Операція в Куманово
Протягом минулих вихідних македонські силовики провели спецоперацію у Куманово — великому місті за 40 км на північ від Скоп'є — столиці держави.
Загалом під час операції у Куманово загинули вісім поліцейських і 14 бойовиків. Поранення в боях отримали 37 офіцерів.
За даними правоохоронців, терористична група потрапила в Македонію на початку травня і планувала здійснити теракти і напади на державні і цивільні об'єкти. За даними Міністерства внутрішніх справ Македонії, озброєну групу очолили п'ять косоварів. Усі вони начебто були членами нині забороненої Визвольної армії Косова.
Заяви влади
11 травня стало відомо, що за звинуваченнями у злочинах, пов'язаних з тероризмом, македонські правоохоронці затримали 30 осіб. У прокуратурі зазначили, що деяких з них звинуватили в незаконному зберіганні зброї і вибухових речовин. За попередніми даними, 18 бойовиків із затриманих є громадянами Косова, 11 – Македонії, двоє з яких живуть у Косово, і один албанський громадянин, який жив у Німеччині.
Уряд Македонії оголосив два дні національної жалоби, а президент Георге Іванов скликав Раду національної безпеки, на знак єдності запросивши лідерів опозиції та основні етнічні албанські партії.
Прем'єр-міністр Македонії Нікола Груєвскі сказав, що поліція нейтралізувала “одну з найнебезпечніших терористичних груп на Балканах”. Він наголосив, що інцидент не є конфліктом між македонцями та албанцями.
Реакція міжнародної спільноти
Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун зазначив у своїй заяві 11 травня, що був стривожений сутичками і закликав до спокою. НАТО та ЄС закликали консервативний уряд Ніколи Груєвскі провести "прозоре розслідування".
Посли США, Європейського Союзу, ОБСЄ та НАТО виступили зі спільною заявою, що інцидент сприятиме тому, щоб лідери "вели діалог з усіх питань, які стоять перед країною, в тому числі щодо тривалої політичної кризи".
У МЗС сусідньої з Македонією Болгарії заявили, що відсутність реформ та політична нестабільність створили сприятливі умови для розвитку радикальних рухів в країні.
“Македонія прагне до членства в ЄС. Ми, як держава-член ЄС, зобов'язані допомогти Македонії, але дорога йде через реформи”, – зазначив міністр закордонних справ Болгарії Даніель Мітов.
"ЄС повинен зайняти чітку позицію щодо того, що відбувається в Скоп'є. Цей скандал триває вже надто довго і уряд не був достатньо прозорим в цьому плані" — зазначила Джуді Демпсі – старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир.
Міжетнічний конфлікт
Як повідомляється, 30% з 2 млн населення Македонії є етнічними албанцями. Як відомо, у Куманово проживає велика албанська діаспора. Західній дипломатії вдалося згасити попередній міжетнічний конфлікт в Македонії в 2001 році, запропонувавши албанській меншині більше прав. Тоді ватажки антиурядових сил увійшли до уряду, а самій Македонії пообіцяли інтеграцію з Європейським Союзом і НАТО.
Разом з тим прогрес був заблокований через давню суперечку з Грецією щодо назви Македонії. Тепер багато громадян, незалежно від етнічної приналежності, розчаровані повільними темпами розвитку та інтеграції з Заходом.
Зруйновані під час сутичок будинки у Куманово
Політичні мотиви
Крім того, західні ЗМІ повідомляють, що події у Куманово можуть мати політичні мотиви, а опозиція стверджує, що сутички були інсценовані владою.
Зокрема, кореспондент BBC на Балканах Гай де Лоні стверджує, що насильство відродило незручні спогади про заколот, який стався 14 років тому, що призвело до збільшення прав албанської меншини.
“Тим не менш, повернення до більш широкого конфлікту наразі видається малоймовірним”, – зазначив він, додавши, що у Македонії більш актуальними є політичні, а не етнічні проблеми.
“Західні держави тиснуть на Груєвскі з вимогою розслідувати випади проти уряду, які, за його словами, були сплановані іноземними шпигунами. Іноземні аналітики та західні дипломати побоюються, що політичні лідери по обидві сторони могли спробувати розпалити міжетнічне напруження”, – зазначає Reuters.
“Албанці в Куманово дуже скептично ставляться до офіційної версії суботніх подій”, – стверджують у публікації, додавши, що місцеві мешканці напередодні операції не помітили нічого особливого.
“Багато питань про озброєне угруповання залишаються без відповіді, зокрема те, як 50-70 добре озброєних бойовиків могли розташуватися в Куманово, не привертаючи уваги”, – зазначає The Financial Times.
В інтерв'ю для Deutsche Welle Франц-Лотар Альтман – член виконавчої ради Асоціації Південно-Східної Європи – зазначив, що нинішня ситуація на Балканах є вкрай неспокійною. А єдиний засіб, який Євросоюз намагається використати для того, щоб залагодити проблему — перспектива членства в ЄС — є не надто ефективним.
“Авторитарне правління і насильство щодо протестуючих громадян не допоможе вирішити міжнародну політичну ситуацію, і надалі сприятиме відчуженню між ЄС та Македонією. Німеччина, зокрема, дуже стурбована і розчарована, тому що протягом останніх років Берлін завжди намагався підтримувати Скоп'є в намірах налагодити більш тісні зв'язки з НАТО і ЄС”, – наголосив Альтман.
Раніше болгарський експерту у галузі міжнародних відносин Іван Крастев у своїй статті для Financial Times писав про те, що Балкани можуть стати ще одним майданчиком для дестабілізації, яку провадить лідер РФ Владімір Путін.
“Логіка підказує, що якщо Росія хоче збільшити тиск на Європу, вона повинна спробувати діяти поза межами території колишнього Радянського Союзу. Такий сценарій робить Балкани ймовірною гарячою точкою. Росія, звичайно, не мріє про залучення Боснії і Албанії до сфери свого впливу, і ніхто на Балканах не хоче вступу в Євразійський союз”, – стверджує Крастев, додавши, ЄС, як основному торговому партнеру балканських країн, у випадку нових конфліктів загрожуватимуть економічні проблеми та питання емігрантів.
“Контроль над кризою на Балканах дасть Росії козирі. Він змусить багато європейських урядів зменшити увагу до України. І для Євросоюзу стане практично неможливо підтримувати навіть видимість єдності в питаннях безпеки. Це відкриє прірву між півднем і північчю ЄС”, – резюмував Крастев.