Призначення нового прем'єр-міністра Криму після смерті Василя Джарти на півострові чекали два з половиною місяці. Кримський інформаційний простір постійно розбурхували чутки про можливих кандидатів на посади Голови Ради Міністрів. Керманич довго визначався з кандидатурою, однак призначення нового прем'єра сталося стрімко. Увечері 7 листопада стало відомо, що на посаду очільника кримського уряду Янукович рекомендував головного міліціонера країни Анатолія Могильова. А вже наступного дня, на поспіхом зібране засідання Верховної Ради Криму, його приїхав представляти прем'єр-міністр України Микола Азаров. «Рішення, яке президент прийняв, говорить про виняткову важливість Криму для України, тому що до Криму, на посаду голови Радміну рекомендований ключовий член уряду. І, звичайно, це втрата для уряду», – зазначив Азаров.
Як і очікувалося, депутати парламенту автономії майже одноголосно (76 народних обранців з 80 присутніх у залі) підтримали позицію президента країни і обрали новим прем'єром автономії Анатолія Могильова. Він, у свою чергу, поспішив всіх запевнити, що продовжуватиме лінію, обрану попередником Василем Джарти. Не голосували за обрання Могильова лише депутати фракції «Курултай-Рух», до складу якого входять представники меджлісу кримськотатарського народу, пояснивши, що на те є «свої обґрунтовані причини».
Нагадаємо, на півострові Анатолій Могильов прославився як «затятий борець з кримськими татарами». Саме під час його керівництва главком кримської міліції 2007 року на плато гори Ай-Петрі бійці «Беркута» і держвиконавці показово знищували самозахоплення. А 2008-го Могильов у матеріалі газети «Кримська правда» назвав кримських татар «посібниками Адольфа Гітлера», чим остаточно зіпсував стосунки з меджлісом. Тоді лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв вимагав від Генпрокуратури порушити кримінальну справу щодо екс-начальника кримської міліції за ксенофобські висловлювання, і заявив, що невдоволений цим, з трибуни Європарламенту.
Читайте також: Крим: у пошуках капітана
Кілька місяців тому, коли на півострові почали активно обговорювати питання ймовірних кандидатур на прем'єрське крісло, серед яких одним із головних претендентів називався і Могильов, керівництво меджлісу висловило свою позицію. «Найгіршим було б рішення відправити сюди Могильова, оскільки це було б схоже на провокацію. Людину, яка накоїла так багато негативного в Криму і наговорила гидот у пресі на адресу не лише кримських татар, а й усіх депортованих народів, ставити на чолі уряду було б украй необачливо», – заявляв тоді Джемілєв.
А наступного дня після призначення Анатолія Могильова прем’єром автономії лідер кримських татар почав вимагати від генерал-полковника міліції публічних вибачень. Однак новопризначений голова Радміну на своїй першій прес-конференції чітко дав зрозуміти, що просити вибачень ні перед ким не має наміру.
«Я тоді перебував на посаді керівника кримського главку міліції. Вважаю, що міліція виконувала закон, який діє у нас в країні. Ми виконували законне рішення суду, – сказав Могильов. – Ви знаєте, що прокуратура проводила перевірки, і ніхто ождних претензій не висував. Якщо я виконав законне рішення і зробив все відповідно до закону, вважаю, що я за це вибачатися не мушу». При цьому він визнав, що на посаді голови Радміну все ж доведеться шукати політичних компромісів, які «дозволять утримувати рівновагу в Криму».
Проте вже за день Могильов і Джемілєв провели робочу зустріч, на якій визначили низку актуальних кримських проблем, включаючи питання міжконфесійних відносин і наділення місцевих жителів земельними ділянками.
«Я йому пояснив, що таке меджліс. Як було, коли сюди прийшов Джарти, що він теж почав із наскоків, що, мовляв, приберіть це і це, інакше я застосую силу. Але ми теж тоді Джарти зуби показали, а потім знайшли спільну платформу, – розповів у інтерв’ю Тижню лідер кримськотатарського народу. – Я сказав, що у Джарти, на відміну від тих, хто нині виконує все, що зверху скажуть, були свої думки і своя позиція. Ми говорили про необхідність ухвалення закону про облаштування кримських татар, про бюджет, соціальні проблеми і перспективи інвестицій, необхідність скликання міжнародного форуму щодо проблем кримських татар. Могильов відповів, що про все доповідатиме президенту».
