▪   Олекся Басараб

Бита карта

ФОТО: REUTERS
Громадяни Словаччини проголосували проти популістів, які грали на міжетнічних суперечностях
Матеріал друкованого видання
№ 24 (137)
від 18 червня, 2010

У Словаччині відбулася виборча революція, яка продемонструвала, що наші сусіди всупереч загальноєвропейській тенденції на посилення ультраправих політичних рухів узяли курс на поміркованість та пошук компромісу між етнічною більшістю та меншиною. Отже, головні сюрпризи: успіх новачків із центроправиці, поразка лівих та крайньо-правих сил. Не спрацювала «угорська карта» (спекуляції на постійних конфліктах між Угорщиною та Словаччиною, до яких також втягнено численну меншину словацьких угорців). Експерти очікували зовсім іншого результату: посилитися позиції влади, яка підігрівала антиугорські настрої та сподівалася з них скористатися. Проте на виборах 12 червня партії, що складали урядову коаліцію, разом набрали менше голосів, ніж на минулих парламентських перегонах у 2006 році.

Крах популістів

Лівоцентристська партія пре­м’єр-міністра країни Роберта Фіцо «Смер» («смер» перекладається українською просто як напрямок, повна назва партії звучить як «Напрямок – соціал-демокра­тія») виграла вибори, дещо покращивши свій результат, але їхні коаліційні партнери програли. Популістська націоналістична Словацька національна партія заледве переповзла 5-від­сотковий бар’єр, набравши 5,7%. Лідер партії Ян Слота в розпачі після оголошен­­ня результатів заявив: «Який народ, такий уряд. Усі ми будемо плакати кривавими сльозами. В цій країні правитимуть гомосексуалісти та мадяри». Слота має репутацію словацького Жириновського, а ля­­пами в стилі Берлусконі не раз змушував словаків червоніти. Ще один союзник – Народна партія – Рух за демократичну Словаччину – не потрапила в парламент взагалі. На цьогорічних виборах словацьким владним партіям дуже зашкодила негативна кампанія та конфлікти з мас-медіа.

А ось табір опозиції посилився. Створена лише в березні 2009-го неоліберальна «Солідарність і Свобода», досягла неочікувано високого результату – 12,14% (це значний прогрес порівняно з минулорічними виборами до Європарламенту, коли вона здобула лише 4,71%). Основними рисами цієї партії є виразно ліберальні погляди щодо економіки та суспільства, а також спроба відме­жуватися від соціалістичного минулого – до партії не приймають тих, хто співпрацював зі службою безпеки Чехословаччини або мав комуністичне минуле. Словацька демократична та християнська унія – Демократична партія (СДХУ–ДП) натомість дещо послабила свої позиції. Один із довгожителів словаць­кої політи­ки – Хрис­тиян­сько-демокра­тичний рух, який українські та російські експерти часто називають проросійським, стабільно отримує місця в парламенті – цього разу 15 депутатських крісел.

Вибір угорців

Важливим результатом виборів є й те, що місцеві угорці теж відмовили в підтримці політикам, спрямованим на конфронтацію. Вперше за останні роки не потрапила до парламенту Партія угорської коаліції, яка має виразний націоналістичний характер. Із погляду багатьох словаків, це позитивна зміна, бо в дуеті зі словацькими націоналістами ця партія створювала напруження між жителями країни різного етнічного походження. Значна частина словацьких угорців відійшла від Партії угорської коаліції та підтримала нову партію «Міст – Híd» (híd – «міст» по-угорськи), головним слоганом якої є словацько-угорське порозуміння. Партія заснована на принципах міжетнічності, який помітний навіть у її назві.
Домінантна в Будапешті етнічна концепція народу, притаманна радше ХІХ століттю, дратує словаків, особливо коли йдеться про ініціативу угорського уряду надати право на подвійне громадянство всім етнічним угорцям, які проживають за кордоном. Але заяви уряду Фіцо про загрозу з півдня (аж до інтервенції) роздратували словаків ще більше. Важко уявити таке радикальне загострення двосторонніх стосунків країн-членів НАТО та Євросоюзу. До того ж відверте паразитування на ескалації відносин із сусідом словацьких виборців просто злякало. Коли подивитися на детальну карту результатів виборів, то видно, що владна коаліція отримала перевагу в частині північно-східних та північно-центральних виборчих округів, де населення досить гомогенне. Там же, де проживає більший відсоток угорців, успішнішою стала опозиція, а «Міст-Híd», набравши по країні 8,12% голосів, майже всюди переграв Партію угорської коаліції (4,33%).

