Сенат Польщі в середу, 31 січня, планує розглянути нову редакцію закону про Інститут національної пам’яті Польщі (ІНП). Документ стосується злочинів нацизму та комунізму під час Другої світової війни та має протидіяти запереченню або применшенню відповідальності виконавців злочинів, що співпрацювали з Третім німецьким рейхом.
Зокрема, у проекті йдеться про Волинську трагедію та Голокост, що викликало занепокоєння в України та Ізраїлю. Так, проект передбачає кримінальну відповідальність за висловлювання про причетність поляків до Голокосту та пропаганду так званої "бандерівської ідеології".
Тиждень.ua зібрав усе, що відомо про новий закон, а також – як він вплинув на відносини між державами.
Позиція Польщі
Сейм Польщі 26 січня ухвалив закон щодо ІНП, який запропонувала фракція Kukiz'15. Підтримали проект 279 депутатів з 414.
Фракція представила свій проект більше року тому, однак певний час він був заморожений. За словами ініціаторів закону, метою документи є протидія запереченню або применшенню відповідальності за злочини "колабораціоністів нацистського режиму".
Зокрема, в ухваленому проекті йдеться про "визначення злочинів українських націоналістів та організацій, що співпрацювали з Третім рейхом", а також про заборону використовувати вираз "польські табори смерті". Згідно із положеннями закону, за це загрожуватиме штраф або позбавлення волі на три роки.
У Міністерстві закордонних справ Польщі наголосили, що відповідні положення стосуються лише осіб, які прилюдно та всупереч фактам заперечують зазначені злочини, а також за звинувачення поляків або польської держави у відповідальності або співвідповідальності за злочини періоду Другої світової війни.
Водночас у відомстві додали, що злочином не вважатиметься вчинення зазначених дій "під час проведення художньої або наукової діяльності". При цьому нові положення стосуватимуться як польських громадян, так й іноземців.
Фото: Яцек Чапутович
За словами глави МЗС Польщі Яцека Чапутовича, закон повинен "припинити кампанію наклепів проти Польщі за нібито причетність до злочину Голокосту". Крім того, польський президент Анджей Дуда пообіцяв ретельно проаналізувати законопроект.
Позиції України та Ізраїлю
Міністерство закордонних справ України висловило глибоку стурбованість польським законопроектом.
"Прикро, що українська тематика вкотре використовується у внутрішній політиці в Польщі, а трагічні сторінки спільного історичного минулого продовжують політизуватися. Категорично не сприймаємо чергову спробу нав’язати однобічне трактування історичних подій, у т.ч. некоректного використання в офіційному документі Республіки Польща назви частини території сучасної України", – йдеться у заяві.
У відомстві також висловили сподівання, що польський Сенат "виявить політичну мудрість стосовно питань, які можуть негативно вплинути на розвиток двосторонніх відносин".
Водночас МЗС Польщі заявило, що польська сторона підтверджує своє прагнення до побудови стратегічного партнерства з Україною, "проте це партнерство, про що ми багато разів наголошували, повинно ґрунтуватися на базисі правди".
- Читайте також: Українсько-польське напруження. Що призвело до охолодження стосунків між Києвом і Варшавою
Окрім реакції на дипломатичному рівні, новий закон також прокоментував директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Фото: Володимир В'ятрович
Так, він висловив занепокоєння через те, що законопроект стосується не тільки поляків, але й іноземців.
"Відповідальність поширюється не тільки на громадян РП, але й на іноземців, які навіть не є на території Польщі (стаття 55 b). Тобто, написав/сказав щось неправильне з точки зору польської влади, навіть не на території Польщі, ІПН порушує кримінальну справу, а далі навіть через Інтерпол можна подавати запити на екстрадицію", – зазначив він.
Водночас В'ятрович наголосив, що винятки у вигляді наукових досліджень і художньої діяльності "застосовуються лише до тез про злочини поляків (колаборантів, підпільників чи когось іншого) – стаття 55а".
"Натомість заперечення злочинів ОУН і УПА (справжніх і вигаданих польською пропагандою) – це зовсім інша, 55 стаття, на яку винятки не поширюються", – сказав він.
Крім того, українські діячі закцентували увагу на тому, що відповідні дії Варшави можуть зупинить діалог між істориками обох країн, а дискусії між ними "вийдуть на новий рівень гостроти".
Окрім України, незадоволення з приводу нової редакції закону щодо ІНП також виловив Ізраїль. Зокрема, Тель-Авів непокоять пункти документи, які стосуються Голокосту.
Фото: Анна Азарі
Так, посол Ізраїлю в Польщі Анна Азарі висловила надію на діалог між Варшавою та Тель-Авівом щодо вирішення цього питання.
"У Ізраїлі поправку розглядають як можливість покарання для вцілілих свідків Голокосту. Багато, багато емоцій. Уряд Ізраїлю відкидає ті нововведення. Маємо надію, що можемо знайти спільний шлях, аби зробити зміни в тій поправці. Ізраїль теж розуміє, хто будував концтабір Аушвіц та інші табори. Усі знають, що то були не поляки. Але в нас це трактується як неможливість розповідати правду про Катастрофу, і всі обурені тим, що трапилося", – наголосила вона.
Фото: Біньямін Нетаньяху
У свою чергу, прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху розкритикував поправки до закону.
"Польский закон – це абсурд, і я проти нього. Ми не можемо змінити історію, і не можна заперечувати Голокост. Я доручив послу Ізраїлю в Польщі зустрітися з польським прем’єр-міністром і передати мою позицію", – наголосив він.
Згодом Нетаньяху домовився з главою польського уряду Матеуш Моравецький про старт діалогу, щоб уникнути подальшої ескалації скандалу.
Фото: Станіслав Карчевський
Натомість маршал Сенату Станіслав Карчевський заявив, що вища палата польського парламенту не має часу чекати на результати праці двосторонніх польсько-ізраїльських груп експертів. Він висловив переконання, що новелізація закону про ІНП Польщі – "це добра пропозиція, яка не вимагає жодних правок".