«На жаль, ми досі мусимо говорити про Росію як про проблему й виклик для нашої безпеки. Не хотіла б заводити мову про це, одначе такою є реальність», – сказала екс-міністр оборони Литви.
Вона наголосила, що реформи важливі для збройних сил будь-якої держави, однак реформування російської армії, за словами Юкнявічене, «здійснюються на дуже дивних напрямках: один із них південний, кавказький, а другий західний».
«Литва, Латвія та Естонія нічим не загрожують Росії, НАТО не трактує Москву як ворога й активно співпрацює з нею на партнерських засадах, однак від 2007 року ми спостерігаємо нову стратегію в реформуванні оборонної галузі Росії. Остання модернізує свої військово-повітряні сили дуже близько до нашого кордону, зокрема в Калінінграді. Це турбує не тільки нас, а й держави, які не входять до Альянсу, наприклад Швецію. В цій країні сьогодні відбуваються запеклі дебати на тему оборони», – зазначила Юкнявічене.
З іншого боку, додала екс-міністр, це допомагає Литві у спілкуванні з партнерами по НАТО, плануванні його стратегії оборони та військових навчань у Балтійському регіоні.
«Адже всі розуміють, що це не жарт із боку Кремля. Зенітно-ракетний комплекс нової дії С-400 («Триумф»), оперативно-тактичні комплекси «Искандер», часті польоти російських винищувачів у балтійському повітряному просторі – все це бачиться дуже показовим. Чому РФ так чинить? Не маю відповіді. Очевидно, нерозумно витрачати стільки грошей на мілітаризацію в Балтійському регіоні, де ми можемо створити демілітаризовану зону й розвивати свої економіки. Це суперечить нашому розумінню стратегії оборони в районі Балтійського моря, утім, сподіваємося, що не призведе до воєнних конфліктів», – сказала Юкнявічене.
Інтерв’ю з колишнім міністром оборони Литви (2008-2012 рр) читайте у № 41 «Українського тижня».