Зокрема політолог Володимир Фесенко до таких дій відносить створення Комітету опору диктатурі, але не схильний вважати його прототипом майбутнього опозиційного об'єднання. «Це скоріше була реакція на арешт Тимошенко, на спільні виклики для опозиції. Я думаю, що Комітет опору диктатури буде тимчасовою формою координації дій опозиційних сил, а чим ближче до виборів, тим більше буде конкуренції між опозиційними силами» – зазначив політолог у коментарі Тижню.
Сергій Таран, теоретично припускає, що з Комітету може щось народитися але лише за однієї умови: «Якщо він висуне якісь конкретні ідеї, які будуть втілені у життя. А сам факт його існування поки що не говорить ні на плюс ні на мінус.»
Схожу думку висловив Тижню і політолог Сергій Гарань. «Це спроба, це крок а далі ми побачимо. Візьмімо акції 24 серпня. Там були різні політичні сили, вони не критикували одне одного, але потім виникло питання а що ж робити далі. І воно зависло в повітрі…»
Приблизно одностайні політологи і в баченні майбутніх шансів опозиції об’єднатися в єдину політичну силу.
«Обєднання опозиції може бути тоді, коли є якась чітка мета», – говорить Сергій Таран, – « Під якісь конкретні дії, на якісь конкретні заходи акції. Найкращою і найефективнішою перевіркою на те, чи здатна опозиція об’єднуватись було би висунення єдиного кандидата у мажоритарних округах, якщо такі вибори будуть. Тому що існує ймовірність, що мажоритарка буде в один тур і тоді влада легко виграє в опозиції. Оскільки у влади буде один кандидат, а в опозиції багато. Так само як було на останніх виборах Черновецього. Це би було гарним прикладом об’єднання. Коли досягти цього не вдасться, особливо під вибори, тоді можна стверджувати, що дієвої опозиції в Україні немає. Говорити ж про об’єднання в якусь єдину структуру, мені здається, неможливо. Тому що кожна структура має своє бачення партійних списків і тому нема стимулу до об’єднання. Можна говорити про об’єднання дрібніших політиків в одну структуру. Таких наприклад як Гриценко Кличко Катеринчук. Тобто тих які розуміють що ніколи не проведуть своїх людей по списку. Можливе також укрупнення опозиції. Але об’єднання в єдину структуру це утопічно .»
На думку політолога Олексія Гараня об’єднання опозиції до виборів-2012 можливо лише у формі координації. Більше шансів об’єднатися до виборів 2015 року, але тут все залежить від умов і від того наскільки лідери зможуть подолати особисті амбіції. «У нас були успішні приклади об’єднань. Напередодні Помаранчевої революції, коли об’єдналися навколо одного кандидата. Перед тим було об’єднання навколо РУХу, коли Україна йшла до незалежності. В принципі, українці можуть це робити. Хоча, ми маємо і багато негативних прикладів».
Повноформатне об’єднання в найближчій перспективі та й не тільки в найближчій не є реалістичним стверджує Володимир Фесенко. Реальною є можливість координації дій проведення певних спільних акцій, але треба розуміти, в якій формі об’єднуватись. «Якщо на виборах буде можливість як і раніше створювати виборчі блоки, тоді частина опозиції може об’єднуватись в такому форматі. Але лише частина. Але об’єднання в формі однієї партії з різних причин просто неможливе. Буде мінімум декілька центрів. Це «Батьківщина», «Фронт змін», «Свобода». «Удар» Кличка залишиться автономним. А от дрібні опозиційні партії і їх лідери будуть шукати до кого приєднатися», – говорить політолог, – «Єдине, що можливе (серед основних гравців) – це домовленості про висування єдиних кандидатів по мажоритарних округах. І то, знову ж таки між окремими політичними силами і по окремих округах. Та ж «Свобода» навряд чи буде домовлятися з «Батьківщиною» чи Яценюком про висування єдиних кандидатів. Особливо в Західній Україні по мажоритарці буде жорстка конкуренція між представниками опозиційних сил. Але у певних округах, я не виключаю, що такі домовленості можуть бути.»