Міжособистісні стосунки колишніх президентів, на думку політолога, досить специфічні.
«Як на мене, особливої дружби (між екс-президентами – Ред.) немає», – додав він.
За словами Фесенка, команда Януковича «вирішила таким чином посилити хоча б зовнішній вигляд легітимності влади».
«Що є єдина державна традиція, єдність державної влади, певна спадковість і єдність державної політики. Таким чином вони (команда Януковича – Ред.) хочуть посилити легітимність самого Януковича, а також підняти статус інституту президентства. Звісно, це має працювати на користь самого Януковича, оскільки з самого початку і особливо в останній рік-півтора після рішення Конституційного суду 2010 року є певна криза легітимності, і звучало чимало критики щодо легітимації президентського статусу Януковича з нинішніми повноваженнями. Таким чином відбувається компенсація критичних зауважень, певної латентної кризи легітимності, яка зараз простежується. Колишні президенти, демонструючи єдність і певну державницьку спадковість статусу інституту президента в Україні, вони піднімають статус самого Януковича», – заявив експерт.
«За рахунок єдності всіх чотирьох екс-президентів України вони ототожнюються з державою. І це якраз інструмент додаткового посилення легітимації Януковича», – уточнив він.
Однак, Фесенко не вважає, що таким чином колишні президенти підвищують рейтинг Януковичу.
«Природа рейтингів інша. Добре ставлення до когось з колишніх президентів не передається автоматично Януковичу. Довіряти – не означає голосувати за людину. І довіра також не передається іншій людині. Крім того, будьмо реалістами, зараз політичні рейтинги всіх колишніх президентів не дуже великі. Зокрема, в Ющенка і Кучми вони досягають, як на мене, 1%. Щодо Кравчука, то його, звісно, дуже поважають, але скоріше як політичного патріарха. Його не сприймають як політичну фігуру. Я думаю, що це цілком задовольняє Леоніда Макаровича. Тому ніяких рейтингових здобутків нема», – пояснив Фесенко.
Серед колишніх президентів у найбільш незручному становищі, як зауважує політолог, перебуває Віктор Ющенко.
«Це пов’язано з подіями 2004 року, а також тим, що все ж «Наша Україна» ідеологічно сприймається як мінімум напівопозиційною політичною силою, і є опонентом нинішній владі. У цьому й полягає проблема. Як людині і колишньому президенту Ющенку дійсно приємно, що про нього не забувають, його шанують на вищому державному рівні. Я вже не кажу про те, що як мені здається, у нього з Януковичем склалися непогані особисті стосунки як це не парадоксально. При чому з обох боків. А ось політично такою близькістю з Януковичем Ющенко фактично обрізає свою політичну перспективу. Це підтверджують звинувачення, які лунають на його адресу, що він співпрацює з владою. Також це фактично нівелює хоча би якийсь формальний статус «Нашої України», – вважає політолог.
На думку експерта, «треба обирати: або ти опозиційний політик, або ти вже колишній президент».
«В останньому випадку ти можеш приймати шану від нинішнього президента і вибудовувати суто статусні стосунки, але вже не політичні, а стосунки в рамках державних інститутів і поваги до їх носіїв», – радить Фесенко.