The Economist зазначає, що транскордонні шлюби найбільш послідовно зростають в Азії. За словами Гевіна Джонса з Національного Університету Сінгапура, у 5% шлюбів Японії в 2008-2009 роках один із подружжя був іноземцем (при цьому, жінок-іноземок було в чотири рази більше, ніж чоловіків). До 1980 року ця частка складала лише 1%.
У Південній Кореї в 2010 році було укладено більше 10% шлюбів з іноземцями порівняно з 3,5% в 2000 році. Великою є частка шлюбів з іноземцями в Тайвані, де їх кількість все ж впала з 28% в 2003 році до 13% в 2009 році.
Міжнародні шлюби також поширені в більшій частині Європи. Розрахунки італійського демографа Джампаоло Ланцьєрі свідчать про те, що у Франції частка міжнародних шлюбів зросла з 10% в 1996 році до 16% в 2009 році. У Німеччині таке зростання було трохи нижчим – з 11,3% у 1990 році до 10% в 2010 році. При цьому, невеликі країни Європи мають більш високі показники транскордонних шлюбів. Так, зараз майже половина шлюбів Швейцарії – міжнаціональні, порівняно з третиною в 1990 році. Приблизно кожен п’ятий шлюб у Швеції, Бельгії та Австрії включає іноземного партнера.
Темпи зростання є інтенсивнішими у країнах Середземномор`я. Так, в Іспанії та Італії частка міжнародних шлюбів складала менш 5% від загального обсягу в 1995 році, а до 2009 року вона досягла 14% в Італії та 22% в Іспанії. Кіпр є особливим випадком: не менше як три чверті шлюбів в країні в 2009 році були укладені між представниками різних націоанльностей. Поясненням цьому є те, що багато пар з інших країн одружуються на Кіпрі.
В Україні, за даними Міністерства юстиції, частка шлюбів з іноземцями щороку складає близько 3-4% від загальної кількості шлюбів. Це приблизно кожен 30-й шлю, який реєструється в українських РАЦСах Так, у 2008 році з 322 тис. зареєстрованих шлюбів, 7,2 тис. шлюбів були укладені між громадянами України та громадянами СНД, а 4,2 тис. шлюбів – між громадянами України та громадянами інших зарубіжних держав. Така тенденція є характерною і для попередніх років.Таким чином, найбільшою є кількість шлюбів з громадянами СНД, в першу чергу з громадянами Росії. Серед далекого зарубіжжя найбільш популярними є шлюби з громадянами Сполучених штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччини, Італійської Республіки та Ісламської Республіки Іран.
The Economist зазначає, що у більшості країн, що розвиваються, частка чоловіків, які одружувались з жінками-іноземками, складала менше 2% в 2000 році (0,7% в Гані та Болівії, 0,2% в Колумбії та на Філіппінах, 3,3% у Південній Африці). Разом з тим, лише на Америку, Англію та Францію припадає більше половини усіх чоловіків світу, які перебувають в шлюбі з іноземками. Загалом же, в США рівень міжнародних шлюбів є достатньо низьким та становив 4,6% в 2010 році.
Альберт Естеве з Університету Барселони підрахував, що загальна кількість транскордонних шлюбів серед осіб віком 25-39 років становила близько 12 млн в 2000 році. При цьому, вибірка виключає декілька країн з великою кількістю таких шлюбів – Японію, Тайвань, Австралію та Канаду. Їх додавання може зробити цю цифру більшою за 15 млн. Як зазначає, The Economist, порівняно з 500 млн шлюбів у світі – це небагато, проте, транскордонні шлюби можуть мати великі соціальні наслідки.