По-перше, на його думку, на момент прийняття Конституції в 1996 році українські законодавці не мали достатніх знань і досвіду для належного затвердження конституційних принципів функціонування та розвитку деяких інститутів.
«Це призвело до недосконалості конституційних положень або навіть некоректного відображення цілих правових інститутів. Наприклад, недостатнє розуміння доктрини прав людини призвело до того, що соціально-економічні права були закріплені в такій же правовій формі, як і основоположні права і свободи людини. Механізм організації влади не відповідає принципам змішаної республіки. Недоліки в регулюванні центрального рівня виконавчої влади, зокрема використання невизначеного поняття "інші центральні органи виконавчої влади", перешкоджали коректномупроведеннюадміністративної реформи. Був закладений не кращий фундамент для розвитку місцевого самоврядування, а регіональне самоврядування не передбачено Конституцією взагалі», – зазначив експерт.
По-друге, стверджує автор, ідеї значної кількості конституційних положень були спотворені при застосуванні відповідних норм.
«Неточності конституційних положень використовувалися суб'єктами політичних відносин для того, щоб привласнити собі якомога більше повноважень, уникнути відповідальності. Ряд положень порушувалися й ігнорувалися владними суб'єктами. При підготовці та проведенні конституційної реформи можна ідентифікувати всі проблеми застосування Конституції та встановити додаткові гарантії, які запобігли бзловживаннювладних суб'єктів у майбутньому», – підкреслив автор.
По-третє, на думку члена Конституційної асамблеї, легітимність Конституції на даний момент є сумнівною.
«Перший удар по ній було завдано змінами 2004 року. Шкода була заподіяна не тільки порушенням процедури, але й мотивацією змін і самим їх необдуманим змістом. Другим ударом стало рішення Конституційного суду від 30 вересня 2010 року, яким КС постановив визнати такими, що не відповідають Конституції,зміни 2004 року (це після неодноразового застосування та тлумачення відповідних конституційних норм самим судом) і відновити дію попередньої редакції Конституції України. Внаслідок цього рішення в Україні змінилося конституційне регулювання, що є парадоксом у практиці конституціоналізму. Саме тому Парламентська асамблея Ради Європи у своїй резолюції №1755 від 4 жовтня 2010 року "Функціонування демократичних інституцій в Україні" закликала Верховну Раду "ініціювати всеосяжний процес конституційної реформи з метою приведення Конституції України у повну відповідність до європейських стандартів". І ще один удар по легітимності Конституції було завдано при внесенні в неї змін 1 лютого 2011 року, коли серед голосуючих за відповідне рішення виявився навіть депутат, який під час голосування перебував за кордоном і мав при собі картку для голосування. Немає гарантії, що він був єдиним, за кого проголосували всупереч його волі», – зазначив він.
Названі вище проблеми, за твердженням експерта, не можуть бути вирішені інакше, як шляхом конституційної реформи.
Нагадаємо, президент Віктор Янукович створив Конституційну асамблею як спеціальний допоміжний орган при президентові 17 травня. Представники опозиції відмовилися брати участь у роботі асамблеї.
20 червня відбулося перше засідання Конституційної асамблеї, під час якого Янукович висловив сподівання, що після виборів Верховної Ради до роботи асамблеї приєднаються представники опозиції.