Високі запаси ліквідності у фінансових системах провідних країн світу матимуть один характерний наслідок. Щойно з’являтиметься країна, яка з певних причин почне виділятися з маси, одразу відбуватиметься збурення. Про це пише економічний експерт Тижня Любомир Шавалюк.
«Якщо в країні буде хороша динаміка макроекономічних показників, до неї одразу ринуть потоки капіталу. Але щойно якась економіка спотикнеться, масового відпливу грошей їй не уникнути. Можливо, у підсумку це породить необхідність координувати темпи економічного розвитку за допомогою якогось міжнародного органу», — пояснює він.
За словами Шавалюка, ця ситуація стосується безпосередньо України, бо у країні серйозно обговорюють можливість друкувати гроші. Але тут варто повчитися на чужому досвіді. У розвинених країнах фінансовий сектор, а отже, ціни на активи слугують таким собі відстійником, який акумулює зайву ліквідність. Це дає змогу уникнути перекосів в економічній системі й не зачіпає більшості громадян. У країнах, що розвиваються, такий амортизатор також обов’язково знайдеться. У нашому випадку це будуть або іноземні активи, через що може вибухнути курс долара, або внутрішні товари й послуги (якщо на надруковані гроші безпосередньо купувати держоблігації, а потім роздавати їх через бюджет, скажімо, на пенсії), унаслідок чого різко стрибне інфляція.
«Навіщо йти цим шляхом, якщо у світі без діла лежать трильйони практично безплатних доларів? Досить просто стати кращими, ніж наші сусіди з кредитних рейтингів, — і гроші потечуть сюди золотими ріками. Для цього треба проводити здорові реформи — на ділі, а не на YouTube. Останнє розміщення єврооблігацій показує, що навіть за несприятливого інформаційного тла нам готові позичати мільярди доларів. А скільки ми можемо отримати, якщо державна політика стане адекватною?», — запитує експерт.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»