— Як фінансується інститут бізнес-омбудсмена в Україні?
На сьогодні офіс омбудсмена повністю фінансується міжнародними донорами, це дев’ять країн Європи й Америки. Ні українська держава, ні українські підприємці не беруть участі у фінансуванні інституції. Фінансування передбачене на два роки, тобто від початку цього року до 2017-го. Наразі йдеться про його продовження. І водночас після ухвалення закону, який зараз обговорюється в уряді, ми розпочинаємо переговори з урядами й бізнес-асоціаціями про поступове включення у фінансування інституту бізнес-омбудсмена. Було б нормально в майбутньому до цього поетапно залучати й українську державу.
— Яку частку виділили донори і як вона розподіляється між дев’ятьма країнами Європи? Яка загальна сума донорського фінансування і яка з країн робить найбільший внесок?
Бюджет виділений на два роки — це близько €3 млн, тобто €1,5 млн на рік. У частках складно назвати, тому що тут інша ситуація. Рахунок ЄБРР, через який фінансується наша інституція, включає також фінансування інших проектів, не лише нашого. У Національній раді реформ є обслуговуюча структура, яка також фінансується з цього рахунка. Частина реформ державних підприємств також фінансується цими структурами. Я не знаю, яка загальна сума, це відповідальність ЄБРР.
— Ваша організація співпрацює тільки з великим чи й із середнім бізнесом також?
Ми працюємо з усіма видами бізнесу. Якщо брати статистику, яка є у нас на цей момент, то понад 80% скарг надходять від малого й середнього бізнесу й порівняно невелика частина — від великого бізнесу. Малому бізнесу набагато важче захиститися від дії або бездіяльності різних державних органів, тому природно, що ми отримуємо від нього скарги. Вони бачать в нас інституцію, яка може захистити їх, їхні правові інтереси.
Читайте також: Між виживанням і розвитком
— Якого характеру скарги надходять від малого й середнього бізнесу?
Ми не бачимо великої різниці між малим, середнім і великим бізнесом. Існує незначна специфіка, досить багато скарг надходить від малого бізнесу про регулювання малих архітектурних споруд, що не є актуальним для великого бізнесу. На початку роботи ми отримували скарги з введення касових апаратів у малому бізнесі. Інші проблеми виникають як у малому, так і в середньому й великому бізнесі. Якщо класифікувати, то найбільша кількість скарг на дії державної фіскальної служби (близько 40%). Тут я підкреслив би повернення ПДВ, електронне декларування ПДВ, ситуації, коли податківці не знаходять підприємства на місці реєстрації. Багато скарг отримуємо з питань електронного адміністрування податків, скарги про порушення кримінальних справ проти бізнесу.
На другому місці після Податкової — скарги на силові структури. Вони в основному стосуються порушення кримінальних проваджень про перевищення повноважень у ході досудового розгляду (під час проведення обшуків, вилучення документів, опитування свідків або обвинувачуваних). Складається таке враження, що кримінальне право взагалі занадто часто застосовується у сфері бізнесу. У мене великий досвід роботи в ЄС, але я ще не зустрічав, щоб кримінальне право так часто застосовувалося серед бізнесу. Ще один блок питань пов’язаний із виконанням рішення судів.
Було також декілька випадків у зоні АТО або в Криму. У Криму це пов’язане, у першу чергу, з поверненням майна бізнесу з окупованого Криму. Бізнес повинен був мало не в самого себе викупити те, що йому раніше належало, тобто платити митний внесок, ПДВ на майно, яке було в Криму.
На нашому сайті є електронна форма звернення. Вона дуже проста: хто скаржиться, на що, вжиття яких заходів бізнес чекає від нас і чи виконував сам які-небудь дії. Форма передбачає можливість додатка документа, який підтверджує факт, викладений у скарзі, і можливість вислати його в електронному форматі. Заявник автоматично отримує підтвердження, що скарга до нас дійшла. Потім протягом 10 днів ми розглядаємо, чи відповідає скарга критеріям, які існують за нашим регламентом. Є декілька критеріїв, які ми не розглядаємо: якщо приватний бізнес скаржиться на приватний бізнес, якщо приватний бізнес скаржиться на рішення суду. Ми не переглядаємо рішення судів. З моменту порушення повинно пройти не більше року, тобто ми розглядаємо новітні порушення. Дуже важливий момент, коли ми іноді змушені відхилити скаргу, бо цього вимагає наш регламент: бізнес повинен використати хоча б одну адміністративну процедуру перед зверненням до нас, якщо така процедура існує. Хороший приклад — це Податкова. Якщо інспектори порушили права бізнесу, то в Податковій існує досить чітка процедура апеляції.
