Авторами треків виступили Наталя Дзеньків (реальне ім’я Лами) та продюсер Віталій Телезін, який працював також із гуртами «Океан Ельзи», «Друга ріка», «Земфира», «Ляпис Трубецкой». До нового альбому включено сім нових та п’ять уже відомих композицій, що їх випустили у «плавання» інформаційним простором трохи раніше: «Жовте поле», «Пробач», «Не підведи», «Тримай» і найновіший сингл «Лиш тільки ти». Останній, за даними fdr.com.ua, в середині травня став україномовною піснею з найбільшою ротацією. Кліп на нього, який вийшов у квітні, фактично засвідчив повернення Лами до активного шоу-бізу. Фільмували відео не в Україні, як і більшість попередніх кліпів формації. Хоча сама Наталя Дзеньків з Івано-Франківська і співає українською, орієнтуючись виключно на вітчизняний ринок, міські пейзажі до відеоробіт гурт обирає переважно за кордоном. Для свіжого «Лиш тільки ти» натуру шукали в Дубаї, «Пробач» знято у Венеції, «З джерела» – в Барселоні, «Мені так треба» й «Літак» – у Берліні. Як показує практика, іноземні краєвиди в українському відео автоматично додають балів до «карми». Але в цьому випадку очевидно й інше: обравши таку стратегію, Lama намагається вийти на ринок країн Заходу. Для цього, як пояснила Наталя, вони вже переклали англійською пісню «З джерела», що належить до другого альбому, й вели переговори з іноземними лейблами.
Перед виходом альбому вокалістка гурту розповідала, що він буде більш рóковим, але не без гармонії та мелодійності. І от якщо в першому йшлося про любов, у другому – про пошук сенсу життя, то новий, третій, народжувався в турі, з усіми наслідками, зокрема очікуваною темою дороги. Зрештою, окрім обіцяного рок-н-ролу, слухач дістав типову для гурту Lama трагедійно-драматичну мелодійність із переважанням акустичної гітари і загалом струнних та виразним синтетичним ретро-басом. Вокальна манера теж майже не змінилась, а все ж таки з’являються експерименти: в композиції «Не підведи» Лама мало не читає реп – декламує кілька рядків томним голосом. У текстах витримано характерну й для попередніх платівок лаконічність і вже звичний для колективу дещо нав’язливий повтор рядків. Використані образи, як часто траплялось і в попередніх альбомах, найчастіше вкрай прості. Але в цьому й ідея: щоб було легким і водночас філософським. Щоб її втілити, за словами Лами, гурту довелося шукати золоту середину між підходом до слухача та заглибленням у роздуми.