На 8-му конференцію Ялтинської європейської стратегії (YES) і справді з’їхалося чи не найбільше VIPів за всю історію цього заходу. Але так само рекордна кількість запрошених до Лівадійського палацу не доїхала. Росіяни, які зазвичай полюбляють тактовним європейцям розповідати про свій погляд на демократію, проігнорували зустріч. Заявленого в програмі конференції віце-спікера Держдуми Алєксандра Бабакова так і не дочекалися. Політик із Білокам’яної мав розділити майданчик для дискусій з українським і молдовським прем’єр-міністрами Миколою Азаровим та Владіміром Філатом, єврокомісаром із питань розширення Штефаном Фюле, а також з ініціатором перевірки газових контрактів 2009-го міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським. Демонстративне ігнорування Росією конференції нагадало присутнім про черговий газовий конфлікт між Києвом і Москвою. Підтримав такий бойкот і Ґергард Шредер, екс-канцлер Німеччини, а заодно керівник «Північного потоку». Не докликалися організатори YES і турецького прем’єра Реджепа Таїпа Ердогана.
Читайте також: Вихід із безвиході
Президентський список також зазнав втрат. Не скуштував українських канапе з оселедцем і салом (без цих закусок не обходиться жодна вечеря Ялтинської стратегії) бразильський екс-очільник Луїс Інасіу Лула да Сілва. Впродовж року організатори працювали над тим, щоб привезти його до Лівадії, але безрезультатно. Тож дует екс-президентів Александра Кваснєвського і Леоніда Кучми, постійних учасників YES, цьогоріч доповнили перші особи України та Ізраїлю Віктор Янукович і Шимон Перес. Обидва вже раніше відвідували заходи українського бізнесмена. Розділивши на двох майданчик для промов, вони створили разючий контраст. 88-річний президент Ізраїлю по-філософськи виклав свій погляд на сучасні проблеми, порадивши взяти найкраще в романтичних героїв Шекспіра та реалістичних героїв Чехова.
Щоб почути й зрозуміти Переса, навіть делегація індійців скористалася електронним перекладачем. Зазвичай ці гості в яскравому вбранні блукають двориком Лівадії, смакуючи європейські солодощі та бутерброди. А ось під час короткої доповіді українського президента дочекатися перерви на каву багатьом допомагали кишенькові електронні девайси і безплатний Wi-Fi.
Утім, Віктора Януковича здебільшого все ж слухали. Представники Банкової – з демонстративним захопленням, українські опозиціонери – з відвертою саркастичною посмішкою, а європейські чиновники – з недовірою. Спілкуючись із президентом України, дипломати з Євросоюзу використали елемент шантажу: або Юлія Тимошенко вийде на волю, або Угода про асоціацію з ЄС цього року підписана не буде. Якщо раніше цю умову нашому гарантові адресували письмово чи по телефону, то на конференції європарламентарії не втратили можливості сказати це у вічі. Хоча очікуваного результату не отримали. Янукович відбувся традиційною фразою, що він не причетний до кримінальної справи Юлії Тимошенко і жодним чином не впливає на суди. Відтак євродемократи нічого нового в цій темі не почули.
Президент і далі ознайомлював іноземців із російською народною мудрістю й крилатими висловами. Торік, відповідаючи на запитання, куди рухається Україна – в бік Європи чи Росії, Віктор Федорович відповів, що «сапоги дорогу знают». Тепер, коментуючи нинішні газові проблеми з Москвою, він сказав: «Снаряды рвутся все ближе и ближе». Щоправда, як минулого року, так і цього президентську спробу пожартувати й розрядити атмосферу оцінили не всі. Іноземці, які слухали Януковича за допомогою електронного перекладача, сміялися неохоче. Натомість за годинне повчання нобелівському лауреатові Шимону Пересу зал дякував стоячи. «Лідер не той, що нагорі, а той, що йде вперед. Якщо лідер буде нагорі, низи його не зрозуміють», – ці філософські роздуми ізраїльського президента викликали в присутніх оплески. Такої реакції залу більше не удостоївся жоден зі спікерів.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер звернувся до багатих і впливових із промовою, дуже схожою на ту, яку він читає студентам в університетах. Засновник і патрон Фонду Віри швидше нагадував пастора, ніж політика з десятирічним прем’єрським стажем. Разом із комп’ютерними технологіями розвивається і релігія, наголошував британський гість, а завдяки соціальним мережам віруючих стає з кожним днем більше. Саме релігія, а не політика чи економіка, вважає Тоні Блер, відіграє основну роль у вирішенні нинішніх конфліктів. Іноді складається враження, що промовці світового рівня, до яких належить і згаданий посадовець, сприймають події на кшталт ялтинської лише як обов’язок відпрацювати за контрактом. Ані організація дискусій, ані формат самого форуму, здається, не надихає їх уповні розкривати свій потенціал і віддавати дискусії більше, ніж зазначено в умовах участі. У цьому сенсі YES так і не став місцем творення нових смислів, надихаючих дискусій про те, як бути Україні в сучасному світі.
Щоправда, і українські можновладці зробили все можливе, щоб укотре подивувати гостей і розписатися в тому, що нові ідеї та вартісні ідеї – це не завжди синоніми. Так, прем’єр-міністр Микола Азаров вирішив запустити в дискусію нову страшилку, ніби й без того мало їх витворили його партнери. Він ні багато ні мало озвучив представникам Європи умови від України як газового транзитера – запропонував європейським сусідам вирішувати, що ж робити з українською трубою. Глава уряду хоче гарантій з боку іноземних споживачів блакитного палива, що в наступні роки вони купуватимуть його стільки, аби наша ГТС використовувалася на повну потужність. Не буде достатньо замовлень на російський газ, пояснював високопосадовець, частину системи Україні доведеться законсервувати. Однак такі новели нічого, окрім знизувань плечима, викликати і не могли. Адже якщо вже й прем’єр не знає, що робити зі стратегічними об’єктами у власності держави, то, як кажуть, хто ж такому уряду лікар.
А ось лівадійським хоромам, де свого часу Сталін, Рузвельт і Черчилль ділили вплив у Європі, консервація не загрожує. Не встигли європейські чиновники, які переважно їздять на автівках бюджетного бізнес-класу, виїхати за ворота, як біля історичної будівлі припаркувався кортеж із Porsche Cayenne. З незрозумілою для європейських, але традиційною для українських товстосумів розкішшю в Лівадійському палаці вже гуляли весілля.
Читайте також: Ратифікація угоди з ЄС залежатиме від припинення політичних репресій в Україні