«Це – вагомий внесок саме Ради Європи, зокрема її Асамблеї, у розвиток юридичного визначення поняття «політичний в’язень» та юридичної теорії і практики. Це – прорив», – сказав Головатий, відзначивши, що жоден міжнародний інститут, включно з ООН, досі не мав визначення «політичний політв'язень».
За його словами, резолюція про визначення терміна «політв’язень», як і інші резолюції ПАРЄ, входить до системи так званого м’якого права, до якого потрапляють і рекомендації Комітету міністрів Ради Європи.
«Натомість до так званого жорсткого права належать конвенції. Передусім Конвенція з прав людини», – додав Головатий.
Він наголосив, що до обов’язків членів Ради Європи входить провадження своєї внутрішньої політики з дотриманням і «жорсткого», і «м’якого» права.
«Якщо якась країна постійно не дотримується резолюцій Асамблеї, її попереджають про можливість санкцій. Є три види санкцій, передбачених статутом Ради Європи. Перший – нератифікація повноважень делегації, другий – позбавлення делегації права голосу на певний час. Пригадую, як 1999 року були застосовані санкції щодо Російської Федерації, коли спалахнула російсько-чеченська війна. Тоді були зупинені повноваження російської делегації. Якщо це недієві механізми, чому в такому разі всі бояться їхнього застосування? Позавчора була виголошена доповідь щодо Росії, і всі ж були проти того, щоб застосовувати санкції. Отже, вони щось важать? Якщо спікер російської Думи Наришкін за тиждень до обговорення російської доповіді скасовує візит до Асамблеї, це щось значить?», – відзначив Головатий.
Повний текст інтерв’ю Сергія Головатого читайте тут.
Нагадаємо, 3 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка затвердила визначення терміну «політичний в’язень».
Представники української опозиції впевнені, що вже на наступній сесії ПАРЄ визнає політв'язнями Юлію Тимошенко та Юрія Луценка.