Так, 30 серпня Львівська міська рада звернулась до Конституційного Суду з вимогою офіційно роз'яснити окремі положення закону про мовну політику. Міськрада просила роз'яснити окремі статті закону, а також, чи мали право обласні ради затверджувати регіональною мовою російську.
В той же день Львівська міська рада прийняла звернення до українського народу, в якому звинуватила президента Віктора Януковича в спробі ліквідувати українську державність – депутати звинуватили Януковича в деукраїнізації інформаційного простору, русифікації освіти, науки, культури та публічної сфери
Раніше, 23 серпня Івано-Франківська міська рада ухвалила, що мовний закон на території міста не є чинним. Депутати направили звернення до президента, Верховної Ради і Конституційного Суду, у якому висловили «категоричне невизнання та непокору» мовному закону.
Аналогічне рішення про невизнання мовного закону ухвалила Івано-Франківська облрада.
Першими – 16 серпня, депутати Тернопільської облради прийняли рішення визнати мовний закон таким, що не має на території Тернопільщини ніяких правових наслідків, тобто не є чинним.
Однак вже 3 вересня прокурор Тернопільської області Іван Мельничук опротестував рішення обласної ради, яким вона визнала мовний закон нечинним на території області.
Тим часом у Чернігівській області Ніжинська міська рада більшістю голосів визнала українську мову на території міської громади як єдину і державну, підтвердивши таким чином її статус та відмовившись від затвердження регіональної мови в межах закону.
Однак мер Ніжина Михайло Приходько відмовився ставити підпис під рішенням міської ради про визнання української мови єдиною офіційною на території міста. Міські депутати звернулися до Генпрокуратури з вимогою притягнути мера до кримінальної відповідальності.
Протягом місяця статус регіональної російська мова отримала у 9 регіонах України.
Так, першими статус регіонального "язику" надали Одеська міська та обласна ради – 13 та 15 серпня відповідно. Пізніше депутати від опозиції Одеської облради спробували скасувати рішення про надання в області російській мові статусу регіональної – однак за проект проголосувало всього 5 чоловік. Регіональний статус російської проголосила і Ізмаїльська міськрада.
Верховна Рада Криму 15 серпня дозволила місцевій владі застосовувати мовний закон. Зокрема, доручено до 10 жовтня підготувати й внести на розгляд кримського парламенту пропозиції щодо реалізації в регіоні мовного закону. Цим скористалася Севастопольська міська рада, яка на позачерговій сесії 16 серпня прийняла рішення, за яким російська мова в місті отримала статус регіональної. 21 серпня депутати Ялтинської міськради дали старт початку реалізації на території міста положень мовного закону.
16 серпня рішення щодо надання російській мові статусу регіональної ухвалили Донецька облрада. Донецька облорганізація "Всеукраїнський комітет оборони прав людини" оскаржила це рішення.
22 серпня Краматорська міськрада підтримала рішення Донецької облради щодо використання російської мови як регіональної. Однак, згідно з рішенням міськради, у діловодстві як і раніше буде використовуватися державна мова – українська.
Запорізька облрада та міськрада підтримала надання російській мові статусу регіональної – 16 серпня та 5 вересня відповідно.
17 серпня статус регіональної російській мові надала Луганська обласна рада. Вже 6 вересня Луганська міська рада теж ухвалила відповідне рішення. Крім того, на Луганщині статус російської мови як регіональної підтвердили Краснолуцька міськрада та Первомайська міська рада.
Також 17 серпня російську мову як регіональну схвалила облрада Херсонщини. Вже за 5 днів Херсонська міська рада прийняла аналогічне рішення. А 31 серпня Генічеська районна рада – приморський курортний район Херсонщини також проголосив російську мову регіональною.
17 серпня рішення про надання "язику" статусу регіонального прийняла облрада Дніпропетровщини.
Миколаївська міська рада та Миколаївська обласна рада надали російській статус регіональної – 21 серпня та 7 вересня відповідно.
20 серпня російській статус регіональної надала Харківська міськрада. За 10 днів Харківська обласна рада ухвалила аналогічне рішення.
Читайте також: «Поєхалі»: мовний закон утворює бюджетну «діру» у 17 млрд грн і не захищає мови нацменшин
Тільки 7 вересня було ухвалене перше рішення про надання статусу регіональної не російській мові – на Закарпатті про надання угорській мові відповідного статусу проголосувала Берегівська міська рада.
Примітно, що 30 серпня Закарпатська обласна рада, на запит народного депутата Геннадія Москаля повідомила, що не збирається розглядати питання про надання угорській мові статусу регіональної.
Раніше Ізмаїльська міськрада (Одеська обл), закріпивши за російською мовою регіональний статус, відмовилась при цьому розглядати питання про надання відповідного статусу болгарській мові. Пізніше Ізмаїльська громадська організація «Товариство Кирила і Мефодія» в Одеській області заявила про намір відстоювати в судових інстанціях визнання болгарської мови регіональною на території міста.
26 серпня депутатська група «За Ізмаїл» міськради Ізмаїла знову внесла на розгляд сесії проект рішення про надання болгарській мові статусу регіональної на території міста.
В той же час Росія пообіцяла Україні допомогти з реалізацією мовного закону. Зокрема, посол Росії в Україні Михаїл Зурабов під час круглого столу "Україна – Росія: відкритий діалог" у Києві, присвяченого стратегії розвитку шкільної освіти, заявив, що Росія готова активно допомагати Україні в реалізації закону про державну мовну політику в сфері освіти. Заступник міністра освіти і науки, молоді і спорту Борис Жебровський у відповідь заявив, що Міносвіти України всіляко вітає активну участь Росії в реалізації положень мовного закону.
Читайте також Небезпечні ілюзії: регіонали не збираються вдосконалювати мовне законодавство
30 серпня робоча група, яку створив президент, під керівництвом Раїси Богатирьової з доопрацювання закону "Про основи державної мовної політики" підготувала його нову редакцію. Положення документа не передбачають для мов нацменшин статусу регіональних, а лише передбачають заходи щодо їх захисту у випадку, якщо на певній території проживає не менше 30% носіїв такої мови.
Один з авторів мовного закону Сергій Ківалов сказав, що нова редакція законопроекту про основи державної мовної політики спрямована на розхитування мовної ситуації в країні.
Сама Раїса Богатирьова наголосила, що автори мовного закону Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко не беруть участі в засіданнях робочої групи, яка допрацьовує закон.
Тим часом 6 вересня народний депутат від фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко зареєстрував у Раді законопроект про внесення змін до мовного закону.
Голова фракції Партії регіонів у Верховній Раді Олександр Єфремов спрогнозував, що розгляд парламентом змін до мовного закону може відбутись після парламентських виборів.
Нагадаємо, 3 липня Верховна Рада ухвалила ініційований Партією регіонів законопроект "Про засади державної мовної політики".
8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні.
10 серпня закон набув чинності.