НОВИНИ

Ріхард Герцінґер: Безоглядна політика сили знову поступово визначає міжнародні відносини

На тлі цього на Заході посилено артикулюється новий «реалізм», який заявляє, що зовнішня політика західних демократій повинна, зі свого боку, попрощатися з «перебільшеними» моральними та нормативними вимогами.

Безоглядна політика сили знову поступово визначає міжнародні відносини – авторитарні держави, як-от Росія та Китай, задля розширення свого впливу без жодних докорів сумління переступають міжнародне право й етичні норми. Про це в своїй авторські колонці для Тижня пише Ріхард Герцінґер, кореспондент розділу «Політика та суспільство» німецьких видань Die Welt та Welt am Sonntag.

 

«На тлі цього на Заході посилено артикулюється новий «реалізм», який заявляє, що зовнішня політика західних демократій повинна, зі свого боку, попрощатися з «перебільшеними» моральними та нормативними вимогами. Щоб бути на міжнародній арені на рівних з авторитарними силами, вона послідовніше, ніж будь-коли, повинна дотримуватися «своїх національних інтересів». Замість присягатися у вірності всесвітнім вимогам до прав людини, демократії та достатку, їй слід «приймати світ таким, який він є сьогодні», — зауважує він.

 

Водночас, за словами Герцінґера, ці поборники «позбавленого ілюзій погляду» на реальність самі опиняються в пастці своєрідного магічного мислення, у центрі якого стоїть чарівне слово «інтерес». Часто про інтереси говорять так, наче вони задана безсумнівна реальність. Тоді як ідеалістичні мотиви дій — ірреальні конструкти, які надаються хіба що для ідеологічного прикрашання власних, керованих насправді виключно інтересами дій.

 

«Наскільки мало ми, люди, взагалі спроможні розпізнати об’єктивний світ незалежно від наших уявлень про нього, настільки ж мало інтерес є наперед запрограмованим у свідомості кодом чи метафізично визначеною інстанцією, за якою індивіди, групи чи держави для отримання оптимальних переваг мають лише сліпо слідувати. Інтереси не існують самі собою, вони з’являються через визначення їх людськими суб’єктами. А це належить до найскладніших завдань. Адже мало про що можна так глибоко помилятися, як про те, що начебто слугує власним перевагам. Це стосується як окремих індивідів, так і держав», — пояснив він.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»