Підставою для цього стало нехтування Олещенком правами журналістів і його намір влаштувати судову тяганину з виданнями, котрі викривали корупційні дії, в яких він міг бути задіяний.
Так, за інформацією Інтернет-видання «Житомир.інфо», після публікацій на деяких сайтах Олещенко вирішив звернутися до суду, обурюючись із приводу матеріалів на його адресу, де він фігурує в «корупційних скандалах». Олещенко заявив про це тільки одному сайту в Житомирі.
«Якщо пан Олещенко вважає, що він не має стосунку до цих та інших скандалів, то він має надати громадськості конкретні факти, що свідчать про зворотнє. В іншому разі поодинокі заяви для обраних медіа можна розцінювати не інакше як спосіб цькування видань, які зважилися друкувати правду», – йдеться в заяві Антикорупційної ради.
Ім’я Олещеннка, зокрема, згадували в корупційному скандалі щодо придбання обладнання для станції знезараження води. Документи з виконання цієї угоди погодило управління житлово-комунального господарства, що підпорядковується безпосередньо.Олещенку. Як з'ясували у СБУ, на момент підписання акту обладнання не було ввезено на територію України.
Крім того, Олещенка підозрюють у корупційних діях щодо отримання медичної допомоги, про що свідчать документи за 13-річний період (2000-2013 рр.) існування «Лікарняної каси Житомирської області». В документах зазначено, скільки внесків надійшло від учасників програми взаємодопомоги й скільки коштів було використано на їх лікування. Найбільше коштів серед усіх учасників цієї програми отримав заступник голови Житомирської ОДА Олещенко (ним сплачено внесків 1869 грн, а виділено на лікування 74466 грн).
В ГО «Антикорупційна рада України» зауважили, що в разі подальшого тиску на ЗМІ будуть звертатися до Президента, Генеральної прокуратури та Служби безпеки України з вимогою притягнути до відповідальності й звільнити Олещенка як «узурпатора влади та ворога преси».
Активісти нагадують, що 2012 року Олещенко «на корені зарубав» процес розроблення й впровадження регіональної антикорупційної програми в Житомирській області, офіційно ініційований Антикорупційною радою в рамках реалізації схваленої президентом України Національної антикорупційної стратегії на 2011-2015 рр.
«Такі чиновники ганьблять звання державного службовця, і тому не мають морального права лишатися на своїх посадах. Ми виступаємо за безкомпромісну люстрацію в лавах посадовців, які погрожують розправою із четвертою владою – засобами масової інформації», – прокоментував голова правління Антикорупційної ради України Богдан Якимюк.
Як повідомлялось, минулого року Національна спілка журналістів України оприлюднила список посадовців, які своїми діями перешкоджають роботі журналістів. Список очолив голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Також до нього увійли голова фракції КПУ Петро Симоненко, тодішній голова Державної фінансової інспекції Петро Андрєєв, голова Черкаської ОДА Сергій Тулуб, та перший заступник голови Київської обласної державної адміністрації Ярослав Москаленко, голова Вінницької райдерж адміністрації Павло Векліч, начальника управління Одеської обласної ради з майнових відносин, депутата Одеської міської ради за списком Партії регіонів Олексій Єремиць, суддя Замостянського районного суду Вінниці Наталія Бессараб, прокурора Кіровського району Дніпропетровська Станіслав Лисенко.