Ще три місяці тому, за даними опитування Інституту дослідження меншин «Форум», 51% словацьких угорців збиралися голосувати за Партію угорської коаліції, а 28% – за «Міст-Híd». Але лідер партії Пал Чакі зробив критичну помилку, спробувавши традиційно набрати очки на словацько-угорському конфлікті. Політиків, які перейшли в «Міст-Híd», він оголосив зрадниками, а його партія назвала себе єдиною угорською партією в Словаччині. Рекламні білборди вона ставила тільки угорськомовні («Міст-Híd» натомість – двомовні), а з виборцями Чакі спілкувався переважно через угорський телеканал «Дуна», ігноруючи словацькі медіа. Чле­­ни його партії заявили, що готові відмовитися від словацького громадянства, аби стати громадянами Угорщини (члени «Міст-Híd» виступили за збереження словацького громадянства). Як показали результати виборів, словацькі угорці висловилися за зменшення міжетнічного напруження, тож тепер місцевим угорським націоналістичним політикам загрожує маргіналізація.

Зміна влади

Незважаючи на те що президент країни Іван Гашпарович доручив формувати новий уряд Фіцові, влада в Братиславі напевне зміниться. Коаліційний потенціал «Смер» тепер мінімальний. Всі опозиційні партії вже оголосили про несприйняття співробітництва з партією Фіцо. Соціал-демократи поки що сподіваються на двосторонні переговори, проте аналітики вже розписують крісла в майбутньому правоцентристському уряді, який сформує коаліція з чотирьох поміркованих правоцентристських партій. Ксено­­фобам у новому уряді місця не буде.

Що ж до нового прем’єра, то фаворитом є лідер СДХУ–ДП Івета Радічова. На думку директора словацького Інституту публічних справ Григорія Месєжникова, правоцентристські партії на сьогодні майже досягли політичної згоди, залишилося тільки дочекатися спільної заяви коаліціантів. Радічова може стати першою жінкою на чолі уряду країни. Торік їй трохи забракло голосів, аби стати президентом.

Попри перемогу в Словаччині політиків, які висловлюються за міжетнічну співпрацю та порозуміння, відносини з Угорщиною залишаться проблемними. Чіткого та тривалого покращення контактів із південним сусідом у Братиславі не очікують. Для покращення взаємин із Угорщиною потрібна ініціатива й з Будапешта, де при владі перебувають праві сили, не зацікавлені в дружбі з сусідами.

[1937]

 
Бельгія:

Перемога фламандських сепаратистів та валлонських соціалістів13 червня, наступного дня після словацьких, відбулися парламентські вибори в Бельгії. Перемогу здобув Новий фламандський альянс, який виступає за розширення автономії Фландрії, а в перспективі – її відокремлення. Альянс у нижній палаті парламенту Бельгії представлятиме 27 депутатів (зі 150), і це є найкращим результатом фламандських сепаратистів в історії країни. 26 мандатів здобули франкомовні соціалісти. Фламандська християнсько-демократична партія тимчасового виконувача обов’язків прем’єр-міністра Іва Летерма посіла третє місце, завоювавши тільки 17 місць.

14 червня король Бельгії Альберт розпочав консультації щодо формування нового коаліційного уряду країни

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.