Сторона повинна пройти хоча б одну стадію апеляції, і якщо відповідь не задовольнить бізнес, тоді вже можна звертатися до нас. У тих сферах, де немає апеляції, можна звертатися до нас відразу. Якщо скарга відповідає нашим критеріям, ми інформуємо бізнес про те, що їхня скарга прийнята на розгляд по суті, і тоді впродовж трьох місяців ми проводимо детальний розгляд скарги. Тут дуже важливий момент: ми дивимося на явище нейтрально, тобто ми оцінюємо факти, які надає нам бізнес, вислуховуємо другу сторону. Тобто якщо скаржаться на Податкову, ми звертаємося до них, вислуховуємо її аргументи й тоді визначаємось, правий чи не правий бізнес, на нашу думку. Якщо бізнес правий, ми вживаємо заходів із виправлення ситуації. За досить короткий період ми отримали чимало скарг, близько 400. Ми розпочали роботу в перших числах травня цього року й до сьогодні закрили близько 50 справ, по яких вже були прийняті рішення. В основному це були позитивні рішення на користь бізнесу. Інші скарги у виробництві. За цей короткий період ми змогли повернути бізнесу (там, де можна підрахувати пряму вигоду бізнесу) понад 135 млн грн. Це були ПДВ, відміна штрафів і санкцій, випадки визнання витрат бізнесу. Можу навести кілька прикладів, коли податкові органи не визнавали витрат бізнесу, тобто бізнес не міг знизити свої прибутки, які потім оподатковуються податком на прибуток й іншими податками. Це лише «прямі гроші», якщо можна так сказати, які ми повернули бізнесу.
— Який бізнес фігурує в цифрі 135 млн грн — малий, середній чи великий?
Я б сказав, що 50 на 50. Ми тут маємо невеликі суми маленького бізнесу, але для малого бізнесу 20–40 тис. грн — це дуже важлива сума. Ми мали випадок із ПДВ, коли мільйони гривень були повернені бізнесу. Це не великий бізнес, а, швидше за все, від середнього до великого, який через бездіяльність податкових органів просто не міг захистити свої права.
— Чого ви вже досягли з моменту призначення вас на посаду?
По-перше, я б зазначив, що бізнес дуже позитивно оцінює нашу роботу. Коли ми розглядаємо скаргу, то надсилаємо представникам бізнесу питальник, за яким вони оцінюють наші дії. На сьогодні ми отримали лише дуже позитивні відгуки. Також надходять письмові подяки. І тут виділяти конкретні випадки було б досить складно. Але цікавий момент у тому, що мої співробітники кажуть, що уперше в історії сучасної України Головне слідче управління при МВС просило вибачення у великого міжнародного іноземного бізнесу щодо неправомірних дій під час обшуку на цьому підприємстві. Те, що це уперше трапилося, вельми вражає. Дуже важливі випадки, коли нам вдалося досягти, щоб були закриті кримінальні провадження. У міжнародній практиці, зокрема ЄС, США або інші розвинені країни, якщо вже проти бізнесу відкрито кримінальне провадження, це найгірше, що може статися для нього. Це псує його репутацію і робить практично неможливим подальше існування.
— Як організована ваша робота з бізнесом? Чи контактуєте ви із заявником?
Ми використовуємо усі форми комунікації. Заявник повністю обізнаний про наші кроки. Якщо ми зробили якийсь крок у бік Податкової, то відразу виходимо на зв’язок із скаржником і пояснюємо, що ми зробили, тобто інформуємо заявника, як просувається його справа. Гадаю, що це хороша практика.
