12 травня в Києві відбувся Форум об’єднаної опозиції, офіційною метою якого було підтвердити єдність останньої та оприлюднити її програму. Однак насправді виявилося, що організатори, крім символічного старту власної передвиборчої кампанії, намагалися утвердити в суспільній свідомості власне монопольне право виступати альтернативою нинішній владі та поставити інших політиків перед вибором «з опозицією він чи ні?».
Читайте також Форум об’єднаної опозиції: форма перемагає зміст
Основною інтригою заходу була відсутність лідера другої за рівнем суспільної підтримки опозиційної політичної сили – Віталія Кличка. Тим більше що, за інформацією Тижня, зайшли в глухий кут переговори об’єднаних з партією «УДАР» про формування спільного мажоритарного списку. Причиною нібито стала безкомпромісна позиція Яценюка, при тому що представники БЮТ висловлювали готовність шукати точки дотику, зокрема в ключовому для політичної сили Кличка питанні про визначення спільних кандидатів не на основі квот, а на основі рівня підтримки представника тієї чи іншої партії в кожному окремому окрузі.
Тож, найімовірніше, спільний мажоритарний список об’єднаної опозиції буде сформований з представників «Батьківщини», «Фронту змін» та ВО «Свобода» із залученням окремих кандидатів від дрібніших політсил.
Причиною досягнення домовленостей із Тягнибоком та їх відсутності з Кличком можуть бути політичні амбіції Арсенія Яценюка на прем’єрське, а в перспективі й президентське крісло. Вочевидь, Олег Тягнибок, рівень підтримки якого традиційно нижчий навіть порівняно з власною партією, не розглядається як можливий конкурент, тоді як Кличко з його високою динамікою рейтингу (що пояснюється, зокрема, намаганням його політсили уникати під час виборчої кампанії суперечливих тем), таким цілком може стати.
Анатолієві Гриценку, політична сила якого є четвертою за рівнем підтримки серед опозиційних сил (не рахуючи сумнівного з погляду опозиційності проекту Королевської), за інформацією Тижня, також вдалося досягнути домовленостей із Яценюком про приєднання в обмін на кілька прохідних місць у партійному списку об’єднаних. Щоправда, досі про це не було публічно оголошено, а відтак можна припустити, що питання ще залишається напіввідкритим і в разі, наприклад зростання рейтингу «Громадянської позиції» або зниження виборчого бар’єра до 3% у процесі можливого перегляду провладною більшістю закону про вибори проект Гриценка може спробувати самостійно взяти участь у перегонах.
Читайте також Віталій Кличко: «Опозиція має об’єднуватися вже в парламенті»
Про непропорційне посилення позицій Яценюка в об’єднаній опозиції може свідчити і той факт, що, за даними джерел Тижня, в КОДі спільний партійний список формуватиметься на таких засадах: 50% висуває керівництво «Батьківщини» на чолі з Турчиновим та Кожемякіним, 45% – Арсеній Яценюк, 5% дістається іншим учасникам. Рішення фактично приймає «тріумвірат» у складі Турчинов – Яценюк – Мартиненко. Причому останній бере найактивнішу участь у спонсоруванні об’єднання, зокрема вважається організатором самого суботнього форуму.
Попри здобуття формального статусу «лідера об’єднаної опозиції», перед Арсенієм Яценюком дедалі чіткіше постає проблема рейтингу: рівень підтримки об’єднаних у суспільстві фактично «вперся в стелю», і надалі можна розраховувати в найкращому разі на символічне приростання рейтингу за рахунок відсотків політичних сил, що поглинаються, але це щонайбільше 3–4%. Тож якщо їхня риторика не зміниться й гасла залишаться старими, то прогресу в електоральній підтримці не буде, а отже, Яценюк і Ко зможуть розрахувати лише на 30–35% мандатів за партійними списками.
Тим більше, підібравши під себе команду та електорат Віктора Ющенка і тепер намагаючись зробити те саме з підлеглими та виборцями Тимошенко, Арсеній Петрович так чи інакше буде змушений взяти на себе і тягар старих, часто скомпрометованих, кадрів. Зокрема, привернула увагу присутність на Форумі об’єднаної опозиції колишнього очільника ХДС Володимира Стретовича, який поступився лідерством у партії основному спонсорові Давиду Жванії. Останній, як відомо, 2010 року відіграв провідну роль у «тушкуванні» депутатів НУ – НС, однак останнім часом знову став активно вдаватися до «проєвропейської» риторики та піклуватися про долю держави і демократії в ній.
Відтак не виключено, що Яценюка дедалі більше ототожнюватимуть у суспільстві зі «старою опозицією» (вона ж «стара влада»), яка, на думку значної частини громадян, уже мала шанс довести свою спроможність. До того ж сам Арсеній Петрович обіймав високі посади не лише за Ющенка, а й за Кучми.
За таких обставин лінія на відверту або приховану конфронтацію з тими опозиційними силами, які не бажають визнавати його самопроголошене «лідерство», у підсумку може призвести до чергового самопоборення, яким неодмінно скористається Банкова. І першим тестом стане здатність досягнути компромісу у формуванні опозицією єдиного мажоритарного списку. Без нього в неї не буде шансів позбавити владу можливості знову сформувати більшість у новообраному парламенті.
Читайте ткож: Шанси перемогти на виборах у опозиції доволі високі