«В епоху Трампа немає минулого й майбутнього, ні історії, ні бачення — лише тривожна сучасність» — ці слова письменниці американського видання The New Yorker Маші Гессен дедалі частіше використовують для опису дезорієнтованої політики президента Сполучених Штатів. Останнім розчаруванням у зовнішньополітичному вимірі стало рішення Трампа розірвати відносини із Всесвітньою організацією охорони здоров’я на тлі спалаху коронавірусної інфекції через нібито підігравання структури Китаю та неспроможність реалізації реформ, запропонованих Вашингтоном. «Оскільки вони не змогли реалізувати вкрай необхідні реформи, яких вимагали, ми сьогодні розриваємо наші відносини з ВООЗ», — заявив Трамп під час виступу 29 травня біля Білого дому. У цьому рішенні типова схильність американського президента звинувачувати інших у своїх помилках, відсутність навичок дипломатії та відверта зневага до науки.
Американський лідер і далі веде риторику звинувачень у бік КНР, стверджуючи, мовляв, Пекін приховував так званий вуханський вірус, що призвело до глобальної пандемії. За його словами, США спрямують кошти, виділені на ВООЗ, на «інші невідкладні потреби у світі у сфері охорони здоров’я». «Китай повністю контролює ВООЗ, попри те що він платить лише $40 млн на рік, тоді як США платять приблизно $450 млн на рік», — додав Трамп. Справді, США є найбільшим джерелом фінансової підтримки ВООЗ, і тому вихід Штатів може значно послабити організацію. Стівен Ґріффін, доцент британської Медичної школи Університету Лідса, вважає, що в діях президента Штатів «немає логіки». «Пандемія — це, за визначенням, глобальна криза. Відмова від боротьби з COVID-19 об’єднаним фронтом є марною. Враховуючи масштаби спалаху в США, ця акція є нічим іншим, як спробою перемкнути увагу від того, як з нею справляються всередині країни», — зазначає він. Причиною зумисного послаблення ВООЗ, яка показала досить міцне лідерство протягом першої хвилі епідемії, є, знову ж таки, бажання Трампа вийти сухим із води через домашній провал Адміністрації США в боротьбі з вірусом. До речі, американський журналіст Девід Фрум у своїй книжці «Трампокаліпсис: відновлення американської демократії» зазначає, що хоч Трамп і не є винуватцем спалаху пандемії, але на кожному кроці той діяв так, ніби керувався єдиним правилом: «Як я можу посилити цю травму?».
Читайте також: Демократичний локдаун
Зокрема, Америка, де померло понад сто тисяч людей, до цього часу має перше місце за поширенням інфекції. Проте американська верхівка влади досі не визнає власної управлінської поразки та всіляко намагається спрямувати провину на Пекін. Себто Трамп сподівається, що зовнішній ворог у вигляді Піднебесної допоможе йому зберегти чи принаймні не втратити рейтинг напередодні президентських виборів. Наприклад, республіканські топ-лідери розповіли американському журналу Foreign Policy, що партійне опитування послідовно виявляє, що тема Китаю-винуватця може допомогти переобрати Трампа в листопаді, знявши частину презирства багатьох американців за його поводження з внутрішньою кризою COVID-19. Згідно з нещодавнім опитуванням телеканалу CBS News, 67% прихильників Республіканської партії заявили, що коронавірусна інфекція є техногенною, тоді як лише 30% демократів погодилися із цим твердженням. Водночас опитування американського дослідницького центру Pew засвідчило, що більшість американців негативно сприймає китайський уряд та Сі Цзіньпіна, особливо цей настрій популярний серед виборців республіканців. Попри гучні плани, Трампові, ймовірно, не вдасться юридично витягнути США з ВООЗ, не заплативши організації великі кошти. Ідеться насамперед про погашення всіх боргів перед виходом. Наразі США заборгували відомству понад $200 млн, ідеться на веб-сайті ВООЗ. Американський лідер також потребує відповідного схвалення від Конгресу й Сенату США.