Жодних міжнаціональних сутичок у Криму не відбудеться, а діалог уряду автономії та меджлісу кримськотатарського народу триватиме, вважають політичні експерти.
«Найімовірніше, як і раніше, зміцнюватиметься і функціонуватиме ця знаменита вертикаль влади та її кримське відділення «макіївської збірки». Вестиметься діалог влади з меджлісом. Певною мірою це діалог всередині влади, тому що меджліс є структурою, що входить до цієї владної конструкції в республіці, – вважає кримський політолог Андрій Нікіфоров. – Надалі все буде дедалі легше, тим більше, що і ті, й інші зацікавлені в підтримуванні конструктивних відносин. Тому що меджліс без діалогу з владою може швидко продемонструвати, що він нічого не важить, і виключно в рамках тих повноважень і того розуміння, яке влада поділяє, він виглядає як представницький орган.
Тільки-но влада відвернеться від меджлісу, стане очевидно і ясно, що у цього органу жодних інших ресурсів давним-давно вже немає». Водночас, пояснює політолог, псувати відносини з лідерами кримськотатарського народу сьогодні не вигідно не лише місцевій, а й українській владі. Репутацію української влади перед міжнародним співтовариством і без того уже зіпсували кримінальні справи Тимошенко, Луценка та інших, а на додачу проблеми ще й із кримськими татарами зараз ні до чого. Перед Заходом треба виглядати респектабельно і толерантно.
Від прем'єра Могильова в Криму не чекають гучних скандалів, революцій і кардинальної ломки. Адже до виборів у Верховну Раду України залишилося менш ніж рік, і вся вертикаль влади на півострові працюватиме на підготовку до них.
«Головним індикатором ефективності уряду Могильова будуть результати, які він отримає на найближчих виборах до ВР України. Якщо Крим підтримає партію влади, якщо забезпечить проходження через місцеві мажоритарні округи її представників, то, значить, Могильов – молодець. Якщо результат буде неблискучим або якщо він не так блискуче буде сприйнятий Києвом, то не виключено, що на місце Могильова пришлють якогось нового прем'єр-міністра», – каже політолог Нікіфоров.
Навряд чи кардинальних змін зазнає «донецько-макіївська» команда, яка перебуває біля керма автономії. Кадрові ротації торкнуться лише деяких чиновників, про що заявив і сам Могильов. Мітла-то хоч і «макіївська», але все ж таки інша. З кримських політиків, можливо, трохи посилить свої позиції бізнесмен і депутат ВР Криму Олександр Мельник – сірий кардинал кримської політики часів спікера Гриценка. Могильову пригадали не лише «кримськотатарське» питання, а й «скандальну касету» Геннадія Москаля, оприлюднену 2007 року. На аудіозаписі люди з голосами, схожими на Анатолія Гриценка, який нині перебуває у СІЗО, а тоді обіймав крісло спікера ВР Криму; тодішнього начальника міліції, а нині – прем'єра автономії Анатолія Могильова; депутата парламенту АРК Олександра Мельника. Телефоном вони обговорювали між собою кадрові призначення в кримському главку МВС.
Але представники кримського політикуму, якщо й отримають якісь вигоди від зміни керівника уряду, то навряд чи вони будуть принциповими.
«Загалом структура і спрямованість влади, на мій погляд, не змінюватиметься. Вона виглядатиме як такий собі окупаційний десант, – каже Нікіфоров. – Можливо, когось-таки підтягнуть, але ці кримські політичні діячі будуть, по суті, виконувати колабораціоністські функції і надалі у цій окупаційній команді. У нас уряд не кримський, у нас, як і раніше, уряд засланий рішенням із Києва».
До того ж кардинальні кадрові зміни напередодні парламентських виборів невигідні перш за все Партії регіонів, якій потрібно повторити результат 2010 року, забезпечивши беззастережну перемогу на виборах.
А напередодні тих самих виборів у Криму очікують нових субвенцій з держбюджету України. Джарти, користуючись довірою президента, вдалося роздобути майже мільярд гривень на соціально-економічний розвиток автономії. Могильов – людина, можливо, не така близька до президента, як Василь Джарти, але вже точно є фігурою рангом вище Павла Бурлакова, який фактично керував урядом автономії два з половиною місяці. Тому шансів на те, що дотації з держбюджету збережуться в тому самому обсязі, значно більше.