Африканський хаос Путіна: як Росія може скористатися нестабільністю в Нігері

Світ
15 Серпня 2023, 16:33

26 липня армія Нігеру скинула демократично обраного президента країни Мохамеда Базума, що спричинило міжнародне обурення й страх перед зростанням нестабільності в регіоні. Переворот також посилив антифранцузькі настрої в країні. «Париж звинувачують у продовженні неправомірного впливу в Нігері протягом тривалого часу після здобуття незалежності та несправедливому отриманні вигоди від його природних ресурсів, тоді як більшість людей живе за межею бідності», — пише у своєму матеріалі BBC. Видання, зокрема, цитує одного із жителів столиці Нігеру — Ніамея — Ібрагіма Сулеймане, який є власником кравецької майстерні в місті. Від початку путчу він шиє російські прапори, які активно купують місцеві жителі. У такий спосіб вони демонструють путчистам свою підтримку.

Німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung пише про місцевий рух M62 — створену у 2022 році парасолькову організацію, яка збурила хвилю антифранцузьких настроїв у країні. Також цей рух переконує, що російська військова підтримка, яку уособлюють там бойовики ПВК «Вагнер», може допомогти Нігеру в боротьбі з тероризмом.

Читайте також: Образа як зброя. Як Росія використовує державний переворот у Нігері у своїх цілях

Терористична загроза є справді серйозним викликом для країни. Згідно з даними Держдепартаменту США, Нігер стикається з терористичною загрозою на більшості своїх кордонів. Терористичні організації використовують велику довжину кордонів країни й малонаселені пустельні регіони для нападів і вербування населення, зокрема в тих регіонах, де доступ до державних послуг слабкий, а економічні можливості незначні.

Лідер путчистів генерал Абдурахман Тчіані, захопивши владу в країні, звинуватив законно обраного президента Базума саме в тому, що він не зміг впоратися з насильницьким ісламістським екстремізмом, який поширився в регіоні за останнє десятиліття. Утім, як свідчать різні дані, зокрема лютневий звіт Африканського центру стратегічних досліджень, 90 % насильницьких подій 2022 року, пов’язаних з ісламістським екстремізмом у цьому регіоні, сталося в Малі та Буркіна-Фасо. Тим часом у Нігері кількість епізодів релігійного насильства подвоїлася, проте кількість загиблих зменшилася вдвічі.

Як пише Frankfurter Allgemeine Zeitung, після воєнного перевороту в Нігері рух M62 став на бік путчистів і закликав до протестів проти Економічного співтовариства країн Західної Африки (ЕКОВАС) і Франції. Лідер організації Абдулає Сейду перебуває у вʼязниці після того, як у квітні був засуджений до дев’яти місяців тюремного ув’язнення за «виготовлення й поширення даних, які можуть порушити громадський порядок». Тисячі людей брали участь в організованих раніше Сейду мітингах і демонстраціях у Ніамеї, столиці країни, вимахуючи прапорами Збройних сил Нігеру та російськими триколорами й вигукуючи: «Хай живе Росія!». Під час однієї з таких акцій було скоєно напад на посольство Франції.

Читайте також: У напрямку на південь

Але справа Сейду живе. M62 «присвятила себе боротьбі з неоколоніалізмом і “прогресивними утопіями”. Серед них — єдність Африки, повний розрив із Заходом і надія на великого союзника, тобто Росію, яка могла б перемогти Захід і таким чином “звільнити” континент», — пише FAZ.

Утім, FAZ і The Guardian зазначають, що тотальна підтримка Росії в Нігері — це певне перебільшення й насправді такі настрої поширені лише в певних колах. Проте впливи Москви в регіоні зростають з кожним роком. Наприклад, Кремль уже раніше налагодив тісні звʼязки з Малі та Буркіна-Фасо. Це також колишні французькі колонії, і там теж нещодавно відбулися воєнні перевороти (відповідно у 2021 та 2022 роках). Окрім торування військових і гуманітарних шляхів, Росія там працює інформаційно: активно поширюється проросійська й антифранцузька пропаганда. Окрім того, у 2021 році воєнний переворот відбувся у Гвінеї — ще одній країні регіону, яка, утім, не межує безпосередньо з Нігером. The Guardian пише, що жителі Нігеру позитивно сприймають присутність Росії в Малі, і це безпосередній наслідок пропаганди малійської хунти — CNSP (Національного комітету із захисту народу), — яка твердить про ефективність групи ПВК «Вагнер» у боротьбі з тероризмом.

Отже, ПВК «Вагнер» має карт-бланш для подальшої діяльності в регіоні. «Хоча немає ніяких доказів того, що переворот у Нігері був спланований Росією, ПВК “Вагнер”, безсумнівно, розгляне цю країну для свого наступного розгортання, враховуючи стратегічне й символічне положення Нігеру в регіоні Сахелю», — прокоментував FAZ Роберт Бесселінґ, голова Інституту аналізу ризиків Pangea Risk. У Росії своєї причетності до подій у Нігері не підтверджують, проте посилають недвозначні сигнали. Наприклад, на полях саміту Росія — Африка в Санкт-Петербурзі лідер вагнерівців Євґєній Пріґожин схвально відгукнувся про дії заколотників.

Читайте також: Як російська агресія провокує глобальну продовольчу кризу

На відміну від попередніх воєнних переворотів у Малі та Буркіна-Фасо, переворот у Нігері, здається, значно більше активізував як сусідні країни, так і Францію та США. Річ у тім, що нестабільність у Нігері може визначити майбутнє західноафриканського регіонального блоку та, зокрема, країн-сусідів, наприклад Нігерії, адже після Малі, Буркіна-Фасо й Нігеру саме вона може бути наступною.

Якщо Нігер опиниться в руках Росії (а представники хунти вже зустрічалися з вагнерівцями в Малі), то регіон Сахелю майже повністю опиниться в руках Кремля, а це 10 країн, майже 80 млн населення і величезні поклади корисних копалин. Окрім того, у Нігері розташований контингент із 3 тис. військових НАТО, що представляють США, Францію, Італію та Німеччину. Концентрація влади в руках путчистів може становити для них неабияку небезпеку.