Соціальна активність учасників Євромайдану
Активність у соціальних мережах прихильників Євромайдану вже встановила кілька рекордів.
Зокрема рівень активності українців в соціальних мережах 21 листопада був найвищим за останні кілька років. Аналогічна ситуація й в новинарних ЗМІ.
В ніч з 21 на 22 листопада був зафіксований один з найвищих піків відвідуваності за останні кілька років:
Українці також активно долучаються до різноманітних флешмобів – змінювали свої аватарки та кавер-пейджі в соціальних мережах на зображення зі стилістикою ЄС.
Тим часом офіційна сторінка Євромайдану у Facebook стала найшвидше зростаючою сторінкою в українському сегменті цієї соцмережі. Сторінка була створена активістами Євромайдану 21 листопада, і станом на ранок 27 листопада вже налічує 64 тисячі прихильників. Також сторінка є №1 в Україні за показником «talking about» –складає 73 тисячі – це найбільший за всю історію українського Facebook показник. Це означає, що 73 тисячі людей за останні 6 днів якось взаємодіяли зі сторінкою – лайкали, коментували, поширювали контент тощо.
Зламані поштові скриньки
Протягом тижня відбулися масові хакерські атаки на електронні скриньки та акаунти у соціальних мережах політичних сил, опозиційних політиків та їх прес-секретарів. Так, УДАР заявив про хакерську атаку проти партії.
«Спочатку зловмисники намагалися паралізувати роботу “гарячої лінії” УДАРу для підтримки Євромайдану. Потім зламали офіційний сайт партії УДАР та розмістили фейкову новину. За декілька хвилин повторно зламали сторінку на Facebook Віталія Кличка, а згодом і партійна сторінка», – йшлося у повідомленні.
Згодом народні депутати від партії УДАР ухвалили рішення тимчасово закрити свої персональні сторінки у всіх соціальних мережах через хакерські атаки.
Того ж дня прес-секретар Юлії Тимошенко Марина Сорока заявила про хакерську атаку на її поштову скриньку та сторінку Facebook і Twitter.
Крім того, 26 листопада зламали електронну пошту, Facebook і Twitter прес-секретаря Юрія Луценка Лариси Сарган.
Зі зламаних сторінок були розіслані несправжні повідомлення, спрямовані на дезінформування суспільства.
Згодом у онлайн словниках сучасної української мови та сленгу з’явилось визначення хакерів, які зламують сайти та акаунти опозиціонерів у соцмережах – «айтітушки».
Атаки на сайти
Найбільше у кібервійні проти Євромайдану постраждали непідконтрольні владі електронні ЗМІ.
Як відомо, ще до Євромайдану в інтернеті з’явився ресурс «Українська кривда», яка хоч і не стала помітним для суспільства явищем і її обговорювали переважно у вузькому колі політичних журналістів, піарників та політтехнологів.
Нова атака на сайт «Української правди» сталася 24 листопада. Якщо сайт і працював, то у дуже непринадному, деформованому вигляді зі зламаними акаунтами блогерів. Зокрема, від імені Юрія Луценка був оприлюднений фейковий запис.
«Нас намагаються зламати! Хоч це для нас не вперше, такого напору наші спеціалісти ще не бачили…. Будемо поки що працювати через ФБ і Twitter ( @ukrpravda_news ). Триймамося!», – пробували заспокоювати читачів з редакції УП через Facebook.
Наступні дні «Українська правда» також працювала із перебоями.
25 листопада в мережі, зокрема через так званих інсайдерів, почали активно світити іншу Українську Правду – інформаційну агенцією за адресою http://ukrpravda.ua/ з метатегом «Новостной портал». Ініціатори не забули розмістити на сайті документи, які начебто підтверджують їхні права на назву та діяльність.
26 листопада зламали інформаційний сайт Цензор. "Сервери Цензора зламані, вся інформація знищена", – зазначив він.
Маніпуляції із хешгом #євромайдан
В ці дні було також зафіксовано значний сплеск активності провладних тролів у соціальних мережах Facebook і Twitter.
Наприклад дослівно копіювалися та масово тиражувалися такі твіти: "Був учора ввечері на #євромайдан холодно, захворів, завтра вже нікуди не піду. Фарс від опозиції": "Те, що планувалося, як мирний народний #євромайдан, обернулося опозиційними агітками, бійками, та позовами до суду", «так всі й розігналися на ваш # євромайдан! Ні за які гроші не піду туди! Не продамся».
Аналогічна ситуація відбувається й у Facebook. Правда, там технологія трохи інша – боти вкидають інформацію та малюнки в масових обговореннях. Таким чином повідомлення побачать всі коментатори.