У першому раунді різниця між кандидатами становила тільки 0,8%, але в другому Земан переміг із 54,8%, а Шварценберґові лишилося 45,19%. Чому так сталося?
Колишній прем’єр-міністр Чехії Земан пішов із великої політики 10 років тому, перебрався до сільського будинку за 150 км від Праги, залишив посаду голови Соціал-демократичної партії і взагалі покинув її лави. А згодом заснував рух «Фанати Мілоша Земана» й заповзявся потихеньку готуватися до президентства.
Князь Карел Шварценберґ жив 40 років поза межами Чехословаччини. Він та його родина були змушені після захоплення влади комуністами в 1948 році емігрувати до Швейцарії. До оксамитової революції 1989-го Шварценберґ мешкав у Австрії та ФРН, підтримував чеських дисидентів. Після обрання президентом Чехословаччини Вацлава Гавела був ведучим його секретаріату й досі працює міністром закордонних справ Чехії.
Дві особистості представляють протилежні полюси політики. Земан – лівий, Шварценберґ – правий. Написати, що Чехія повернула ліворуч, було б великим спрощенням. Правда в тому, що лівий спектр підтримували виборці з містечок і сіл, а правий – населення великих міст, передусім Праги та її області. Перший обирали люди з низькими зарплатами, другий – із вищим рівнем життя.
Найбільший розрив у відсотках виник після телевізійної розмови суперників. Мілош Земан завдав Карелові Шварценберґу нищівного удару, розпочавши дебати на історичну тему. Депортація судетських німців із Чехії по війні та конфіскація їхнього майна – це тема, яка непокоїть чехів і досі. Помилкою Шварценберґа була його спроба пояснити перед камерами проблему, на яку більшість громадян звикли дивитися за схемою комуністичної пропаганди. Бо ще й зараз людей можна налякати «німецькими реваншистами», які хочуть повернутися до Чехії, захопити будинки, поля та фабрики. Ця невелика провокація привела Мілоша Земана до перемоги, й «судетський скелет», сховавшись до шафи, чекає чергової нагоди вплинути на простолюд.
Удже буквально днями, 7 березня, старий президент Чехії Вацлав Клаус піде з посади, і тоді свої передвиборні обіцянки візьметься виконувати Мілош Земан. Насамперед потрібно буде відновити єдність і спокій народу, що розгарячився під час електоральної кампанії. Крім того, міжнародна політика змушує до конкретних кроків, щоб стабілізувати ситуацію. На це чекають ЄС, усі сусідні держави й та ж таки Україна, президент котрої вже наступного дня після виборів запросив нового чеського лідера з візитом до Києва.
Становище президента, обраного всенародно, зовсім інше, ніж того, за котрого голосують у парламентській залі. Мілош Земан добре розуміє, в чому його сила. Журналістам він уже сказав, що нинішній уряд має тільки 8% симпатій населення і порівняно з підтримкою нового президента це практично нуль. Вихід Земан вбачає у дострокових виборах до парламенту.
Виявляється, йому не кортить бути «британською королевою». Це добре. Активний і працелюбний президент Чехії потрібен. І неважливо, дворянин він чи ні.