Один із способів, за допомогою яких Іран може спробувати компенсувати наслідки ембарго США, може стати продаж більших обсягів нафти до Китаю, Індії та інших азійських країн, спонукаючи їх купувати за допомогою значних знижок. Західні держави наразі сподіваються переконати азійські країни скоротити власні обсяги закупівлі нафти в Ірану. Проте, ці зусилля можуть ніяк не вплинути на ядерні програми Ірану.
«Санкції часто є тупим економічним інструментом: навіть якщо їм вдасться спричинити значні економічні втрати та посилити суспільне розчарування з приводу економічних труднощів, вони також можуть ще більше закріпити режим Тегерану та посилити його непримиренність», – вважає старший науковий співробітник лондонського дослідницького центру The Chatham House Пол Стівенс.
«Враховуючи важливу роль нафти в глибокій політичній ДНК Ірану, ембарго поставить населення на бік нинішнього режиму. А це може помітно зміцнити режим Ахмадінеджада, в той час як він перебуває під значним тиском, особливо напередодні парламентських виборів, призначених на березень», – додав Стівенс.
Чиновники ЄС визнають, що санкції не є «срібною кулею» проти Ірану. Проте, вони сподіваються, що у поєднанні з активною дипломатією та ефективною військовою присутністю в регіоні економічний тиск створить необхідні дипломатичні важелі. Проблемою для Заходу є те, що станеться, якщо Іран відмовиться піти на поступки, коли санкції досягнуть свого піку.
Старший науковий співробітник Німецького Фонду Маршала Йогр Хіммельрайх вважає, що такі заходи можуть лише виграти час. «У кращому разі санкції можуть сприяти зміні режиму, але не зміні ядерної програми, яка відображає широке загальне почуття національної гордості та самосвідомості. Це може бути песимізмом, але я вважаю наступним кроком після санкцій – прийняття Ірану як ядерної держави», – зазначив Хіммельрайх.
Нагадаємо, 23 січня ЄС та США схвалили санкції проти Ірану, які передбачають негайне припинення імпорту іранської сирої нафти. Санкції ЄС передбачають також поступове згортання існуючих контрактів між Іраном і країнами ЄС про закупівлю нафти, яке має бути завершено 1 липня цього року.
Як відомо, за допомогою санкцій західні країни намагаються перешкодити реалізації іранської ядерної програми, спрямованої, на їхню думку, на створення атомної бомби.
Тегеран неодноразово заперечував ці закиди і заявляв, що мета програми винятково мирна, але доказів цього не надав.