Міністр закордонних справ Павло Клімкін засудив кримінальне переслідування в Польщі голови Українського товариства Григорія Купріяновича через його заяви на пам’ятних заходів у Сагрині, присвячених вшануванню українців, вбитих під час акцій польського збройного підпілля в 1944 році. Про це у вівторок, 21 серпня, він написав на своїй сторінці в Facebook.
"Ми категорично проти того, щоб судовий механізм використовувався для переслідування одного з провідних діячів української громади Польщі, який, до речі, надзвичайно багато робить для польсько-українського історичного примирення. Як на мене, громадянське суспільство Польщі має серйозні підстави для тривоги. Саме такі поодинокі прецеденти, які трапляються десь у регіонах, а до того ж спрямовані проти представника національної меншини, неодноразово ставали в різних країнах початком широкого наступу на демократію", – наголосив голова зовнішньополітичного відомства.
За його словами, "провиною" Купріяновича стало те, що він "мав сміливість сказати, хто був жертвою, а хто здійснив злочин".
"Проте ситуація змінилася з прийняттям у цьому році в Польщі нової редакції Закону "Про Інститут національної пам’яті". Вона, як відомо, викликала гостру міжнародну критику, зокрема в Україні, США й Ізраїлі, як недемократична, однобока і популістська. Деякі аналітики висловлювали сподівання, що з огляду на його чисто пропагандистський характер і юридичну неспроможність, відредагований Закон на практиці ніколи застосовуватися не буде. Проте, як бачимо, пройшло лише кілька місяців, а ми вже маємо прецедент його застосування. І це не може не викликати глибокої тривоги", – зазначив міністр.
Водночас він заявив, що відповідна ситуація схожа на "спробу регіонального політика заробити дешеву популярність на роздмухуванні міжнаціонального скандалу".
"Втім, переконаний, що польське суспільство повинне рішуче реагувати, на будь-які подібні спекуляції. Щиро сподіваюся, що демократична громадськість зрозуміє всю серйозність ситуації навколо українського історика і також скаже своє слово на його захист", – підсумував Клімкін.
Нагадаємо, 16 серпня стало відомо, що у Польщі окружна прокуратура Замостя Люблінського воєводства відкрила слідство через заяви голови Українського товариства Григорія Купріяновича на пам’ятних заходів у Сагрині, присвячених вшануванню українців, вбитих під час акцій польського збройного підпілля в 1944 році. Своєю чергою, заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар під час зустрічі з послом Польщі в Україні Яном Пєклом закликав припинити кримінальне переслідування історика голови Українського товариства у Любліні Григорія Купріяновича.
Як повідомлялося, люблінський воєвода Пшемислав Чарнек назвав провокацією події 8 липня в селі Сагринь, де за участі президента України Петра Порошенка відбулося вшанування українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. Зокрема, він пообіцяв подати до прокуратури скаргу на голову Українського товариства Польщі Григорія Купріяновича.
Згодом посольство України в Польщі відреагувало на заяви люблінського воєводи. У посольстві заявили, що українців, які піднімають на офіційних заходах національні прапори, ніяким чином не можна називати націоналістами і провокаторами.
Крім того, голова Українського інституту нацпам’яті Володимир В'ятрович відреагував на заяви Чарнека про бажання покарати історика Григорія Купріяновича за те, що той згадав у Сагрині про вбитих вояками Армії Крайової українців. Зокрема, глава УІНП порівняв це з методами Радянського Союзу.