Повторити 1968-й? Нинішні протести в США часто порівнюють з тими, що сталися після вбивства Мартіна Лютера Кінґа. Тоді вони не завадили перемогти республіканцю Річардові Ніксону на президентських виборах, але нинішнє становище Трампа більш загрозливе
Черговим способом Трампа зберегти контроль до початку виборів є указ про регулювання соцмереж, який він підписав 29 травня. Документ може позбавити таких гігантів, як Facebook і Twitter, захисту від кримінальних переслідувань за опубліковані в них повідомлення користувачів. На підставі цього указу можуть внести зміни до Акту про дотримання пристойності в ЗМІ (Communications Decency Act), зокрема в розділ 230. Цей закон де-факто знімає відповідальність онлайн-платформ за зміст повідомлень, бо не розглядає соцмережі як видавців. Ба більше, новий указ глави Білого дому, імовірно, обмежить можливості компаній модерувати публікації, фото та відео. За словами самого Трампа, його указ має на меті нібито захистити свободу слова. Він звинувачує платформи в «неконтрольованій владі» та цензурі. Цьому передував конфлікт між Трампом і Twitter. Соцмережа позначила кілька дописів президента як такі, що «вводять в оману». Ідеться про повідомлення, де Трамп заявляв про ймовірність майбутньої фальсифікації результатів голосування в штаті Каліфорнія, де місцева влада запланувала розсилати виборчі бюлетені поштою через пандемію. Щоправда, Трампові навряд чи вдасться скасувати розділ 230. Натомість він прагне зберегти ставлення соцмереж до його активності таким, яке воно було під час кампанії 2016 року. За іронією долі, Трамп є великим бенефіціаром розділу 230, каже старший законодавчий радник Американської спілки захисту громадянських свобод Кейт Руан. Справжня мета рішення глави Білого дому полягає не просто в бажанні публікувати повідомлення на власний розсуд. Насправді напади Трампа в бік соціальних мереж мають на меті привернути увагу переважно одного глядача — Марка Цукерберґа. І це вже відбулося. Одразу після розпорядження Трампа гендиректор Facebook дав інтерв’ю телеканалу Fox News, у якому сказав: «Я просто впевнений, що Facebook не повинен бути арбітром правди в усьому, що кажуть люди в інтернеті». Відносини лідера США із Цукерберґом до цього були дуже рівними. Раніше Трамп сказав, що «батько» соцмережі під час приватної вечері навіть привітав його з тим, що він (Трамп) є «номером один у Facebook». Використання Facebook допомогло Трампові оптимізувати власну кампанію 2016-го, тому американський лідер зосередився на тому, щоб протримати привілеї від Facebook і Twitter хоча б до листопада 2020-го.
Читайте також: Вибори в США: демократичний консенсус
Однак помірну стратегію Трампа для перемоги на виборах перервали широкомасштабні акції протесту в усіх штатах, спричинених загибеллю в місті Міннеаполісі афроамериканця Джорджа Флойда. У мережі поширили відео, як поліцейський Дерек Шовін став колінами на шию неозброєного затриманого, який кричав, що не може дихати (згодом він загинув). Причиною затримання стало повідомлення про те, що чоловік нібито збирається використати фальшиві гроші. Чотирьох причетних правоохоронців уже звільнили, злочин почали розслідувати. Проте активна частина суспільства заявляє, що вбивство Флойда є ознакою давніх расових проблем у США. Отже, демонстрації лише посилися, тому деякі губернатори розгорнули Нацгвардію, дозволили застосовувати сльозогінний газ та гумові кулі й запровадили комендантські години в масштабах, не помічених з моменту вбивства Мартіна Лютера Кінґа-молодшого 1968 року. Замість того щоб почати діалог з активістами, Трамп у звичній для себе манері суперечливо відреагував на заворушення, назвавши протестувальників головорізами та погрожуючи застосувати військову силу. «Коли розпочнеться грабіж, розпочнеться стрілянина», — повторив лідер США фразу начальника поліції в Маямі, дії якого широко засудили активісти. Відтоді Білий дім всіляко відмовляється від коментарів, стверджуючи, що президент не заохочує насильство і що насправді глава держави не знав походження цієї фрази. Водночас критики президента твердять, що слова Трампа показали велику різницю між його реакціями на демонстрації залежно від того, хто протестує. Ідеться про випадок, коли Трамп публічно підтримав акції білих консервативних груп проти обмеження заходів на тлі коронавірусної інфекції. Така поведінка влади призвела до ескалації сьогоднішніх протестів, які, найімовірніше, не припиняться найближчим часом. Секретна служба Трампа 29 травня навіть вивезла президента в підземний бункер Білого дому після зіткнень активістів з поліцією, побоюючись за безпеку президента, повідомляє американське видання The New York Times.
Попри очевидні збитки передвиборчій кампанії Трампа деякі радники в колі президента відчайдушно шукають хоч якісь політичні вигоди з протестів. Команда лідера США посилається на ситуацію, коли Річард Ніксон переміг на виборах після акцій 1960-х років проти участі США у війні у В’єтнамі, расизму та за права людини. Тоді Ніксон, як і Трамп, використовував гасла про дотримання закону й порядку. Один із радників Трампа заявив американському телеканалу ABC News, що це може особливо сподобатися жінкам похилого віку на тлі того, що підтримка глави Білого дому серед літніх людей знижується в час пандемії.