Читайте також: Випробовування на міцність
Траплялися випадки, коли мої співробітники повинні були виїжджати на місце, щоб з’ясувати конкретну ситуацію. Буває, що скаржники хочуть детальніше викласти факти, які у них є, тоді вони приходять до нашого офісу. Іноді виникають додаткові питання. Тоді, звичайно, ми запрошуємо людину до себе. Якщо скаржник мешкає не в Києві, ми намагаємося не збільшувати його витрати на комунікацію з нами. На цей випадок є телефон, скайп та інші засоби зв’язку. Нечасто, але трапляється, коли бізнес приходить до нас і обговорює додаткові моменти, які не відбиваються в конкретних документах, які він надіслав.
— Наскільки влада дослухається до потреб бізнесу?
У мене склалося позитивне враження, адже у багатьох випадках до нас не лише дослухаються, а й приймають рішення, виходячи з того, що ми рекомендуємо. Звичайно ж, не скрізь усе гаразд. Ми хотіли б тіснішої або більш конструктивної співпраці з силовими структурами. Там багато труднощів. Вони дуже захищають свій мундир.
Зараз ми готуємо меморандум про співпрацю з МВС. Сподіваюся, що в недалекому майбутньому ми його підпишемо. Я вже говорив із паном Грицаком, керівником СБУ, він теж виразив готовність до підписання цього документа. Гадаю, що для цих структур це дуже важливо, бо є своєрідним сигналом для регіональних структур цих органів про те, що керівництво готове з нами співпрацювати. Я сподіваюся, що це сприятиме більш конструктивній співпраці.
Міністерство економіки виконує дуже хорошу роботу й тісно співпрацює з бізнесом. У цій сфері, звісно, існує багато проблем, і дуже швидко все змінити буде важко. Проте сам міністр економіки, на мою думку, є ініціатором найрадикальніших реформ. І я сподіваюся, що ці реформи рано чи пізно дадуть позитивні результати.
Також можна назвати Міністерство агрополітики. Я зустрічаюся з аграріями, і там видно прогрес. Звісно, є дуже складний сектор інфраструктури, у нас також були питання щодо скарг іноземних інвесторів. Після нашого втручання відбувся позитивний діалог із Міністерством інфраструктури з вирішення тих проблем, які ми озвучили. Тут, напевно, важко перелічити усі міністерства, пов’язані з бізнесом. Дуже великі очікування від податкової реформи. Це досить відповідальне завдання для Міністра фінансів.
— Чи збігаються реформи, що проводяться в нашій країні, з потребами та очікуваннями бізнесу?
Дуже важливо розуміти, у якій ситуації перебувала Україна після Революції гідності. На жаль, треба констатувати, що за 25 років не проведено жодних реформ, які мали б позитивний вплив на бізнес. Тому проблем у цій сфері накопичилося чимало.
Є дуже позитивні зрушення у вирішенні питань ліцензування, прозорості процедур держзакупівель. Раніше міжнародний бізнес, який тут працює, навіть не розглядав ці питання, тому що там процвітала корупція. Вони за своїми внутрішніми правилами не могли брати участі. Зараз ситуація помітно виправляється. Це, на мою думку, відзначать ті, хто оцінює бізнес-клімат в Україні.
— Як ви ставитеся до проектів податкової реформи і який із них вважаєте найоптимальнішим?
На мою думку, оптимальної податкової системи не існує. Якби вона була, то уже б десь застосовувалася. Податкові системи дуже залежать від конкретної ситуації в конкретній країні. Я не беруся судити про позитивні або негативні моменти тої чи іншої моделі. Я вже звертав вашу увагу на те, що я вважаю, щоб головний акцент має бути поставлений на реформу адміністрування податків і митниці. Тут існує найбільша проблема. А там тариф буде 18% або 16%, але не це найважливіше. Звісно, якщо брати по навантаженню оподаткування, то це питання, яке треба вирішувати. Бо це дуже високе оподаткування на робочу силу. Зменшити в цій сфері оподаткування і знайти компенсатори, які не дали б негативного впливу на бюджет; такі компенсатори, які можна було б легко адмініструвати. Складні податки складно адмініструвати. Тому я б шукав простіші компенсатори. Основний акцент слід зробити на зміні системи адміністрування податків, які досі перебувають у занедбаному стані.
