НОВИНИ

  ▪   Христина Вовчук

Світ про Україну. Енергетичне кріпацтво, "газові гроші" Фірташа та роль Коломойського у слуханні в підвалі Капітолія

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

Минулого тижня світові медіа найбільше говорили про основні проблеми українських державних енергокомпаній, російську монополізацію ринку електроенергії, роль олігарха Ігора Коломойського і лідера партії "Основа" Сергія Тарути у фейковому слуханні комітету Конгресу США щодо НБУ  у підвалі Капітолія, та про "підживлювання" корупції в українському енергетичному секторі через систему посередників  українським олігархом Дмитром Фірташом.

 

Тиждень.ua зібрав найголовніші теми, про які пишуть іноземні ЗМІ щодо України.

 

Atlantic Council

 

 

Провідний міжнародний експерт з питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР Андерс Ослунд (Anders Åslund) розповів про основні проблеми державних енергокомпаній, російську монополізацію ринку електроенергії та про запровадження так званого RAB-регулювання для розподільчих компаній - обленерго.

 

За його словами, підтримка державних компаній в Україні є занадто слабкою.

 

"Ніхто не підтримує державні підприємства. Вони генерують гірші результати, ніж приватні, та призводять до збільшення корупційних ризиків. Держава володіє меншою частиною у багатьох регіональних дистриб'юторських компаніях. Оскільки кожна з цих компаній фактично контролюється одним або двома великими бізнесменами, уряд повинен просто продавати свої акції за мінімальною ціною, встановленою державою, єдиному зацікавленому покупцеві", - стверджує експерт.

 

Так, автор відзначив, що корпоративне управління в Україні є поганим і залишатиметься таким протягом деякого часу. Україна також має проблему національної безпеки, які утворюються через загрози у сфері енергетичної безпеки.

 

"Одинадцять з 24 регіональних розподільчих енергетичних компаній в Україні значною мірою належать російській групі (VS Energy, - Ред.) під керівництвом російського націоналіста Алєксандра Бабакова, який потрапив у санкційний список усіх відповідних країн за його роль у російській окупації та анексії Криму, як віце-спікер російської Думи. Бабков також фігурує в Panama Papers", - зазначив автор публікації.

 

Водночас Олсунд навів інший приклад власника, Костянтина Григоришина, який навпаки був громадянином Росії, але отримав українське громадянство.

 

"Дехто стверджує, що держава повинна чекати на продаж, поки не підвищиться тариф, але у цьому мало сенсу. Єдиний зацікавлений покупець буде той самий, а він ніколи не заплатить більше, тільки отримає більший прибуток", - додав автор.

 

Наголошується, що краще зберегти тарифи низькими на користь населення, якщо вони покривають витрати та пропонують стимули для інвестування. Тарифи на електроенергію та газ встановлені та регулюються, але "з великого досвіду українці переконані, що всі тарифи маніпулюються".

 

"Якщо Україна отримає функціонуючі ринки газу та електроенергії, патентні проблеми цих двох секторів скоротяться. Зокрема, зникають  розбіжності між різними цінами на той самий товар. Найважча проблема полягає в тому, як створити ціни для мережевих послуг. Поки що це природні монополії, які потребують регулювання", - йдеться у публікації.

 

Також у статті підкреслюється, що Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)запроваджує так зване RAB-регулювання для розподільчих компаній, яке маю достатньо складу систему, яка здебільшого використовується на Заході.

 

"Україні потрібні прості та надійні системи, якими важко маніпулювати. Одна ідея щодо тарифу RAB полягає в тому, що половина прибутку власників регіональних дистриб'юторів повинна бути спрямована на модернізацію та інвестиції, але чи хтось думає, що будь-яке українське агентство має можливість нав'язати це на таких людей, як Бабаков?", - зазначив автор.

 

"Тоді було б доцільніше зберегти старі, нижчі тарифи, вони повинні покривати витрати, на старих мережах, тоді як ті власники, які модернізують свої частини мережі, отримають право стягувати більш високий тариф", - підсумував експерт.

 

The Daily Beast

 

 

Американське видання опублікувало статтю, в якій йдеться, що саме олігарх Ігор Коломойський та лідер партії "Основа" Сергій Тарута організували 25 вересня 2017 року фейкові слухання комітету Конгресу США з питань українського банківського сектора у підвалі Капітолія.

 

 

Колишній конгресмен-республіканець зі штату Флорида, а нині політичний лобіст Конні Мак потрапив до офісу конгресмена від Канзасса Рона Естеса. Основною метою його візиту було резервувати кімнату в підвалі Капітолію для даного "заходу".

 

За інформацією американського видання The Weekly Standard, фейкове  "слухання" транслювалося  на телеканалі  "NewsOne" в Україні та подавалося  глядачам  наступним чином: "Про корупцію в НБУ дізнаються найвищі кола США - спеціальний комітет Конгресу США з фінансових питань".

 

 

Однак жодного члена Конгресу на "засіданні" не було.

 

Так, серед учасників "слухання" були народний депутат Сергій Тарута, екс-працівник НБУ Олександр Завадецький, та Джеймс Вулсі, колишній директор ЦРУ під час президентства Білла Клінтона.

 

Водночас повідомляється, що сам Естес не мав жодного уявлення про характер події і орендував приміщення в Конгресі США для її проведення як "добрий жест" на користь Мака.

 

Мак - колишній конгресмен, який зареєстрований лобістом у Liberty International Group. Ця компанія знаходиться на Британських Віргінських островах та фігурувала в "Панамських документах". 

