Останні шість місяців на словацькому політичному майданчику це мало вигляд вельми непрофесійної підготовки до зйомок фільму на тему кримінальної політики, корупції та мафії. Чогось на кшталт італійського серіалу «Спрут» із непідкупним комісаром Каттані. У Словаччині це дістало кодову назву «Горила».
Справа «Горила» та пов’язані з нею відомості обертаються в мережі вже років зо два. Журналісти багато разів намагалися подати детальну інформацію щодо цього, але завжди наражалися на мур мовчання. Виявляла свою зацікавленість і прокуратура, але все закінчилося призупиненням слідства. Перевірити походження матеріалу не вдалося нікому. Йдеться не просто про запис прослуховування, а про аналітичний матеріал, який, імовірно, зробили на підставі останнього. Характер справи нагадує роботу спецорганів.
Читайте також: Словаччина обрала лівих. Проблем з Угорщиною може побільшати
Усе змінилося, коли прем’єр-міністр Івета Радичова наказала Словацькій інформаційній службі забезпечити доступ своїм агентам до розгляду компрометуючих матеріалів у поліції та прокуратурі. Газети, часописи й телевізійні передачі в країні вибухнули інформацією хоч і неперевіреною, зате приголомшливою. Корупція в парламенті, хабарництво серед міністрів та високопосадовців… Матеріали охоплюють період від семи-восьми років тому й дотепер; вони компрометують як лівий, так і правий уряди, що були в цей час біля керма.
Словацька громадськість почала поступово довідуватися, що багато відомих політиків значились у платіжній відомості фінансової групи PENTA, яка за допомогою мільйонних хабарів поширювала свій вплив на прийняття рішень стосовно важливих економічних і господарських питань. З’ясувалося, що за збігом обставин до однієї з квартир на Вазововій вулиці в Братиславі потрапив працівник словацької спецслужби SIS. Невдовзі він збагнув, що доля підкинула йому найбільшу справу в житті. Адже сусіднє помешкання PENTA використовувала для конспіративних зустрічей із багатьма політиками. Старанний агент просвердлив стіну, наладнав прослуховування й аналізував, аналізував і ще раз аналізував.
Значущість опублікованої інформації та розчарування, що з неї випливало, вивели зазвичай сумирних словаків на вулиці. Близькі позачергові вибори до парламенту підлили олії у вогонь: міста країни охопили демонстрації супроти «Горили», під час яких не бракувало ані пожбурених бананів та каміння, ані поліції з водометами й піротехнікою.
«Горила» почала жити своїм власним передвиборним життям, і багато спостерігачів подумали, що той, хто її вигадав, або завзятий гравець, або геніальний стратег. Розчаровані виборці втратили свою ще донедавна тверду впевненість, отож почався час загальних вагань і вишукувань у «каламутній воді». З’явилися нові політсили, як-то «Партія 99%» або «Партія звичайних людей». Усі почали змагатися в обіцянках, що покладуть край корупції та підкупу. Уважний аналітик зрозумів би, що в Словаччині за такої ситуації можуть перемогти популізм і безвідповідальна демагогія.
З наближенням 11 березня, дня позачергових парламентських виборів, протестних акцій побільшало і зміцнився дух неадекватного популізму. Кожен виборець розумів, що в країні мусить змінитися політична система, а також з’явитися реальний контроль над нею з боку суспільства, аби запобігти повторенню справи «Горила». Але в Словаччині немає безстрашного й непідкупного комісара Каттані, як у тому італійському серіалі, тож виборець змушений усе вирішувати сам. Віддавати голос за менше зло.
Читайте також:Словацький уряд без пояснень скорочує фінансування проектів української діаспори
На виборах соціал-демократи на чолі з екс-прем’єром Робертом Фіцо (керував урядом у 2006–2010 роках) здобули 44,41% голосів і можуть розраховувати в парламенті на 83 місця зі 150, а відтак сформувати однопартійний уряд. Отож зрозуміло, кого словацький виборець на даному етапі вважає більшим злом. «Красти й брехати не можна!» – ось так звучить послання електорату політикам, причому не лише словацьким.
За докладнішого аналізу результатів виборів, однак, годі позбутися сумнівів і непевності. Ліві соціал-демократи носилися з привабливою програмою, що, мовляв, варто лише обкласти податками багатіїв та банки – й одразу стане ліпше. Ані слóва про особисту відповідальність кожного, продуктивну працю, чесну конкуренцію між людьми та в національній економіці загалом, питання європейської інтеграції та союзницьких домовленостей…
Словаччина пережила не тільки позачергові парламентські вибори, а й, можливо, найжорсткішу виборчу кампанію у своїй історії. Соціалісти перемогли й уперше від 1989 року створили одноколірний уряд без потреби в коаліції. У парламенті вони тепер можуть тільки власними голосами приймати проекти своїх законів і відкидати пропозиції інших.
Специфіка передвиборної ситуації, що її створила «Горила», може призвести до узурпації влади й підштовхнути країну до авторитаризму. Експерти вже висловили свої сумніви в тому, чи вдасться Роберту Фіцові виконати обіцянки, озвучені ним під час електоральної кампанії. Він керуватиме сам, а тому не зможе виправдовуватися діями опозиції.
«Горила» допомогла соціалістам перемогти на виборах, але чи навчила словаків орієнтуватись у каламутній воді?
Читайте також: Бита карта