— Якщо провести паралелі з Литвою: як вам допомагає досвід роботи там у вирішенні питань в Україні? Як під час кризи 2008 року держава допомагала бізнесу?
Звісно, ми пройшли через багато з тих реформ, які зараз розробляються або здійснюються в Україні, тому знаємо і позитивні, і негативні моменти, пов’язані з різними реформами. Я двічі був не лише міністром фінансів у своїй країні, а й сюди приїхав по закінченні мого терміну як єврокомісар із податків, митниці, боротьби з шахрайством й аудиту, і цей досвід мені допомагає використати європейські інструменти в повсякденному житті тут, в Україні.
Читайте також: На порозі торговельної війни?
Під час кризи 2008 року ситуація була дуже складною. Скарбниця спорожніла, існувала велика кількість зобов’язань перед внутрішніми і зовнішніми кредиторами. Я мав зробити дуже багато непопулярних кроків. Відмінна риса нашого погляду на кризову ситуацію — це те, що ми провели необхідні реформи протягом півроку. Ми досить швидко відновили довіру кредиторів, змогли вийти на міжнародні фінансові ринки, що було дуже важливо. Відверто кажучи, люди стомлюються від постійних реформ. Основні зміни треба проводити якнайшвидше. Не так, як в Україні, адже Литва — член ЄС й отримує звідти велику допомогу. І найперші кроки, котрі ми зробили в розпал кризи, це перенаправили допомогу ЄС на потреби бізнесу. Були створені інструменти й гарантії для бізнесу. Це, напевно, теж допомогло вийти з цієї складної ситуації.
— А що ми з цього можемо використати на практиці?
Не потрібно вчитися лише в Литви. Є дуже багато хороших європейських практик, і литовські експерти допомагають в різних сферах тут, в Україні. Практики доступні, тобто ЄС відкритий, і їх можна використати, не варто винаходити велосипед. Є, припустімо, питання з повернення ПДВ; є естонська практика, де ПДВ повертається протягом одного дня; є португальська практика, яка перенесла усю систему на електронне декларування. Система працює, як годинник, і бізнес нею дуже задоволений. Я не вважаю, що треба зосереджуватися на прикладі лише однієї країни. В Україні працюють експерти з різних держав, і всі вони мають вдалі приклади зі своєї країни, їх треба тільки впроваджувати.
Ми з міністром Абромавичусом кілька разів обговорювали реформування статистики. Я керував цією галуззю в Литві й реформував її повністю. Можна взяти приклад Литви і реформувати цю сферу. Я знаю, що з НАБУ вони співпрацюють. У нас є така служба спеціальних розслідувань, там вже існує досвід практичної діяльності. Я ще раз хотів би акцентувати увагу на податковій сфері. У Литві податкова змогла перейти з останнього на перше місце в довірі бізнесу. Виходить, що є чого повчитися: які інструменти були запроваджені, які методи застосовані. Бізнес розуміє, що податкова просто напрацювала сервіс систем оцінки ризиків, вона не нападає на усіх підряд, а робить точкові й ефективні рейди там, де дійсно існують проблеми. Щодо системи обслуговування бізнесу: у Вільнюсі ти можеш прийти до центру обслуговування клієнтів, і відчуєш себе, як у банку. Там працюють консультанти, з котрими приємно спілкуватися. Ти ставиш своє питання, і тобі пояснюють, як його вирішити. І ти виходиш задоволений. Ось такі прості приклади, тут багато чого варто повчитися.
——————————————————
Альгірдас Шемета народився 1962 року у Вільнюсі. 1985-го закінчив економічний факультет Вільнюського університету. Після відновлення незалежності Литви працював у Мінекономіки та Мінфіні. 1997–1999-го та 2008–2009-го очолював Мінфін. З 2010 року обіймав посаду єврокомісара з оподаткування, митного союзу, аудиту та боротьби з шахрайством. З 2014-го — бізнес-омбудсмен в Україні, куди був призначений за рекомендацією ЄБРР.