На початку 2010 року Венеціанська комісія розкритикувала проект Закону України № 6450 «Про судоустрій та статус суддів». До другого читання законопроекту та прийняття вцілому комісія визнала його непридатним, вказавши на юридичну необґрунтованість та невідповідність міжнародним стандартам основних його положень. Вона наголосила, що «законопроект потребує радикальних змін для досягнення його відповідності європейським стандартам».
Істотні зауваження Венеціанська комісія висловила щодо положень законопроекту, які політизують судову владу і роблять її залежною від виконавчої та законодавчої гілок влади. Загрозою незалежності суддів експерти визнали встановлення випробувальних термінів для перебування на посаді судді (призначення вперше на посаду на п’ятирічний строк). Крім цього, у висновках Комісії також йшлося про те, що утворення судів повинно належати не до повноважень президента, а відбуватися відповідно до ухваленого парламентом закону; поправки до Конституції мають усунути Верховну Раду від участі в призначенні та звільненні суддів. До внесення таких змін до Конституції участь Верховної Ради обмежується ухваленням подань незалежних органів, без проведення будь-яких власних розслідувань.
Верховна Рада ухвалила вцілому Закон України "Про судоустрій і статус суддів" 7 червня, президент підписав його 28 червня 2010 року.
Не оминула своєю увагою Венеціанська комісія і законопроект «Про мови в Україні», який передбачає розширення сфери функціонування російської мови у країні. Він зареєстрований у Верховній Раді 7 вересня 2010 року. Автори – народні депутати Олександр Єфремов (Партія регіонів) Петро Симоненко (КПУ) і Сергій Гриневецький (Блок Литвина).
Зокрема, Венеціанська комісія у своїх висновках попередила, що у разі його прийняття російська мова буде прирівняна до державної.
«Згідно з проектом закону, мовою національної меншини повинні говорити не менше 9% населення у регіоні. Але в такому випадку російська мова буде мовою нацменшин у кожному регіоні», — вважають у Венеціанській комісії і пропонують уточнити кількість мов нацменшин при проведенні наступного перепису населення.
У Комісії назвали законопроект «таким, що не відповідає положенням української Конституції і міжнародним угодам».
Натомість член Венеціанської комісії, депутат від Партії регіонів Сергій Ківалов не погоджувався з такими висновками і закликав членів Комісії розглядати законопроект з «точки зору захисту прав людини, а не з точки зору захисту мови».
Інший мовний законопроект №9073 «Про засади державної мовної політики» (автори – депутати Ради від ПР Ківалов і Вадим Колесніченко), який подали в Раду 26 серпня 2011 року, також не отримав позитивних відгуків після аналізу Комісії.
Зокрема, Комісія зазначила, що в законопроекті про засади державної мовної політики недостатньо гарантій використання та захисту української мови.
У висновку Комісії містилося, що, незважаючи на те, що відповідно до статті 10 Конституції України, українська є єдиною державною мовою, деякі статті проекту закону надають російській такий же рівень захисту, як і українській. Зокрема, оприлюднення актів центральних органів влади російською мовою.
Значний суспільний резонанс та міжнародна критика не завадили владі ухвалити цей законопроект.
Пізніше Венеціанська комісія повідомила, що не отримувала від української влади запит на проведення оцінки вже ухваленого мовного закону.
Наступним найбільш розкритикованим Венеціанською комісією був законопроект «Про вибори народних депутатів України». У жовтні минулого року комісія ухвалила висновки, у яких зазначається, що виборча система, запропонована проектом закону, не відповідає рекомендаціям ПАРЄ.
«Вибори за змішаною системою і виборчий бар’єр, а також заборона на участь у виборах виборчих блоків є рішенням правлячої більшості, яке вона зробила в односторонньому порядку і без консультацій з представниками інших політичних партій і громадянського суспільства», – йдеться у висновках Венеціанської комісії.
Також у висновках йшлося про те, що виборче законодавство не має надавати переваг інтересам однієї політичної партії. Ключовим є те, що законодавство має відповідати таким основоположним принципам, як право на вільні вибори та принципу відкритості проведення виборів. Повинно відбутись відкрите обговорення запропонованих змін до законодавства, вони повинні отримати широку підтримку, пошук консенсусу є особливо важливим, йдеться у висновках.
Венеціанська комісія рекомендувала Україні розглянути можливість участі блоків політичних партій у виборах Верховної Ради. Крім цього, вказувала на недостатньо повне розкриття критеріїв і кінцевих строків визначення меж виборчих округів, а також недостатність інформації про можливості заперечити результати виборів.
Попри зауваження і критику 17 листопада 2011 року Верховна Рада ухвалила в цілому закон "Про вибори народних депутатів", не врахувавши всіх рекомендацій Комісії.
Венеціанська комісія розкритикувала і законопроект № 2450 "Про порядок організації і проведення мирних зборів", що був прийнятий у першому читанні 3 червня 2009 року. Документ зобов'язує організаторів зборів повідомляти про їх проведення органи місцевої влади не пізніше, ніж за п'ять календарних днів. У ряді громадських організацій вважають, що ця норма може стати приводом для заборони акцій і не відповідає європейській практиці, що передбачає проведення так званих "спонтанних зборів".
З-поміж іншого Комісія вирішила, що цей законопроект потрібно відправити на доопрацювання, а також пропонується внести в документ положення про те, що невчасне повідомлення про проведення зборів не повинно означати його автоматичної заборони. Недосконалою названа і ст. 9 законопроекту, що надає занадто широкі підстави для заборони зібрань. Наразі розгляд цього законопроекту в парламенті відкладено.
За словами опозиції, нещодавно Венеціанську комісію стурбувало ухвалення Закону «Про всеукраїнський референдум». Як повідомив один із лідерів опозиції Олександр Турчинов, наступного тижня до України мають приїхати представники Венеціанської комісії, «які також із здивуванням дізналися про те, що парламент під контролем більшості, президента Януковича приймає закон, який повністю протирічить Конституції».
Як відомо, розкритикований експертами та депутатами від опозиції закон Янукович підписав 27 листопада.
Окрім цього, керівництво Венеціанської комісії неодноразово виступало з критичними зауваженням щодо українського законодавства. Так, президент Комісії Джанні Букіккіо закликав українську владу інтенсифікувати процес перегляду Конституції і сподівається, що Венеціанська комісія буде залучена до цього процесу. У свою чергу, перший президент України Леонід Кравчук, який очолює асамблею, Конституційна асамблея збереться на своє чергове засідання в середині грудня.