Черговий етап девальвації гривні на тлі регулярних запевнень чиновників, що макроекономічну ситуацію в Україні стабілізовано, має негативні наслідки — викликає недовіру, розчарування, відчуття невизначеності й страху перед майбутнім. Про це в черговому номері «Тижня» пише економічний експерт Любомир Шавалюк.
«Отже, не тільки влада має подбати, щоб стабілізація (в межах гнучкого курсу) на валютному ринку таки відбулася, а й громадянам треба навчитися жити із гнучким курсом гривні й оптимізувати свою поведінку так, щоб зазнавати мінімальних утрат від ринкових коливань валюти. І влада, зокрема й четверта — медіа, мусить їм у цьому допомогти, постійно пояснюючи, що, як і чому відбувається та з яких економічних процесів і тенденцій випливає», — йдеться в матеріалі.
За словами Шавалюка, остання хвиля знецінення гривні очікувано виявилася не настільки стрімкою, наскільки була попередня рік тому. З одного боку, це і є результат стабілізації, зменшення панічних настроїв серед контрагентів, більш налагодженої роботи фінансового сектору, ліквідність якого тепер краще скеровують і зв’язують. Із другого — хай там як, а за січень 2016-го національна валюта, за даними міжбанківського ринку, втратила 6,1% вартості відносно долара. Від початку жовтня, коли розпочалася ця хвиля, гривня подешевшала проти нього майже на 18%.
- Читайте також: Любомир Шавалюк: Простір для виходу українських товаровиробників на ринок ЄС цього року виникне чималий
«Цифри не так насторожували б, якби люди мали впевненість у тому, що це лише одна фаза коливань, після якої курс повернеться ближче до якихось середніх значень. Та, оскільки такої впевненості немає, українці часто подумки екстраполюють ці темпи знецінення на кілька кварталів, від чого спочатку хапаються за серце, уболіваючи за можливий рівень своїх і без того куцих доходів, а потім за голову, думаючи, що трапилось і як діяти», — зазначає він.
У таких умовах, за словами експерта, функція влади — пояснювати народові, що відбувається, й формувати адекватні очікування. Натомість пояснення влади часто не відповідають дійсності.
«Влада або не готується до виступів, або сама не розуміє суті процесів, що відбуваються, або просто вважає людей за дурнів. Усі три можливі варіанти, незалежно від того, який із них відповідає дійсності, мають негативний відтінок. Вони викликають недовіру народу до влади з дуже тривалими наслідками: від опору реформам до різких падінь рейтингів керівництва (а відтак частих змін правлячих осіб, партій, коаліцій, що не дуже добре для розвитку країни) та народної зневаги до можновладців як таких. Так бути не повинно», — наголосив Шавалюк.
Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»