НОВИНИ

У Польщі воєвода назвав провокацією вшанування українців в Сагрині

Посольство України заявило, що політики і посадові особи не повинні маніпулювати історією.

Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек назвав провокацією події 8 липня в селі Сагринь, де за участі президента України Петра Порошенка відбулося вшанування українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. Про це повідомляє польський портал Onet.pl.

 

За його словами, всі вчорашні події були "однією великою провокацією". 

 

"Як це співвідноситься з 8 липня? Цього ніхто не знає. Це було зроблено як провокація до 75 річниці трагічного кривавого тижня на Волині, коли в системний спосіб українські націоналісти, бандити, яких важко знайти в історії світу, по звірячому замордували тисячі поляків" - заявив Чарнек.

 

 

Зокрема, він пообіцяв подати до прокуратури скаргу на голову Українського товариства Польщі Гжегожа Купріяновича.

 

"Пан Купріянович однозначно порівнює події в Сагрині з подіями на Волині. Порівнює 130 тисяч жертв геноциду з кількомастами особами, які загинули в Сагрині. На мою думку, це може бути злочином" - сказав він.

 

Так, Чарнек нагадав положення Карного кодексу щодо зневаги народу чи Польщі , а також на статтю 55 закону про Інститут нацпам’яті.

 

У свою чергу, глава Українського товариства заявив, що Чарнек не сказав ні слова неправди, і що українці мають право на власне бачення історії.

 

"Це ганебно, коли найвищий представник польської держави у Люблінському воєводстві називає "провокацією" траурні церемонії на честь жертв за участю глави іншої держави", - зауважив він.

 

Водночас посольство України Польщі відреагували на заяви люблінського воєводи. У посольстві заявили. що українців, які піднімають на офіційних заходах національні прапори, ніяким чином не можна називати націоналістами і провокаторами.

 

"Вшанування пам'яті загиблих представників кожної з країн, якої б національності вони не були - це не провокація, а високоморальний християнський вчинок, який здійснили 8 липня президенти України і Польщі. У християнській традиції померлі поминаються в будь-яку пору року без згадування про дату смерті, особливо коли це здійснюється в присутності духовних осіб. Нашим спільним обов’язком є збереження пам'яті про всіх загиблих, незалежно від того, чи йдеться про кілька сотень осіб, чи про декілька десятків тисяч", - йдеться у заяві.

 

 

 

 

У посольстві також  відзначили, що так само не можна застосовувати визначення "провокаторів" до поляків, які публічно використовують національні прапори.

 

"Переконані, однак, що люди з національними прапорами дбають не лише про гідність своєї держави, а й про дружні і добросусідські відносини між Україною і Республікою Польща. Хочемо ще раз звернути увагу на значення фундаментального принципу міждержавних відносин: політики і посадові особи не повинні маніпулювати історією. Особливо це має значення тоді, коли вони самі визнають, що не є істориками, не знають встановлених фактів та не заглиблюються в суть питання, про яке говорять", -  додається у заяві.

 

Напередодні президент  Петро Порошенко  відвідав південний схід Польщі, де у неіснуючому сьогодні українському селі Сагринь урочисто відкрив Меморіал пам'яті українців, які загинули від рук польських "селянських батальйонів" та підрозділів Армії Крайової у 1944 році. У березні 1944 року тоді від рук поляків загинуло 660 українців.

 

 

Раніше президент  Петро Порошенко заявив, що події 1943-1944 років на Волині мають стати "пересторогою", а від історичного конфлікту польського та українського народів "виграє лише третій".

 

Нагадаємо, польський закон про Інститут національної пам’яті, що передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту, набрав чинності 1 березня.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.