Держава і смартфони

Політика
8 Червня 2019, 10:31

Першим публічним заходом, який уже в статусі чинного глави держави відвідав Володимир Зеленський, став київський iForum. У команді президента вочевидь не просто так обрали конференцію діячів ІТ-індустрії. Словосполучення «держава у смартфоні» ще під час передвиборчої кампанії отримало стійку прив’язку до майбутнього переможця. Однак в Україні звикли до того, що програмні тези політиків нечасто перетворюються на конкретні результати. Тож візит на iForum мав дві мети: по-перше, учергове підкреслити різницю «нового» й «старих» політиків, по-друге, дати сигнал, що тема залишається ключовою на порядку денному президента. 

Однак за півтора місяця, які минули після виборів, чіткої програми дій у цій сфері (як і в інших) громадськості не репрезентували. Тож маємо доволі обмежений набір подій і явищ, які можна предметно обговорювати в контексті диджиталізації. До них належать: призначення Михайла Федорова позаштатним радником президента; запуск командою глави держави проекту LIFT; сама промова Зеленського на iForum; зустрічі в Адміністрації президента з міжнародними донорами України та фахівцями розвитку електронних послуг (е-послуг). Здається, небагато, але якщо детальніше проаналізувати кожен крок, то загальна картина стане зрозумілішою.

 

Читайте також: Гілки влади: система какофонія

Михайло Федоров — ключова фігура в команді Зеленського, якщо вести мову про напрям інформаційних технологій. 28-річного уродженця Запорізької області вже можна вважати своєрідним рекордсменом. Уперше широкій громадськості його особисто відрекомендував Володимир Зеленський у квітні під час шоу «Право на владу» (на 1+1). Озвучена тоді мета діяльності — реалізація «держави у смартфоні». Федоров став єдиним із рекомендованих тоді експертів, чия діяльність після виборів збігається із заявленою. Зеленський призначив його своїм позаштатним радником, тож формально Федоров не держслужбовець. Однак він і до виборів не приховував, що не збирається обіймати державну посаду. 
«Моя думка така, що в майбутньому команда розділиться. Частина й далі працюватиме на підтримку партії, частина — на президента, а інші люди займатимуться впровадженням (інновацій. — Ред.) на рівні держави. Я не знаю, що буде далі. Є люди, які точно сильніші за мене. І я точно не йтиму впроваджувати на рівні держави… Окрім того, я маю бізнес, який не готовий полишати. Натомість у нас є люди, які очолюють великі ІТ-компанії зі штатом по тисячі осіб, і вони вже готові залишити операційну складову та впроваджувати щось на державному рівні.

 

Є люди, які давно це роблять у iGov… Я, скоріше за все, якось консультуватиму й допомагатиму», — казав Федоров у день другого туру виборів 21 квітня в коментарі Тижню. На цей час він керує власною компанією SMMSTUDIO, а раніше обіймав посаду операційного директора в проекті «Суперлюди». Хоча компанії й мають відмінний профіль, але основною складовою їхньої діяльності є популяризація певного продукту серед інтернет-користувачів. Особливо це стосується власного бізнесу радника президента. На останніх виборах Федоров виступив у ролі політтехнолога й відповідав за мережеву складову кампанії майбутнього президента. Він не вперше має стосунок до політичної кампанії. На виборах 2014-го висувався кандидатом у народні депутати від партії «5.10» екстравагантного політика Геннадія Балашова. Хоча тодішній рейтинг політсили та 166-й номер Федорова в списку свідчать про формальність того балотування.

 

Читайте також: Володимир Зеленський. Маестро імпровізацій

Після виборів він уже не так охоче спілкується з пресою. На прохання дати коментар щодо ініціатив команди президента у сфері ІТ відсилає до прес-служби партії «Слуга народу» й до моменту публікації цього матеріалу не виходить на зв’язок. Розділення повноважень, про яке казав Федоров до виборів, поки що не сталося. Він особисто супроводжує Зеленського на iForum, особисто проводить наради щодо впровадження е-послуг, а віднедавна став ще й керівником digital-напрямку «Слуги народу». Іншими словами, віднині Федоров відповідає за передвиборчу кампанію політсили також. 

Щодо проекту LIFT, який запустили відразу ж після інавгурації Зеленського, поки що більше запитань, ніж відповідей. Саме слово теж було частиною передвиборчої агітації нового президента. «Наше завдання — запустити соціальні ліфти, і ми вже працюємо над цим», — переконував Федоров у день виборів. Нині ж працює бета-версія веб-сайту, де кожен охочий може залишити свою ідею про розвиток країни, подати резюме чи проглянути оголошені вакансії. Наразі вакансія одна — керівник проекту LIFT. Шукають успішного управлінця з досвідом побудови проекту з нуля, а за це обіцяють «конкурентну оплату витрачених сил та енергії, роботу в команді Зеленського, можливість самореалізації та офіс у центрі Києва». Скільки людей подалося на цю роботу? Хто та звідки виплачуватиме «конкурентну» зарплату тому ж керівникові проекту? Хто саме від влади контролюватиме впровадження ідей на місцях? На всі ці запитання в команді Зеленського поки що ніяк не відреагували й уже звично пропонують зачекати.

