План газового шантажу Путіна приречений і має зворотний результат — Politico

11 Листопада 2022, 21:23

Вся історія із газовою залежністю довгий час поширюється Кремлем як кінець Європи, або й усього світу в разі, якщо санкції з Росії не знімуть. У короткостроковій перспективі Путін справді зможе авдасти немалих економічних збитків країнам ЄС. Утім, у довгостроковій перспективі Росія банально не може виграти цю енергетичну війну, пише директорка з глобального прогнозування Economist Intelligence Unit Агата Демаре на шпальтах Politico.

«Маневр Путіна лише прискорить загибель енергетичного сектору його країни та прискорить втрату її бажаного статусу глобальної енергетичної наддержави», — стверджує Демаре.

На її думку, російська енергетична зброя має три цілі — створення невизначеності та перешкоджання країнам ЄСу підготовці до зими, коли газ ще постачався. Другою ціллю було підірвати європейські економіки, що частково спрацювало і ймовірно призведе до рецесії наступного року.

Третьою метою Путіна було розпалити політичні розбіжності в регіоні через думку, що санкції є причиною енергетичної кризи. «Це, звичайно, інверсія причини та наслідку — саме рішення Росії вторгнутися в Україну спричинило кризу. Однак цей наратив набув певної популярності в ЄС», — пояснює фахівчиня.

Читайте також: Викинути Росію з ООН можливо. Фахівці пояснюють, як це зробити

«Ситуація може стати ще більш жахливою в зимовий сезон 2023–2024 років, оскільки цього літа європейським країнам вдалося поповнити свої газові сховища, тоді як російський газ більш-менш надходив, — проважить спеціалістка, — Однак вони можуть не встигнути зробити це до наступної зими».

Утім, з різних перспектив також очевидно, що РФ не вдалось посіяти очікуваний хаос, а також передбачити, що підтримка України буде на такому високому рівні.

«Шантаж Москви раз і назавжди переконав країни ЄС, що Москва не є надійним постачальником енергії. І, як наслідок, Європа подвоює свої зусилля, щоб позбутися залежності від російських вуглеводнів, інфраструктура СПГ будується швидкими темпами, щоб збільшити імпорт зі Сполучених Штатів, Австралії та Катару», — пише Агата Демаре.

Для продажу газу у колишніх кількостях Росії треба зацікавлених покупців. Тут ситуація для Москви так само невтішна, адже Китай наразі є єдиною країною, яка може поглинати більше російського газу. Поза тим, Пекін не поспішає погоджуватися на російське паливо.

Одночасно з цим США можуть з часом накладати вторинні санкції на експорт російської нафти, що ще більше обмежить продажі Росії, пояснює Демаре: «Виглядає так, що приблизно через три роки Європі більше не будуть потрібні російські нафта і газ».