Європарламент у середу, 12 вересня, підтримав запровадження санкційної процедури проти Угорщини. Зокрема, після даного рішення Рада ЄС повинна розпочати власне розслідування порушень Будапештом основних цінностей ЄС. Так, очільники 28 держав-членів ЄС мають вирішити, чи дійсно уряд прем'єр-міністра Віктора Орбана порушив демократичні норми. Утім, якщо статтю 7 Лісабонського договору дійсно буде активовано, Угорщину можуть позбавити права голосу у Раді ЄС.
У свою чергу, глава угорського МЗС Петер Сійярто назвав ухвалене рішення "дрібною помстою європейських політиків за міграційну політику Будапешта".
Однак на даному етапі санкційної процедури теж можуть виникнути труднощі. Наприклад, дехто може стати на захист Угорщини. Одразу ж після рішення Європарламенту Польща заявила, що буде протистояти будь-яким санкціям проти Будапешта. Польська влада стверджує, що їхні сусіди мають "суверенне право робити внутрішні реформи". Міністр внутрішніх справ Італії і лідер правої "Ліги" Маттео Сальвіні очікувано став на бік свого давнього приятеля Орбана, заявивши, що Європарламент "не може проводити судові процеси над народами і демократично обраними урядами". Крім того, до позиції Сальвіні приєдналася партія "Вперед, Італія" екс-прем’єра Сільвіо Берлусконі.
Тиждень.ua зібрав основну інформацію про причини початку санкційної процедури щодо Будапешта.
Євродепутат від Нідерландів Джудіт Саргентіні, яка готувала проект доповіді щодо ситуації в Угорщині, звинуватила уряд Орбана у "системній загрозі" основним принципам ЄС, порушенні прав мігрантів, шукачів притулку і біженців, а також релігійних та етнічних меншин. Вона наголосила, що Орбан розтоптав свободу преси шляхом здійснення державного контролю над ЗМІ. Так, поправки до закону про свободу інформації в країні обмежують право доступу до державної інформації.
По-друге, існують проблеми з корупцією та конфліктами інтересів. Угорські депутати повинні повідомляти про конфлікт інтересів у міру їх виникнення, і це повинно супроводжуватися більш жорстким зобов'язанням щодо подання декларацій про доходи.
По-третє, у звіті йдеться про недостатній захист приватного життя громадян. Комітет з прав людини ООН стурбований тим, що закони Угорщини про таємне стеження у цілях нацбезпеки дозволяють масово перехоплювати повідомлення. До того ж, як відзначає євродепутат, країна не належним чином захищає угорців від "свавільного втручання у право на приватне життя".
Крім тог, ЄС стурбований зусиллями уряду Орбана контролювати Конституційний суд та обмежувати його компетенцію. Суддя Петер Сепешазі з Центрального окружного суду Будапешта в інтерв'ю The Budapest Beacon зазначає, що чиновники найвищого рівня судової влади розглядають суддів, що критикують систему країни, як відповідальність перед Орбаном, і прагнуть запобігти вираженню їхніх особистих думок. "Судді, які хочуть висловити свою думку, попереджають своїх начальників, іноді навіть просять дозволу, і це показує страх, який домінує у судовій системі", – сказав він. Сепешазі підтвердив, що судді, як правило, практикують самоцензуру, оскільки є матеріально вразливими.
Також у звіті є пункт про "стереотипне ставлення до жінок". З квітня 2018 року наводяться коментарі Комітету з прав людини ООН про те, що в Угорщині патріархальні стереотипні настрої поширюються на позицію жінок у суспільстві. Саргентіні також підкреслює дискримінаційні коментарі політиків щодо жінок та той факт, що Кримінальний кодекс Угорщини не повністю захищає жінок, які є жертвами насильства в сім'ї.
Є зауваження й до виборчої системи країни. У доповіді цитується заява ОБСЄ про те, що на виборах в Угорщині у квітні 2018 року були зафіксовані "залякування та ксенофобська риторика, упередженість у ЗМІ та непрозоре фінансування кампанії".
Під час дебатів у Європарламенті проти Орбана виступив також екс-прем’єр Бельгії Гі Вергофстадт, який процитував сенатора США Джона Маккейна та назвав угорського прем'єра "неофашистом у ліжку з Путіним". "У ході історичного голосування більш ніж дві третини членів Європарламенту проголосували, щоб незабаром активізувати статтю 7 Лісабонської угоди, яка розпочинає процес санкціонування уряду Угорщини з огляду на зростаючу авторитарну та антидемократичну поведінку, яка може врешті-решт призвести до призупинення права голосу Угорщини в ЄС", – підкреслив він.