 

За словами джерел, фейкові слухання фінансував Анатолій Моткін, екс-помічник грузинського олігарха Бадрі Патаркацишвілі, якого звинувачували у підготовці до перевороту в Грузії.

 

Після смерті Патаркацишвілі Моткін мав конфлікт з його двоюрідним братом, який подав позов у суд Нью-Йорка, звинувачуючи Моткіна у причетності до смерті олігарха.

 

"Незважаючи на те, що ця брошура була ініціативою Тарути, протягом багатьох років Моткін працював над популяризацією демократичних цінностей серед громад, близьких до колишнього Радянського Союзу.  Знаючи його інтерес до підтримки антикорупційних зусиль, Тарута поділився інформацією про його доповідь. Моткін визнав докази, що були переконливими, і вирішив, що він може допомогти людям, які можуть змінити ситуацію", - сказав представник Моткіна (Alison Patch).

 

У свою чергу, експерт аналітичного центру Atlantic Council Андерс Аслунд повідомив виданню, що рушійною силою даної події став олігарх Ігор Коломойський, який разом з союзниками втратив багато коштів після націоналізації "Приватбанку".

 

За словами Аслунда, Коломойський мав мільйони причин звинувачувати Гонтареву, яка була об'єктом фальшивих слухань.

 

"Це був Коломойський. Він хитрий і розумний. Коломойський - людина яка робить бізнес доведенням до банкрутства, а не за рахунок отримання прибутків", - наголосив він.

 

Atlantic Council

 

 

Аналітичний центр стверджує, що хоча корупція залишається основною проблемою в Україні, проте особливо вразливим до незаконної діяльності є її енергетичний сектор.

 

"Хоча багатьом і хотілося б розглядати корупцію як внутрішню українську проблему, деякі зовнішні гравці, які ставляться толерантно або якось навіть допомагають уряду в Києві, відіграють провідну роль у збереженні корупції всередині України", - відзначили в організації.

 

Зокрема, ключовою ілюстрацією даної проблеми є Дмитро Фірташ, український олігарх, який, за інформацією  ЗМІ, має зв'язки з ватажком російської мафії Сємьоном Магільовичем.

 

 

"Незважаючи на те, що він живе під домашнім арештом у Відні, а США вимагають його екстрадиції за обвинуваченням у міжнародних злочинах, Фірташ має можливість використовувати власні зв'язки для маніпулювання численними організаціями з метою отримання особистої вигоди. Він підживлює корупцію в українському енергетичному секторі, використовуючи корупційну систему посередників у газопостачанні України", - підкреслюють у статті.

 

Так, за оцінками "Нафтогазу України", домовленості Фірташа з урядом України лише у 2017 році принесли посередникам на ринку газу чистий дохід на суму 2 млрд доларів.

 

"Джерелами для цих грошей стали  кредит від Світового банку, наданий Україні на придбання природного газу та допомога від Міжнародного валютного фонду, яку було призначено для оплати субсидій на газ для малозабезпечених. Замість того щоб бути використаними за призначенням, ці кредити і допомога опинилися в руках Фірташа унаслідок непрозорої системи руху грошей, сплачених Україною за газ, і грошей, виплачених урядом як субсидії", - наголошується у статті.

 

У свою чергу, операція з грошима і субсидіями стала можливою після того, як прем'єр-міністр Володимир Гройсман почав перевірку реформи газового ринку під керівництвом "енергетичного" віце-прем'єр-міністра Володимира Кістіона.

 

"Замість того щоб сприяти відкритим і конкурентним ринкам газу, як задумували спочатку, ці реформи стали символом того, наскільки ринок може бути корумпованим. Кістіон також став основним захисником інтересів Фірташа в уряді і всіляко сприяв регіональній газовій компанії, яка керує 75% регіональних газових розподільчих компаній в Україні", - йдеться у публікації.

 

Очікувалося, що план реформування ринку газу, схвалений за часів колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка, повинні були завершити до квітня 2017 року. Однак даний план згорнув уряд Гройсмана.

 

"Ці зміни стали істотними для найбільшої державної енергетичної компанії "Нафтогаз". Згідно з планом Яценюка, компанія "Нафтогаз" має видобувати й імпортувати газ, а після цього зобов'язана передавати його приватним газовим розподільчим компаніям", - відзначили у статті.

 

Проте у квітні 2017 року, замість того щоб ввести у дію положення закону  та встановити справжню конкуренцію постачальників серед громадськості,  уряд прийняв зовсім інший шлях. Завдяки лобіюванню, яке здійснювали представники Фірташа, запровадження ринкових реформ перенесли на наступний рік.

 

Крім того, у січні 2018 року уряд ухвалив низку нормативно-правових актів, які практично дозволили розподільчим компаніям залишати собі 12–15% доходу як компенсацію операційних витрат, а не 2,5%, як це було раніше. Також український уряд  зробив "попередню заяву", що реальні ринкові правила та реалізацію буде перенесено на три роки, тобто до 2021 року.

 

"Через затягування ринкової реформи та консервування корупційної системи борги газорозподільчих компаній перед "Нафтогазом" тільки протягом двох місяців зросли на 500 млн доларів і сьогодні становлять 2 млрд доларів.Як публічно заявив представник "Нафтогазу", немає жодних шансів, що ці гроші коли-небудь повернуть державі", - йдеться у публікації.

 

"Обурює, що особа, яка перебуває під арештом у Відні за очевидну корупцію, може збільшувати свої статки завдяки міжнародним фінансовим організаціям і водночас гальмувати реформи в Україні", - підсумували в аналітичному центрі.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.