменшення, що радше може бути недоглядом авторів документу, ніж революційним оновленням.
Читайте також: Викинути Росію з ООН можливо. Фахівці пояснюють, як це зробити
В угоді стверджується про важливість знайти ефективні механізми фінансування всього вищезазначеного. Фінансове питання називають ледь не вирішальним для збереження «довіри та актуальності» кліматичного процесу ООН. Утім, розділ з описом цих механізмів наразі порожній. Принаймні, за припущеннями Financial Times, до подальших переговорів.
Автори не бачать прямих згадок про війну Росії в Україні. Утім, опосередковано «глобальну енергетичну кризу» у проєкті називають серйозною загрозою безпеці. Так на саміті нібито дійшли висновку, що для протидії слід прискорити перехід на відновлювальну енергетику.
Назагал, про війну в Україні під час дискусій згадували в контексті загрози для довкілля. До прикладу, польський президент Анджей Дуда заявив, що наслідками агресії Росії є криза та величезні витрати, які загрожують своєчасній реалізації поставлених цілей декарбонізації планети: «Це спричинило додаткові викиди, що перевищують річний рівень викидів низки країн, що розвиваються».
У проєкті угоди серед іншого йдеться про збільшення до 2030 року щорічних інвестицій у відновлювані джерела енергії до $4 трильйонів. Ще $5,6 трильйонів додаткового фінансування необхідно країнам, що розвиваються, для досягнення своїх кліматичних цілей. З цього приводу в угоді висловлюють «серйозне занепокоєння» на противагу торішньому «глибокому жалю» в прикінцевому тексті, зауважують кореспонденти Financial Times. Адже багаті країни не надали обіцяні $100 мільярдів допомоги на рік.
За спостереженнями The Economist, на цьогорічному саміті було набагато більше делегатів від виробників викопного палива, ніж на попередніх конференціях. Їхня присутність завжди викликає суперечки, враховуючи, що викопне паливо є головним джерелом викидів парникових газів.
Поза тим, газ є найменш брудним викопним паливом, йдеться на шпальтах The Economist. На одиницю енергії він виробляє приблизно вполовину менше викидів вуглецю, ніж вугілля. Саме тому його просувають як «перехідне паливо» до повного переходу на відновлювальні джерела.
Читайте також: План газового шантажу Путіна приречений і має зворотний результат — Politico
Уряд Єгипту особливо зацікавлений у розвитку галузі. Через важкі економічні умови, уряд країни має намір збільшити видобування викопного палива. Загалом на COP27 підписали дев’ять угод щодо пошуку, видобутку чи доставки газу, чимало з яких реалізують в Африці. Локація теж зумовлена високим рівнем бідності населення, яку відносно зелений газ мав би допомогти знизити.
«Їхній аргумент цілком обґрунтовано полягає в тому, що якщо Європа бажає маркувати газ, який вона використовує, як «зелений», то вона та інші багаті регіони повинні допомогти бідним країнам також використовувати його», – пише видання.
ОАЕ прийматимуть прийдешній COP28. Цього року делегація країни складалась із близько 70 лобістів викопного палива (що більше, ніж у будь-якої іншої країни-учасниці саміту).
«На зустрічі COP27 у Шарм-ель-Шейху глави урядів мали вибір: захищати придатну для життя планету чи заспокоювати своїх спонсорів. Їхали зі спонсорами», – пише автор британського The Guardian Джордж Монбіот.
Автор покликається на історію, коли ще під час першого міжнародного саміту стосовно кліматичних змін 1972 року такі потужні держави, як Велика Британія, США тощо, створили «неформальний і конфіденційний» орган. Його метою було обмежити ефективність першої конференції ООН з проблем навколишнього середовища, про що громадськість дізналась із розсекречених через 40 років британських урядових документів. Група країн хотіла переконатись, що «бідніші країни не отримають те, що хочуть, і що міжнародні стандарти щодо забруднення або якості навколишнього середовища не будуть узгоджені», аби екологічний рух не обмежував світову торгівлю.
«М’яким фактам», тобто абстрактним обіцянкам в Шарм-ель-Шейху щодо обмеження споживання, якось вдається співіснувати із «твердими фактами» фактичного розширення виробництва. Монбіот має на увазі спостереження, як компанії з добування викопного палива за підтримки урядів планують збільшення інвестицій у найближчі кілька років. І найбільше заплановане розширення відбувається в США. «Уряди багатих країн світу прибули на конференцію в Єгипет зі словами «зараз або ніколи». Вони пішли, кажучи: «Як щодо ніколи?» – сумно іронізує Монбіот.
Президент COP27 та міністр закордонних справ Єгипту Самех Шукрі ще під час саміту заявив про низьку ефективність перемовин: «Робоча програма [для прискорення скорочення викидів] ще не досягла бажаного результату. Адаптацію поки що стримують процедурні моменти. Амбітні результати щодо фінансів ще не матеріалізувалися. А щодо втрат і збитків партії ухиляються від прийняття важких політичних рішень», – звернувся до делегатів Шукрі.
Цьогорічний COP репортерка The Guardian називає «одним із найрепресивніших та дорогих» кліматичних самітів ООН в історії. Єгипетський режим строго обмежив акції протестів всередині на ззовні конференц-центру. Лахані пише, що кількох делегатів саміту заарештували, депортували чи переслідували, а сотні єгиптян затримали в Каїрі через можливі політичні мітинги.
У чотирьох американських активістів, захисників прав корінного населення, скасували акредитацію через акцію протесту під час виступу президента США Джо Байдена в Шарм-ель-Шейху. Вони підвелися на короткий час із сидінь, тримаючи банер «Люди проти викопного палива», після чого охоронці їх вивели. Цей випадок назвали «ганебним» як для ООН – організаторам закидають спробу придушити голоси корінного населення. Представник Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату заявив, що в залах для пленарних засідань і конференц-залах заборонені будь-яка пропаганда, і що американських активістів відсторонили «за порушення кодексу поведінки».
Також з одного з виступів вивели українську активістку – директорку громадської організації Razom We Stand Світлану Романко – яка намагалась зірвати захід російської делегації з вигуками «Росія винна у військових злочинах».