"Держава надає бізнесу дешеве фінансування та кредитує купівлю іноземцями російської продукції, використовуючи систему держбанків; ініціює галузеві програми, виділяючи під них величезні гроші з бюджету; виступає посередником в усіх великих угодах злиттів та поглинань з іноземним бізнесом, фактично дозволяючи або забороняючи їх проводити", – зазначає Шавалюк.
"Прикметно, що бізнес Піднебесної також переважно державний, але значно успішніший, ніж російський. Чому так? Бо китайці, залишаючи власність за державою, ставлять на керівні посади західних менеджерів, яким лише забороняють красти та обмежують інвестиції за кордон. Кремль не тільки не забороняє красти (схоже, така радянська звичка збереглася на всіх рівнях російського суспільства), а й заохочує це (візьміть хоча б список мешканців елітних кварталів Лондона) та дозволяє виводити капітал із Росії", – продовжує експерт.
"Крім того, Путін і компанія використовують гроші, які заробляє бізнес, не для розвитку, а для забезпечення геополітичного впливу, керованого особистими комплексами, сформованими за радянських часів. Жодна інша країна такого калібру не намагається посісти в політичному плані вище місце, ніж передбачає економічний потенціал. РФ іде наперекір своєму вчителю Марксу, який казав, що політика – це лише концентроване вираження економіки. Вона витрачає величезні ресурси на будівництво політичних повітряних замків, відмовляючись від належного розвитку бізнесу. Як зазначав Лешек Бальцерович, мільйон приватних осіб із сильними стимулами може винайти значно більше, ніж сотня чиновників на верхівці влади. Росія цю істину ігнорує, прирікаючи свій бізнес на деградацію.
Сировинна спрямованість, масштабність і залежність від держави російського бізнесу роблять його подібним до неповороткого ведмедя, який намагається грати в шахи з рештою світу. Схоже, єдиний спосіб не програти – зробити "китайську нічию", – наголошує Шавалюк.
Детальніше читайте у матеріалі "Ведмеже підприємництво" у черговому номері "Українського тижня".