Що ж до промови Зеленського на iForum, яку можна вважати програмною, то недоброзичливці нової влади відразу ж розтягли її на цитати та меми. Особливу популярність отримали «великобританці» та «чувак, який порвав епоху» (стосовно Ґутенберґа). Над фразою про «старушку Великобританію» встигла посміятися навіть посол цієї країни. Проблема в тому, що ці жарти повністю притлумили сенс виступу президента. Зеленський спробував виголосити змістовну промову, нехай і у властивому йому стилі. Він опирався на дані, які насправді можна вважати авторитетними й навіть загальновизнаними. Лише один приклад: «Можете вважати мене мрійником, але ми реально хочемо зробити країну в смартфоні, уряд у смартфоні… Перший рівень — інформація про державу. Другий рівень — комунікація з державою. Третій — транзакції з державою. Четвертий — залучення в управління державою». Чотири названі Зеленським рівні є повторенням чотирьох стадій розвитку електронних сервісів та урядування, які визначила ООН ще 2010 року. В іншому місці промови Зеленський узагалі прямо посилається на звіт ООН щодо розвитку електронного урядування в 2018-му. Звісно, президент не сказав нічого конкретного про способи подолання двох типових проблем розвитку е-урядування в Україні: пошук та систематизація даних і поліпшення доступу до інтернету в регіонах (до речі, саме це, а не низька кількість е-послуг, які надає держава, стало головною причиною низького місця України у звіті ООН за 2018-й, на який послався Зеленський). Ключове в іншому: цим Зеленський дає сигнал, що збирається рухатися в загальноприйнятому фарватері й не руйнувати досягнень за попередні роки.

 

Читайте також: Початок епохи невизначеності

Такий самий сигнал дають і зустрічі в Адміністрації президента з цього напрямку. Олексій Вискуб, який із 2015-го працює заступником голови Держагентства з питань електронного урядування, каже, що таких зустрічей відбулося вже кілька й вони справляють загалом позитивне враження. «На мій погляд, ключова поточна перемога в тому, що нова команда дуже адекватно та об’єктивно оцінює нинішній стан розвитку е-послуг, з усіма позитивними результатами та з усіма недоліками й проблемами. А головне, маючи конкретні круті пропозиції», — зазначає він.

За словами Вискуба, головне, що цікавить міжнародних донорів та європейських партнерів України, якраз питання спадковості політики в діях нової команди Зеленського. Усі плани країни в розвитку електронного урядування завжди узгоджуються з ними. На думку Олексія, нова команда розуміє це, а акцент хоче робити на ширшому залученні громадян до нових можливостей.

«(Ідеться про. — Ред.) більший фокус на планування завдань навколо громадянина, більший фокус на користувача, а також про залучення цільової аудиторії на кожному етапі — від плану до проектування й тестування е-послуг», — додає Вискуб. На запитання про розуміння новою командою типових для України проблем, як-от опір чиновників на місцях і відомств, зазначає так: «Хоч би в яку успішну країну в сфері е-урядування ви приїхали, там завжди скажуть, що 80% успіху цифрових реформ — це політична воля найвищого рівня. Нова команда розуміє цю проблему, й вона найбільше обговорюється на зустрічах. І ми вже маємо чітке бачення, як її вирішувати. Воно може стати найкращою практикою в ЄС, але про це ви маєте почути згодом і не від мене. Єдине можу сказати, що це найсучасніша модель, запропонована в дослідженнях Світового банку». Зі слів Вискуба зрозуміло, що за кілька тижнів на нас чекає презентація нового плану розвитку пріоритетних е-послуг на найближчі два роки. До переліку увійшло 90 послуг. Там обіцяють презентувати й нову філософію їх надання: об’єднання послуг в одну електронну комплексну навколо бізнесової або життєвої ситуації, запровадження повністю автоматичних послуг без чиновника, смарт-контракти на блокчейні та смарт-послуги (які надаються без запиту громадян). Також уже в липні планують презентувати бот для підтримки надання е-послуг. 
Якщо підсумувати, то і плюси, і ризики курсу Зеленського на «державу в смартфоні» полягають у тому, що ця теза залишається складовою піару нового президента. Плюси — в увазі до теми, яку зберігають у команді голови держави. Ризики в тому, що курс на цифрову економіку та управління може стати заручником політичного успіху або невдач самого Зеленського та його партії «Слуга народу». Адже ключова особа в команді з цього питання і досі поєднує функції і координатора напряму, і технолога президента та його політсили.