Поспіх із схваленням розширення повноважень Рахункової палати безпосередньо пов'язаний з візитом до Брюсселя першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського, головною метою якого є розблоковування фінансування Євросоюзом низки програм загальною вартістю €777 млн в обмін на продовження конституційної реформи, пише "КомерсантЪ-Украина".
23 вересня Кабмін запропонував Конституційній Асамблеї терміново, не чекаючи закінчення роботи, затвердити також конституційний законопроект за авторства Кабміну, яким пропонується внести зміни до ст. 98 Конституції, що визначає повноваження Рахункової палати.
Згідно з чинною Конституцією, РП має право контролю лише за використанням державних коштів, в Кабміні ж запропонували надати їй також право контролю за доходною частиною бюджету. Мотиви термінового прийняття законопроекту вказані у листі першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського президенту Віктору Януковичу. Хорошковський поінформував Януковича, що законопроект необхідно прийняти "з метою інтеграції України в європейські структури", не уточнивши, як повноваження РП пов'язані з перспективами євроінтеграції країни. "Це виконання зобов'язань України у сфері боротьби з корупцією", – уточнила секретар КА Марина Ставнійчук, пояснюючи необхідність термінового зміни ст. 98 Конституції.
Членів КА такі пояснення не задовольнили. "Ми повинні самі розробляти зміни до Конституції, а нам дають готовий проект", – обурився один з авторів чинного основного закону, народний депутат II і IV скликань Віктор Мусіяка. "Це не єдиний стандарт бюджетного контролю в Європі. Чому ми повинні зупинятися на ньому?" – Доповнив його суддя Конституційного суду у відставці Микола Козюбра. "Питання не про функції Рахункової палати, а про функції асамблеї. Яке відношення має КА до запропонованого проекту? Він правильний, хороший, але це не наша робота. Я пропоную зняти його з обговорення", – підсумував науковий консультант Центру ім. Разумкова Микола Мельник.
Учасники засідання розділилися на два табори – одні обурювалися фактом внесення проекту "зі сторони", інші відстоювали запропонований документ.
Голова КА Леонід Кравчук додав, що не сприймає варіант, при якому рішення питання буде відкладено. "Ми будемо займатися концепцією Конституції півтора року, а потім ще рік – текстом, а життя в країні буде йти окремо від нас", – іронізував він.
За підсумками двогодинної дискусії асамблея переважною більшістю голосів схвалила урядовий законопроект і направила його главі держави. В адміністрації президента вважають, що проект буде поданий у Верховну раду в найближчим часом, можливо, вже на поточному тижні, щоб до кінця сесії парламент прийняв його в першому читанні.
Реальна причина поспіху з ухваленням документа так і не була названа на п'ятничному засіданні. Перед голосуванням про неї знали лише деякі представники керівництва КА і профільні експерти.
Джерело в Кабінеті міністрів визнало, що проект змін до Конституції потрібно було розглянути до 24 вересня – тобто до візиту в Брюссель першого віце-прем'єра Валерія Хорошковського. Збільшення повноважень СП є однією з вимог Єврокомісії. Мова йде про макрофінансову допомогу (кредит на 25 років у розмірі €610 млн) і низку програм секторальної бюджетної підтримки, на які кошти перераховуються безоплатно. На сьогодні сумарна вартість програм, за якими Україна вже виконала секторальні критерії, але не може отримати кошти ЄС, становить €167 млн. П'ятничне рішення КА навряд чи дозволить розморозити ці кошти, оскільки затверджений проект поки навіть не зареєстрований в Раді, проте у Кабміні сподіваються домогтися від Брюсселя перерахування грошей при продовженні Києвом конституційного процесу.
Експерти ж переконані, що це чергова спроба влади «пустити європейцям пил в очі, оскільки для боротьби з корупцією та підвищення ефективності використання бюджету в першу чергу потрібно не міняти повноваження Рахункової палати, а приводити до вимог Євросоюзу закон про держзакупівлі.
Нагадаємо, президент Віктор Янукович створив Конституційну асамблею як спеціальний допоміжний орган при президентові 17 травня. Представники опозиції відмовилися брати участь у роботі асамблеї.
20 червня відбулося перше засідання Конституційної асамблеї, під час якого Янукович висловив сподівання, що після виборів Верховної Ради до роботи асамблеї приєднаються представники опозиції.